Здавалка
Главная | Обратная связь

Психологія педагогічної взаємодії викладача зі студентами





 


Діалог відбувається від обговорення загальних причин непорозумін­ня до конкретних шляхів його усунення, до того ж свою точку зору не нав'язують, а роз'яснюють, виявляють інтерес до пропозиції партнера. Є свобода вибору шляхів повного усунення «бар'єра» спілкування. Є такі види діалогу:

• Запитання-відповідь, наприклад, звертання: «Чим я можу Вам допо­могти?»

• Риторичний діалог - ланцюг взаємопов'язаного мовлення учасників зборів, «круглого столу» тощо.

• Діалог в умовах загострення протиріч, наприклад, під час дискусії, полеміки тощо.

• Неформальний діалог в умовах вільного обговорення питання при від­сутності соціальної дистанції між людьми (наприклад, продовження обговорення проблеми після зборів).

• Діалог «студент-комп'ютер» та ін.

При веденні діалогу «викладач - студент» важлива психологічна про­никливість у ситуацію спілкування, розуміння особливого ставлення кожного до конкретної проблеми. Проте є й суб'єктивні труднощі усу­нення «бар'єрів» - це хвилювання кожного співрозмовника, коли їхні емоції «захльостують». У зв'язку з цим треба пам'ятати про те, що ви­кладач впливає на студента не стільки змістом інформації, скільки психо­логічною культурою спілкування.

У діалозі потрібно також використовувати запитання, які вимагають відповіді. Після запитання неодмінно треба зробити паузу. Якщо пропо­зиція студента нерозумна, спочатку треба промовчати і цим створити для студента необхідність висунути нову пропозицію. Якщо сам викладач припустив помилку, краще визнати її і перед собою, і перед студентом. Проте викладачеві завжди треба бути послідовно вимогливим, коли пи­тання стосується навчання або моральності студента, культури його по­ведінки.

Тактика ведення педагогічного діалогу:

1) Говорити треба про проблему, яку треба вирішити, а не про осо­бистість студента.

2) Не узагальнювати всі попередні факти поведінки студента, а гово­рити про те, що відбувається тут і тепер.

3) Не поспішати оцінювати результати діяльності студента, а спочатку спробувати зрозуміти, що відбулося, які причини і мотиви його вчинку.

4) При розмові зі студентом брати до уваги як словесні, так і невер-бальні його повідомлення.

Таким чином, щоб протиріччя і проблеми педагогічного спілкуван­ня не впливали негативно на педагогічний процес, викладачеві потрібно власним прикладом учити студентів уміти слухати співрозмовника, чітко


висловлювати самостійні судження, грунтовно аналізувати й об'єктивно оцінювати складні ситуації, шукати вихід і брати на себе відповідаль­ність за самостійно прийняті рішення. Культура педагогічного спілкуван­ня викладача полягає в такому:

1) Розуміти студентів і об'єктивно їх оцінювати.

2) Емоційно відгукуватися на емоційні стани і поведінку студентів.

3) Обирати щодо кожного студента такий спосіб звертання, в якому найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колекти­вістських принципів моральності.

4) Бути підготовленим до ведення діалогу з будь-яким студентом.

5) Дотримуватися норм педагогічної етики. Педагогічне спілкуван­ня — це вимогливість і до студентів, і до самого себе.

6) Визнавати і виправляти свої помилки у взаєминах зі студентами.
Можна дати майбутнім викладачам такі поради щодо самовиховання

комунікативної культури:

- уникайте при спілкуванні докорів (прямих і непрямих);

- не демонструйте своєї переваги перед співрозмовником;

- уникайте звинувачувального тону, вибачайте дрібні слабкості, під­креслюйте переваги партнера;

- розпитуйте зацікавлено, але не зухвало;

- говоріть не більше й не менше за потрібне в цей момент спілкуван­ня; а краще більше слухати, ніж говорити;

- будьте уважні до партнера по спілкуванню;

- намагайтеся передбачити можливу реакцію співрозмовника;

- у процесі спілкування більше думайте про тих, із ким спілкуєтеся.
Отже, продуктивне професійно-педагогічне спілкування відбувається

за умови організації педагогічного процесу на демократичних засадах, гуманістичного ставлення викладача до студентів, захопленості спільною творчою діяльністю всіх суб'єктів педагогічної взаємодії. Відсутність психологічних «бар'єрів» у педагогічній взаємодії є важливим соціаль-но-психодогічним чинником самоакуталізації студентів, відповідального й активного їхнього ставлення до свого професійного зростання.

Питання для самоконтролю

1. Нині велика увага приділяється навчанню спілкування. Але ж лю­дина спілкується протягом тисячоліть...Чому ж саме тепер постала необхідність навчатися цього (батькам, учителям, викладачам, керів­никам та ін.)? Що було втрачено в людському спілкуванні за останнє століття?

2. Розкрити зміст функцій педагогічного спілкування (інформаційна, со­ціальна перцепція, афективна, інтерактивна, самопрезентація та ін.).









©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.