Здавалка
Главная | Обратная связь

МЕДИЧНИХ ТЕРМІНІВ ІНОЗЕМНОГО ПОХОДЖЕННЯ



Аглютинація– склеювання біологічних частин між собою ( наприклад, антигенів з антитілами).

Аглютиніни – антитіла, здатні склеювати ( аглютинувати) антигени еритроцитів і інших частинок.

Аглютиногени – антигени, які беруть участь у реакції аглютинації.

Агонія – термінальний, передсмертний стан організму.

Адаптація – процес пристосування організму до дії зовнішніх і внутрішніх факторів, або зміни умов оточуючого середовища.

Алергія – стан зміненої реактивності організму , який проявляється підвищеною його чутливістю до повторної дії зовнішніх і внутрішніх речовин.

Анасарка – поширене накопичення рідини в тканинах і порожнинах організму.

Антропогенні (фактори)- фактори зовнішнього середовища , спричинені діяльністю людини.

Асептика – система заходів, направлених на попередження мікробного забруднення ( інфікування)

Асцит – накопичення рідини в черевній порожнині.

Атерогенний (фактор)- фактор (и), дія якого (яких) на організм викликає розвиток атеросклерозу.

Аерація – природне або примусове введення атмосферного повітря в приміщення.

Валеологія – наука про здоровий спосіб життя.

Васкуляризація – забезпечення кровоносними судинами органів і тканин.

Гастралгія – біль в надчеревній ділянці.

Гастрофіброскопія – метод дослідження шлунка за допомогою гастрофіброскопу – приладу, в якому освітлення порожнини шлунка здійснюється за допомогою гнучкого волокнистого світловоду.

Гастроентерологія– розділ внутрішніх хвороб, який вивчає захворювання органів травлення.

Гематома – обмежене скупчення крові в тканинах з утворенням порожнини з вмістом у ній крові.

Геморрагія- кровотеча із кровоносних судин.

Гемотрансфузія – переливання з лікувальною метою донорської крові.

Геріатрія – наука, яка вивчає хвороби людей похилого і старечого віку.

Геронтологія – наука, яка вивчає біологічні організми старіння живих організмів, зокрема, людини.

Гідроперикард – накопичення рідини (транссудату) в порожнині перикарда.

Гідротерапія – метод лікування за допомогою водних процедур.

Гідроторакс – накопичення рідини (транссудату) в плевральній порожнині.

Гідрофільний– який здатний зв’язувати воду (про речовини, тканини організму).

Гіперемія – збільшення кровонаповнення певної ділянки периферичної судинної системи.

Гіпертензія – підвищення гідростатичного тиску рідини(крові) в порожнинах (судинах).

Гіпертонія – збільшення м’язового тонусу ( напруження).

Гіподинамія – зменшення м’язової сили внаслідок малорухливого способу життя.

Гіпотензія – зменшення гідростатичного тиску рідини(крові) в порожнинах(судинах).

Гіпотонія – зниження тонусу м’язів.

Гомеостаз– відносна динамічна постійність внутрішнього середовища організму.

Гуморальний – який відноситься до рідинного внутрішнього середовища організму.

Демографія – наука, яка вивчає чисельність, структуру, процеси динаміки і відтворення населення.

Деонтологія – наука про належне, медична д.- сукупність етичних норм і принципів поведінки медичних працівників при виконанні своїх професійних обов’язків.

Депресія – стан, який характеризується пригніченим настроєм і зниженням психічної активності.

Дефекація – процес виведення калових мас назовні через задній прохід.

Дієта– раціон і режим харчування хворого.

Діурез – процес утворення і виділення сечі за певний період; розрізняють добовий, денний, нічний діурез.

Дизайн – вид діяльності пов’язаний з раціональним естетичним проектуванням предметного світу.

Диспепсія – розклад травлення ; диспепсичні явища - загальна назва симптомів порушення травлення ( відрижка, за-га, нудота, блювання, запор, пронос).

Догляд за хворими – комплекс санітарно - гігієнічних заходів і певних медичних процедур, спрямованих на полегшення стану хворого і сприянню його видужання.

Донор – особа, яка віддає частину свої крові(органу)для переливання (пересадки) іншій людині.

Імунітет – несприятливість організму до інфекційних і неінфекційних чинників, здатних викликати хворобливий стан.

Інгаляція – вдихання розпилених лікарських засобів з лікувальною метою.

Ін’єкція – метод парентерального введення лікарських засобів за допомогою шприца і ін’єкційної голки.

Інсоляція – освітлення сонячним променем, яке застосовують з лікувальною і профілактичною метою.

Інспіраторна (задишка)- задишка з утрудненим вдихом.

Кардіалагія – біль у ділянці серця.

Кардіологія - розділ внутрішніх хвороб , який вивчає захворювання серцево-судинної системи.

Катетер – трубкоподібної форми засіб, призначений для звільнення від рідини порожнин організму.

Клізма- пристосування і процес введення рідини в товсту кишку через задній прохід з лікувальною і діагностичними цілями.

Клініка– лікувальний заклад стаціонарного типу, в якому проводиться лікувальна , педагогічна і науково-дослідна робота.

Колапс - гостра судинна недостатність, яка проявляється зменшенням судинного тонусу, гіпоксією головного мозку і пригніченням життєво важливих функцій організму .

Копростаз – застій калу в товстій кишці.

