Главная | Обратная связь

Психологія педагогічної взаємодії викладача зі студентами

 

ПСИХОЛОГІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ

ВЗАЄМОДІЇ ВИКЛАДАЧА

ЗІ СТУДЕНТАМИ

Формою навчальної взаємодії, співробітництва викладача і студента є педагогічне спілкування, через яке реалізують всі педагогічні функції і забезпечується активність суб'єктів педагогічного процесу. Педагогічне спілкування органічно поєднує в собі елементи предметно-орієнтовано­го, особистісно-орієнтованого та соціально-орієнтованого спілкування, тому має специфічні особливості.

8.1. Характеристика педагогічного спілкування як форми педагогічної взаємодії

Я вірю в могутню, безмежну силу слова вихователя. Слово — найтонший і найгостріший інструмент, яким ми, вчителі, повинні вміло доторкатися до сердець наших вихованців. В.О. Сухомлинський, український педагог

Основою сучасної парадигми професійної підготовки фахівця з ви­щою освітою є ствердження пріоритету розвитку особистості студента. Він автор свого майбутнього, а викладач має честь допомагати йому. Саме тому безпосередніми учасниками педагогічної взаємодії є викла­дач і студент, між якими встановлюються як ділові, так і міжособистісні взаємини. їхнє співробітництво в реальних міжособистісних контактах є тим соціальним середовищем, в якому відбувається становлення осо­бистості майбутнього фахівця і подальший розвиток особистості викла­дача, адже кожен із них знаходить умови для власного особистісного зростання.

Формою педагогічної взаємодії і у процесі навчання, і у вихованні є спілкування - вербальний або невербальний контакт. Спілкування - про­цес обміну між людьми певними результатами їхньої психічної та духо­вної діяльності: засвоєною інформацією, думками, судженнями, оцінка­ми, почуттями й настановами.

Професійно-педагогічне спілкування є основою науково-педагогічної діяльності викладача вищої школи та одним із найголовніших аспектів його професіоналізму і педагогічної майстерності. Педагогічна діяльність

пов'язана з досить інтенсивним і майже безперервним професійним спіл­куванням. Усі основні форми організації навчального процесу (лекція, семінарське заняття, іспит та ін.), виховна робота та науково-методична діяльність у вищій школі пройняті цим складним і багатофункціональним соціально-психологічним явищем - «розкішшю людського спілкування» (Антуан де Сент-Екзюпері).

Професійно-педагогічне спілкування має соціальний і психологічний зміст. Соціальний зміст педагогічного спілкування визначається тим, що це спосіб передавання форм і змісту соціального досвіду, культури; за­сіб задоволення потреби людини в іншій людині; передумова психічного розвитку індивіда; чинник формування особистості. Психологічна сут­ність педагогічного спілкування полягає в тому, що воно розкриває пси­хологічний зміст однієї людини для іншої, завдяки чому взаємозбагачу­ється духовний світ і викладача, і студента.

Спілкування охоплює такі функції та аспекти:

1) Сприйняття, пізнання і розуміння партнера (соціально-перцептив-на функція).

2) Передача інформації та обмін індивідуальним досвідом (комуніка­тивна функція).

3) Вироблення спільної стратегії взаємодії, реалізація соціальних ро­лей та організація сумісної діяльності (інтерактивний аспект).

4) Прояв взаємних оцінних ставлень один до одного, експресивні ре­акції кожного суб'єкта спілкування, а також індивідуальні переживання ситуації спілкування та реагування на емоційну напругу (емоційно-цін­нісний аспект).

5) Соціальна самопрезентація (особистісний аспект).

Результатом спілкування є те, що за допомогою різних засобів кому­нікації встановлюються взаємини, сприятливі для спільної діяльності. Тому всі проблеми управління педагогічним процесом у системі освіти пов'язані зі спілкуванням педагога з учнями, викладача зі студентами.

Професійно-педагогічне спілкування викладача зі студентами має та­кі цілі:

- інформаційна - взаємний обмін науковою і навчальною інформа­цією;

- ціннісно-орієнтаційна - передавання суспільно-значущих і профе­сійно-важливих норм і цінностей;

- регулятивна - переконання, навіювання та інші засоби впливу для регуляції спільної діяльності;

- соціальна - узгодження спільних дій, отримання зворотного зв'яз­ку про характер стосунків між суб'єктами педагогічної взаємодії;

- спонукальна- мотивація діяльності студента, його психологічна підтримка.