Главная | Обратная связь

Психологічний аналіз учіння студентів

кимось створеними схемами. Якраз збагачення внутрішнього світу, ство­реного самим суб'єктом відповідно до законів саморозвитку і творчості, стає могутнім джерелом повноцінного розвитку студента. Є дві перспек­тиви для особистісних змін майбутнього фахівця: свідомо опановувати навчальний матеріал або несвідомо запам'ятовувати (зазубрювати) ін­формацію; свідомо розвиватися або несвідомо деградувати.

Детермінантами формування і розвитку пізнавальної активності осо­бистості студента є зовнішні (змістовний компонент навчального проце­су, форми організації навчальної діяльності, соціальний статус студента та ін.) і внутрішні чинники (мотивація, особливості інтелектуальної та емоційно-вольової сфери, індивідуальний темп засвоєння матеріалу, піз­навальний досвід) - що і є психологічними умовами активізації та вияв­лення творчої навчально-пізнавальної діяльності (О.І. Киричук).

Активізації творчої навчально-пізнавальної діяльності студентів різ­них спеціальностей присвячені дослідження Н.М. Давидюк, Л.А. Мой-сеєнко, І.В. Кукуленко-Лук'янець, Т.П. Гусєвої та ін. Визначено, що пси­хологічними умовами активізації творчої навчально-пізнавальної діяль­ності студента є організація та постійне підтримання суб'єкт-суб'єктної міжособистісної навчальної взаємодії викладача і студентів; вдоскона­лення змістовного (гуманітаризація) і методичного (гуманізація та де­мократизація) компонентів навчального процесу; формування позитив­ної професійної мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Основними детермінантами формування і розвитку творчої пізнавальної активності є внутрішні чинники (самооцінка, стійкість в умовах стресо­вих ситуацій, усвідомленість «Я» та ін.) та зовнішні чинники (прагнення до професійної самоактуалізації, адекватна професійна спрямованість та ін.) (Н.М. Давидюк).

В умовах сучасних глобальних перетворень людина не має права на пасивність. Вона мусить стати активною у своєму діянні, самовдоскона­ленні й творчості. Сучасна освіта повинна працювати на вищі досягнення людини, які пов'язані з розвитком її особистісного творчого потенціалу.

Студентський вік - сенситивний до набування зрілості, сходження до вершин творчості, з яких починається соціальна (об'єктивна) творчість. У роки студентства не можна працювати нестаранно й нетворче, бо са­ме в цей період є всі сприятливі умови для розвитку своїх потенційних можливостей. А чи не обмежують себе студенти, коли ухиляються від продуктивної праці, коли виконують навчальні завдання формально, ко­ли працюють за мотивом уникнення незадовільної оцінки, коли живуть сьогоденням і не будують плани на професійне майбутнє?

Як розкривається творчий потенціал студента? Як правило, кожна лю­дина спочатку вчиться міркувати за алгоритмом. Алгоритм, як сувора й чітка послідовність операцій, має винятково важливе значення там, де

потрібно виробити міцні уміння, поміж ними вміння міркувати. За алго­ритмом успішно розвивається логічне мислення суб'єктів навчання. Проте дуже важливо навчити студентів також самостійно розробляти алгоритми.

Загальнопедагогічні евристичні прийоми (навчання шляхом навідних питань, які полегшують знаходження правильного способу; від загаль­них вказівок до конкретних та ін.) допомагають студентові опанувати ефективні способи розв'язання різноманітних практичних завдань. Про­те у процесі професійної підготовки студент повинен навчитися розро­бляти свої ефективні евристичні прийоми, що багато важить для його розумового розвитку. Таким чином студент народжує для себе суб'єк­тивну новизну, створює свій внутрішній суб'єктивний світ. Відбувається прирощування нового досвіду до свого розуму, зростає чутливість до піз­навальних проблем, розвивається креативність (основа творчості).

Параметри (якості) креативності, на розвитку яких грунтується роз­виток процесів творчості:

• оригінальність;

• семантична гнучкість (новий спосіб використання предмета, наприк­лад, відповідаючи на запитання «Де можна використати книгу?»);

• образна адаптивна гнучкість (зміна форми стимулу, щоб побачити в ньому нові ознаки);

• розвиток здібності до взаємодії двох типів ментальних образів - візу­ального і слухового (наприклад, відображення поняття, теоретичного положення у вигляді схеми, рисунку, таблиці тощо);

• здатність народжувати нові ідеї в нерегламентованих умовах.
Таким чином, творчість студента у навчанні - це одержання ним чо­
гось нового, додавання нового соціального досвіду до свого індивідуаль­
ного досвіду. Творчість не є синонімом мислення. Мислення - це інтелек­
туальна обробка матеріалу, акцент на його розумінні, на процесі обробки
окремих деталей, із якого народжується новий продукт. Творчість вияв­
ляється в різних стилях опрацювання інформації (наприклад, конспект,
тези, реферат тощо). Творчість - завжди спонтанність і раптовість (проте
вона корелює з креативністю) у вирішенні завдання. Відбувається інте­
лектуальне зростання особистості, змінюється тип ставлення людини до
світу. Тобто від того, як людина сприймає, розуміє і пояснює те, що від­
бувається навколо, залежить її готовність сприймати суперечливу інфор­
мацію, орієнтуватися на усвідомлення сутності явища.

Рекомендації студентам щодо розвитку в них креативності (ди­вергентного мислення):

1) Потрібно сприймати наукову інформацію не для механічного за-пам 'ятовування, а для логічного опрацювання, для встановлення причин-но-наслідкових зв'язків. Важливо дотримуватися принципів наукової ор­ганізації навчання, принципів наукової організації розумової праці.