Маніпуляція - ручний прийом медичного призначення.

Мацерація - розм’якшування і розпушування тканин внаслідок тривалого впливу на них рідини.

Менопауза– порушення або прикорочення менструального циклу, зумовлене зворотним розвитком статевих органів і пригніченням дітородної функції.

Метеоризм - здуття живота внаслідок накопичення газів у кишечнику.

Морг– спеціальне приміщення, яке призначене для зберігання і розтину трупа.

Некроз - змертвіння частини живого організму , спричинене дією різких фізичних і хімічних факторів або порушенням кровопостачання.

Непритомність – раптова короткочасна втрата свідомості, зумовлена зменшенням кровонаповненням мозку і зниженням судинного тонусу.

Нозологія - вчення про хвороби і їх класифікації, нозологічна форма - одиниця номенклатури і класифікацій хвороб.

Оксигенотерапія – метод використовування кисню з лікувальною метою.

Ортопноє– вимушене напівсидяче положення хворого з метою зменшення задишки.

Парентеральний- спосіб введення лікарських засобів в організм в обхід шлунково-кишкового тракту.

Патогенез - вчення про загальні закономірності хворобливих процесів; патогенний – хвороботворний, здатний викликати захворювання.

Пероральний – метод введення лікарських засобів через рот.

Популяція - сукупність особин одного біологічного виду, які населяють певну територію і здатні до вільного схрещування.

Превентивний– попереджувальний, запобіжний.

Преморбідний стан – син. передхвороба- стан організму на межі між здоров’ям і хворобою.

Процедура - визначений лікарем захід, який виконується з лікувальною і діагностичною метою.

Пульмонологія - розділ внутрішніх хвороб, який вивчає захворювання органів дихання.

Пульс– періодичне коливання судинної стінки , спричинене ударом у неї струменю крові внаслідок систоли серця.

Пункція- проколювання стінки судини, органу або порожнини за допомогою голки або спеціально голкоподібного засобу.

Реабілітація - Р. в медицині – комплекс медичних соціальних заходів , спрямованих на відновлення ( або компенсацію) у хворих порушених функцій і працездатності.

Реанімація- оживлення організму за допомогою спеціальних заходів.

Рекреація- відновлення, відтворення( здоров’я).

Ректальний - метод введення лікувальних засобів через пряму кишку.

Реципієнт – людина, якій переливають донорську кров або пересаджують орган, тканину.

Саногенез– механізми формування і відновлення здоров’я.

Санологія – наука і практика формування здорового способу життя.

Секція – розтин спеціальним хірургічним інструментом ( скальпелем, ножем) порожнини, судини, шкіри, трупа.

Сифон- зігнута з двома нерівними колінами трубка; принцип дії сифона використовують при застосуванні сифонної клізми.

Соматичний - який має відношення до тіла, син. тілесний.

Стандарт – це нормативний документ, розробленій на основі консенсусу і затверджений визнаним органом, в якому встановлюються для загального і багатократного використання правила, загальні принципи або характеристики, що стосуються різних видів діяльності або їх результатів і який спрямований на досягнення оптимальної міри впорядкування в певній області.

Стандарт повинен відбивати усі сторони надання медичної допомоги , припускати використання лише дозволених технологій, мати довготривале значення і відповідне інформаційне забезпечення , бути конкретним, придатним для контролю, реально виконуваним, науково обґрунтованим з урахуванням наявних ресурсів.

Стерилізація– повне обеззараження від мікробів і вірусів предметів і інструментів медичного призначення.

Суіцидальний- дія, спрямована на здійснення самогубства.

Терапія - система догляду і лікування хворих консервативними ( тобто, не операційними) методами.

Трофіка – сукупність процесів клітинного живлення, яке забезпечує збереження структури і функції тканини або органу; трофічний , тобто який має відношення до трофіки – регуляції живлення тканин за участю нервової системи.

Хвороба – незворотне порушення (припинення) у своєму перебігу життя внаслідок пошкодження структури і функції організму під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів.

Ціаноз – синюшний відтінок шкіри або слизових оболонок , зумовлений недостатнім насиченим крові киснем і підвищенням концентрації в ній вугільної кислоти.

Шок– гострий патологічний стан, який спричинений дією на організм надмірного подразника. Супроводиться різким пригніченням основних життєвих функцій – дихання, кровообігу, функцій центральної нервової системи.

Шприц – прилад у формі порожнистого градуйованого циліндра з поршнем , який призначений для парентерального введення лікарських засобів.

Екзогенний- який виникає під впливом зовнішніх факторів.

Екологія– наука про взаємини організмів, зокрема, людини з оточуючим середовищем.

Експіраторна ( задишка ) – задишка з утрудненим видихом.

Електрокардіографія – метод інструментальної діагностики, оснований на графічній реєстрації електричних потенціалів серця.

Ендогенний – який виникає внаслідок дії внутрішніх факторів.

Ендоскопія – метод візуального дослідження порожнин організму за допомогою приладів, обладнаних скловолокнистою технікою з світловодами.

Ентеральний– метод введення лікарських засобів через шлунково-кишковий тракт.

Ергономіка – наука, яка вивчає умови виробничих процесів з метою їх удосконалення.

Ятрогенія – захворювання, зумовлене несприятливим впливом на психіку хворого необачних висловлювань або вчинків медичного персоналу.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.