Психологія вищої школи
орієнтуватися на деякі поступки іншій. Але оскільки повністю їхні інтереси не задовольняються, то обидві сторони зберігають деяке невдоволення, напруження, що пізніше може привести до нового конфлікту. Компромісний варіант - це своєрідний торг, у процесі якого сторони сповіщають, наскільки вони можуть поступитися. І що триваліший цей торг, чим довше зволікають із рішенням, то гіршими стають стосунки. Тому компроміс доцільно використовувати, коли вирішується не дуже важлива справа, коли немає часу, а треба уникнути «війни» при тимчасовій домовленості. Стиль компромісу ефективний за таких умов: • обидві сторони мають інтереси однакової сили, що взаємно виключають один одного; • коли рішення треба прийняти швидко і компроміс дає можливість спрямувати сили на розв'язання проблеми; • Вас цілком задовольняє часткове розв'язання проблеми; • інші підходи виявилися неефективними; • задоволення Вашого бажання не є для Вас значущим, Ви можете дещо змінити поставлену мету; • компроміс дає можливість зберегти позитивні стосунки зі студентами; • ідучи на компроміс, Ви переконуєте протилежну сторону в добрих намірах, підштовхуючи її до ще більших поступок. Компромісне рішення досягають переговорами, висуваючи власні і вислуховуючи зустрічні пропозиції. Проте компроміс супроводжується внутрішніми конфліктами, проблема майже не вирішується, а лише частково послаблюється. 4) Стиль ухилення (уникання) - пасивний стиль, утеча від проблеми. Він застосовується тоді, коли проблема не дуже важлива для обох сторін; викладач намагається її не помічати або не володіє достатньою інформацією для остаточного вирішення проблеми; коли викладач упевнений, що студенти самі можуть правильно вирішити проблему, а тому йде їм назустріч і пропонує самим прийняти рішення. Цю модель поведінки частіше застосовують викладачі пасивні (хоча і раціональні). Вони не бажають створювати напруженість у стосунках зі студентами і тому одразу ж погоджуються з їхньою пропозицією. Головною характеристикою цього стилю є відмова від негайного розв'язання конфлікту. Людина навіть відмовляється від взаємодії з іншими людьми щоб вирішити конфлікт. Прийоми ухиляння: перевести розмову на менш делікатну тему; відверто заявити, що не готові або не бажаєте обговорювати далі, Вам ніколи, бо чекають інші справи; пообіцяти зайнятися цією проблемою пізніше (і одразу забути про неї!); перекласти рішення на інших. За всіма цими прийомами - одне бажання, щоб проблема розв'язалася без Вашої участі. 9. Психологічний аналіз конфлікті» у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання...271 Проте є такі ситуації, коли цей стиль поведінки в конфлікті є найкращим: • коли перед Вами глибоко конфліктна людина, з якою не можна знайти спільну мову, а тому припинити взаємини з нею - єдино правильний вихід; • коли Вам бракує інформації і відповідної підготовки; • коли немає гострої потреби щось вирішувати негайно та є час на роздуми; • особливо цей стиль найдоцільніший, коли напруженість ситуації занадто велика і є необхідність її послабити; • коли Ви занадто збуджені і можете прореагувати неадекватно; • результати справи для Вас неважливі; • ситуація дуже проста, і Вам шкода витрачати свій час або Ви хочете дати студентові можливість потренуватися у прийнятті рішення; • коли студенти не можуть (або не хочуть) враховувати Ваші інтереси; • коли Ви усвідомлюєте, що в партнера більше шансів прийняти правильне рішення. Проте треба бути готовим до того, що ігнорування Вами проблеми може лише загострити ситуацію, і в майбутньому її розв'язання потребує більше зусиль. Коли ж ухилення переважає в життєвій стратегії {«Моя хата скраю!»), то це призводить до самовиправдання власної бездіяльності, зниження соціальної і професійної активності. Людина психологічно захищає свою пасивність і це може підсилити напруженість, викликати стан фрустрації. А це вже нова проблема! 5) Стиль пристосування (відступ, поступка) застосовують викладачі конформного типу. Вони одразу ж відмовляються від своєї думки, якщо студенти з нею не погоджуються. Якщо є проблема, цю модель поведінки можна застосовувати за таких умов: • коли стосунки зі студентами важливіші, ніж проблема; • коли пропозицію викладача ніхто не підтримує, хоча вона ефективніша; • коли проблема важливіша для студентів, а не для викладача, то студенти можуть здобути цінний життєвий досвід {«На помилках навчаються»). Проте часто використовувати цю модель поведінки небажано, інакше це приведе до того, що студенти будуть чекати від викладача нових поступок. Ця модель може бути тимчасовою, інакше студенти будуть використовувати натиск і вимагати все більше поступків від викладача. Є два варіанти пристосування: І) Пристосування сприятливе, коли викладач поступається свідомо, добровільно обирає цей спосіб виходу з конфлікту як найдоцільніший. Ви не шкодуєте про зроблене і відчуваєте ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|