Психологія педагогічної взаємодії викладача зі студентами
22Э
Значення професійно-педагогічного спілкування викладача зі студентами: 1) Педагогічне спілкування є засобом реалізації мети, змісту і прийомів педагогічних впливів, які спрямовані на розвиток особистості студента як майбутнього фахівця. 2) Завдяки педагогічному спілкуванню викладач постає персоніфікованим посередником між драмою наукових ідей і студентом. 3) Через експресивний бік педагогічного спілкування викладач «заражає» студентів своїм ставленням до науки, викликає у них живий інтерес до неї. Ось чому майстерність педагогічного спілкування є одним з найголовніших аспектів професіоналізму викладача. 4) Викладач своїм прикладом пропонує студентам культурну норму взаємин і спілкування і тим самим формує в майбутнього фахівця комунікативну компетентність, необхідну для вирішення завдань професійно-педагогічної діяльності: вміння чути і розуміти іншу людину, висловлювати свої думки і почуття, регулювати емоційну напругу у взаємодії з іншою людиною, діяти відповідно до розуміння події та ін. У цьому виховне значення педагогічного спілкування. 5) Професійно-педагогічне спілкування сприяє передачі громадянських, національних, професійних і моральних цінностей. Воно формує духовний світ студента і презентує модель його майбутньої професійної поведінки, є сферою реалізації викладачем своїх сутнісних сил через процес персоналізації, «транслювання» свого «Я» на особистість студента. Спілкування з викладачем допомагає студентові самоствердитися в нових соціальних ролях «студента» і «майбутнього фахівця». Воно сприяє формуванню соціально-професійного аспекту «Я-концепції», коригує самооцінку та визначає перспективи особистісного зростання студента в навчально-професійній сфері. Завдяки педагогічному спілкуванню у студентів з'являються мотиви професійної самоосвіти й самовиховання. Щоб професійно-педагогічне спілкування було ефективним, викладачеві треба оволодіти психолого-педагогічною культурою спілкування, що відповідає принципу гуманізму: - знати психологію студентського віку та психологічні особливості конкретної студентської аудиторії; - об'єктивно оцінювати поведінкові реакції, комунікативну активність окремих студентів, адекватно емоційно відгукуватися на них; - уміти швидко організувати аудиторію і привернути її увагу до змісту заняття (прийоми самопрезентації і динамічного впливу), залучати до активної навчальної роботи всіх студентів; - вибирати такий спосіб своєї професійної поведінки, який найкраще відповідав би психологічним особливостям і психічному стану студентів;
- володіти прийомами стимулювання інтелектуальної ініціативи и пізнавальної активності студентів, умінням організовувати діалогічну взаємодію; - своєчасно коригувати свій комунікативний задум відповідно до реальних умов педагогічної взаємодії; - аналізувати процес педагогічного спілкування, встановлювати співвідношення мети, засобів і результатів комунікативної взаємодії. Таким чином, психолого-педагогічна культура спілкування - це такі його ознаки і властивості, сукупність яких свідчить про його психолого-педагогічну довершеність (умотивованість, спрямованість, комунікатив-ність, урегульованість тощо), які забезпечують комунікативно-творчу і психологічно-комфортну педагогічну взаємодію, взаємообмін інформацією, взаємовплив і взаєморозуміння викладача і студентів. 8.2. Психологічний аналіз педагогічної взаємодії викладача і студентів Якщо ви хочете, щоб вас поважали, майте справу тільки з людьми, гідними поваги. Жан де Лабрюйєр, французький письменник Синонімом професіоналізму викладача часто вважають його здібність бути повноцінним суб'єктом власної науково-педагогічної діяльності та розвивати суб'єктний потенціал студента. Завдання розвивального навчання - надання студентові допомоги у становленні його як суб'єкта навчально-професійної діяльності, суб'єкта саморозвитку. Через це викладач повинен докладати спеціальне зусилля для організації педагогічної взаємодії, яка ґрунтується на суб'єкт-суб'єктних взаєминах, визначає ефективність його педагогічної діяльності та сприяє розвитку суб'єк-тності всіх учасників педагогічного процесу. Для аналізу цього явища використовують поняття полісуб'єктна взаємодія. Спілкування за принципом суб 'єкт-суб 'єктної взаємодії вимагає від кожного учасника таких якостей: • сприймати співрозмовника як індивідуальність зі своїми потребами та інтересами; • виявляти зацікавленість у партнері, співпереживати (емпатія) його успіхам або невдачам; • визнавати право партнера на незгоду, на власну думку, на вибір поведінки та відповідальність за свій вибір. Дотримання цього принципу дає можливість налагодити щирі, довірливі стосунки викладачів і студентів. Це також дає змогу коректно ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|