Психологія педагогічної взаємодії викладача зі студентами
Діалог відбувається від обговорення загальних причин непорозуміння до конкретних шляхів його усунення, до того ж свою точку зору не нав'язують, а роз'яснюють, виявляють інтерес до пропозиції партнера. Є свобода вибору шляхів повного усунення «бар'єра» спілкування. Є такі види діалогу: • Запитання-відповідь, наприклад, звертання: «Чим я можу Вам допомогти?» • Риторичний діалог - ланцюг взаємопов'язаного мовлення учасників зборів, «круглого столу» тощо. • Діалог в умовах загострення протиріч, наприклад, під час дискусії, полеміки тощо. • Неформальний діалог в умовах вільного обговорення питання при відсутності соціальної дистанції між людьми (наприклад, продовження обговорення проблеми після зборів). • Діалог «студент-комп'ютер» та ін. При веденні діалогу «викладач - студент» важлива психологічна проникливість у ситуацію спілкування, розуміння особливого ставлення кожного до конкретної проблеми. Проте є й суб'єктивні труднощі усунення «бар'єрів» - це хвилювання кожного співрозмовника, коли їхні емоції «захльостують». У зв'язку з цим треба пам'ятати про те, що викладач впливає на студента не стільки змістом інформації, скільки психологічною культурою спілкування. У діалозі потрібно також використовувати запитання, які вимагають відповіді. Після запитання неодмінно треба зробити паузу. Якщо пропозиція студента нерозумна, спочатку треба промовчати і цим створити для студента необхідність висунути нову пропозицію. Якщо сам викладач припустив помилку, краще визнати її і перед собою, і перед студентом. Проте викладачеві завжди треба бути послідовно вимогливим, коли питання стосується навчання або моральності студента, культури його поведінки. Тактика ведення педагогічного діалогу: 1) Говорити треба про проблему, яку треба вирішити, а не про особистість студента. 2) Не узагальнювати всі попередні факти поведінки студента, а говорити про те, що відбувається тут і тепер. 3) Не поспішати оцінювати результати діяльності студента, а спочатку спробувати зрозуміти, що відбулося, які причини і мотиви його вчинку. 4) При розмові зі студентом брати до уваги як словесні, так і невер-бальні його повідомлення. Таким чином, щоб протиріччя і проблеми педагогічного спілкування не впливали негативно на педагогічний процес, викладачеві потрібно власним прикладом учити студентів уміти слухати співрозмовника, чітко висловлювати самостійні судження, грунтовно аналізувати й об'єктивно оцінювати складні ситуації, шукати вихід і брати на себе відповідальність за самостійно прийняті рішення. Культура педагогічного спілкування викладача полягає в такому: 1) Розуміти студентів і об'єктивно їх оцінювати. 2) Емоційно відгукуватися на емоційні стани і поведінку студентів. 3) Обирати щодо кожного студента такий спосіб звертання, в якому найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів моральності. 4) Бути підготовленим до ведення діалогу з будь-яким студентом. 5) Дотримуватися норм педагогічної етики. Педагогічне спілкування — це вимогливість і до студентів, і до самого себе. 6) Визнавати і виправляти свої помилки у взаєминах зі студентами. комунікативної культури: - уникайте при спілкуванні докорів (прямих і непрямих); - не демонструйте своєї переваги перед співрозмовником; - уникайте звинувачувального тону, вибачайте дрібні слабкості, підкреслюйте переваги партнера; - розпитуйте зацікавлено, але не зухвало; - говоріть не більше й не менше за потрібне в цей момент спілкування; а краще більше слухати, ніж говорити; - будьте уважні до партнера по спілкуванню; - намагайтеся передбачити можливу реакцію співрозмовника; - у процесі спілкування більше думайте про тих, із ким спілкуєтеся. за умови організації педагогічного процесу на демократичних засадах, гуманістичного ставлення викладача до студентів, захопленості спільною творчою діяльністю всіх суб'єктів педагогічної взаємодії. Відсутність психологічних «бар'єрів» у педагогічній взаємодії є важливим соціаль-но-психодогічним чинником самоакуталізації студентів, відповідального й активного їхнього ставлення до свого професійного зростання. Питання для самоконтролю 1. Нині велика увага приділяється навчанню спілкування. Але ж людина спілкується протягом тисячоліть...Чому ж саме тепер постала необхідність навчатися цього (батькам, учителям, викладачам, керівникам та ін.)? Що було втрачено в людському спілкуванні за останнє століття? 2. Розкрити зміст функцій педагогічного спілкування (інформаційна, соціальна перцепція, афективна, інтерактивна, самопрезентація та ін.). ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|