Психологічний аналіз уміння студентів
6.6. Психологічні передумови і показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності Я був успішним у всіх справах, за які брався, бо я цього хотів. Наполеон Бонапарт, французький імператор Якщо учіння студента перетворюється у творчість, то воно сприятливо впливає на його емоційну сферу, покращує пам'ять і увагу, викликає почуття радості й задоволення, підвищує інтерес до пізнавальної діяльності. Для успішного навчання у ВНЗ важливо, щоб студент не просто вмів учитися самостійно (дехто і цього не може, бо в школі навчався лише завдяки безпосередньому керівництву вчителя), а спрямовував свою пізнавальну активність на життєве самовизначення і професійне самоствердження. Дослідження М.В. Левченка засвідчують, що першокурсники педагогічного ВНЗ не завжди успішно опановують знання не через те, що отримали слабку підготовку в середній школі, а тому, що в них не сформовані такі риси особистості, як готовність до навчання, вміння вчитися самостійно, контролювати й оцінювати себе, враховувати свої індивідуальні особливості пізнавальної сфери, уміння правильно розподіляти час для самостійної підготовки. Чимало студентів психологічно не готові навчатися в умовах «університетської свободи», коли відсутня сувора поточна «шкільна» перевірка та контроль, натомість надається більша можливість вибирати зміст і способи навчальної діяльності, форми звітності за її результати. Як наслідок, у цих студентів буває недостатньо відповідальне ставлення до навчання, переорієнтація на позанавчальні інтереси. Переймаючи відому позицію «Від сесії до сесії живе студент наш весело...», дехто з першокурсників намагається безрезультатно штурмувати першу екзаменаційну сесію і не підтверджує статусу студента. Для успішного навчання студента в університеті недостатньо тільки ґрунтовних знань зі шкільної програми. Потрібно мати певний рівень загального інтелектуального розвитку (спостережливість і уважність, фантазія і мнемічні здібності, сформовані операції мислення і висока якість розуму), ерудованість, широкі пізнавальні інтереси тощо. Як правило, відсутність чогось можна дещо компенсувати позитивною мотивацією навчально-професійної діяльності, працездатністю і посидючістю, ретельністю й акуратністю при виконанні навчальних завдань, однак усе ж таки існує певна межа. Успішність навчання студента залежить також від правильно обраного профілю ВНЗ і специфіки спеціальності. Так, наприклад, для успішного оволодіння студентом гуманітарною спеціальністю важливим є: • яскраво виражений вербальний тип інтелекту; • широта пізнавальних інтересів і ерудованість; • добре володіння мовою, багатий словниковий запас і вміння правильно його застосовувати; • точне орієнтування в конкретних і абстрактних поняттях, високий рівень словесно-логічного, абстрактного мислення; • творча і відтворювальна уява; • добре розвинута словесно-логічна пам'ять; • високий рівень розвитку комунікативних здібностей; • комунікабельність і екстровертованість; • уміння працювати з великим обсягом інформації, зокрема, висока швидкість читання і вміння опрацьовувати літературу; • уміння чітко усно й письмово висловлювати свою думку та ін. Щоб успішно оволодіти технічною спеціальністю, студент має характеризуватися такими якостями: • високий рівень розвитку технічного мислення і творчої уяви; • хороша координація рухів; • точне зорове, слухове, вібраційне й кінестетичне сприйняття; • уміння швидко переключати і концентрувати увагу; • спостережливість; • висока швидкість реагування на зовнішні подразники; • високий рівень розвитку образної і рухової пам'яті; • дисциплінованість, точне дотримання алгоритму дій із технікою; • володіння мовою математичних формул, креслення, схем та ін. Впливає на успішність студента і характер його «Я-концепції». Результати досліджень засвідчують, що між успішністю й уявленнями індивіда про свої навчальні здібності існує тісний взаємозв'язок (Р. Берне), який зберігається навіть коли робиться поправка на показник інтелекту. Для прикладу можна навести випадок, коли студент ще до початку виконання навчального завдання робить поспішну заяву про те, що не зможе його виконати. Низька самооцінка, невпевненість у собі заважають студентові проявити себе в навчально-професійній діяльності. Як наслідок, рівень його успішності є значно нижчим, ніж можна було очікувати, зважаючи на його потенційні можливості. Буває також, що усні відповіді студента, які по суті є правильними, супроводжуються репліками, що свідчать про внутрішню його невпевненість: «Я вза-галі-то не знаю, але, здається...», «Я вивчив, але краще я прийду до вас на консультацію...», «Можна я розпочну відповідати з другого питання білета?» і т. п. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|