Здавалка
Главная | Обратная связь

Психологія педагогічної взаємодії викладача зі студентами




22Э


 


Значення професійно-педагогічного спілкування викладача зі сту­дентами:

1) Педагогічне спілкування є засобом реалізації мети, змісту і при­йомів педагогічних впливів, які спрямовані на розвиток особистості сту­дента як майбутнього фахівця.

2) Завдяки педагогічному спілкуванню викладач постає персоніфіко­ваним посередником між драмою наукових ідей і студентом.

3) Через експресивний бік педагогічного спілкування викладач «зара­жає» студентів своїм ставленням до науки, викликає у них живий інтерес до неї. Ось чому майстерність педагогічного спілкування є одним з най­головніших аспектів професіоналізму викладача.

4) Викладач своїм прикладом пропонує студентам культурну норму взаємин і спілкування і тим самим формує в майбутнього фахівця кому­нікативну компетентність, необхідну для вирішення завдань професій­но-педагогічної діяльності: вміння чути і розуміти іншу людину, вислов­лювати свої думки і почуття, регулювати емоційну напругу у взаємодії з іншою людиною, діяти відповідно до розуміння події та ін. У цьому виховне значення педагогічного спілкування.

5) Професійно-педагогічне спілкування сприяє передачі громадян­ських, національних, професійних і моральних цінностей. Воно формує духовний світ студента і презентує модель його майбутньої професійної поведінки, є сферою реалізації викладачем своїх сутнісних сил через процес персоналізації, «транслювання» свого «Я» на особистість студен­та. Спілкування з викладачем допомагає студентові самоствердитися в нових соціальних ролях «студента» і «майбутнього фахівця». Воно спри­яє формуванню соціально-професійного аспекту «Я-концепції», коригує самооцінку та визначає перспективи особистісного зростання студента в навчально-професійній сфері. Завдяки педагогічному спілкуванню у сту­дентів з'являються мотиви професійної самоосвіти й самовиховання.

Щоб професійно-педагогічне спілкування було ефективним, виклада­чеві треба оволодіти психолого-педагогічною культурою спілкування, що відповідає принципу гуманізму:

- знати психологію студентського віку та психологічні особливості конкретної студентської аудиторії;

- об'єктивно оцінювати поведінкові реакції, комунікативну актив­ність окремих студентів, адекватно емоційно відгукуватися на них;

- уміти швидко організувати аудиторію і привернути її увагу до зміс­ту заняття (прийоми самопрезентації і динамічного впливу), залучати до активної навчальної роботи всіх студентів;

- вибирати такий спосіб своєї професійної поведінки, який найкра­ще відповідав би психологічним особливостям і психічному стану сту­дентів;


 

- володіти прийомами стимулювання інтелектуальної ініціативи и пізнавальної активності студентів, умінням організовувати діалогічну взаємодію;

- своєчасно коригувати свій комунікативний задум відповідно до ре­альних умов педагогічної взаємодії;

- аналізувати процес педагогічного спілкування, встановлювати спів­відношення мети, засобів і результатів комунікативної взаємодії.

Таким чином, психолого-педагогічна культура спілкування - це такі його ознаки і властивості, сукупність яких свідчить про його психолого-педагогічну довершеність (умотивованість, спрямованість, комунікатив-ність, урегульованість тощо), які забезпечують комунікативно-творчу і психологічно-комфортну педагогічну взаємодію, взаємообмін інформа­цією, взаємовплив і взаєморозуміння викладача і студентів.

8.2. Психологічний аналіз педагогічної взаємодії викладача і студентів

Якщо ви хочете, щоб вас поважали, майте справу тільки з людьми, гідними поваги. Жан де Лабрюйєр, французький письменник

Синонімом професіоналізму викладача часто вважають його здібність бути повноцінним суб'єктом власної науково-педагогічної діяльності та розвивати суб'єктний потенціал студента. Завдання розвивального на­вчання - надання студентові допомоги у становленні його як суб'єкта навчально-професійної діяльності, суб'єкта саморозвитку. Через це ви­кладач повинен докладати спеціальне зусилля для організації педагогіч­ної взаємодії, яка ґрунтується на суб'єкт-суб'єктних взаєминах, визна­чає ефективність його педагогічної діяльності та сприяє розвитку суб'єк-тності всіх учасників педагогічного процесу. Для аналізу цього явища використовують поняття полісуб'єктна взаємодія.

Спілкування за принципом суб 'єкт-суб 'єктної взаємодії вимагає від кожного учасника таких якостей:

• сприймати співрозмовника як індивідуальність зі своїми потребами та інтересами;

• виявляти зацікавленість у партнері, співпереживати (емпатія) його успіхам або невдачам;

• визнавати право партнера на незгоду, на власну думку, на вибір пове­дінки та відповідальність за свій вибір.

Дотримання цього принципу дає можливість налагодити щирі, до­вірливі стосунки викладачів і студентів. Це також дає змогу коректно









©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.