Главная | Обратная связь

Вплив ТНК на політику: історичний досвід та сучасність.

Порушені у серії статей теоретико-правові положення сутності організації і функціонування механізму державного управління інформаційною політикою у сфері забезпечення безпеки сучасних національних суспільств мають вирішальне значення для їх сприятливого існування і стратегічного розвитку. Реальність сьогодення констатує: ос­танню чверть XX ст., особливо після розпаду СРСР і впровад­ження нових комунікаційних технологій (комп’ютеризації, Інтернету, мобільного зв’язку тощо) процеси глобалізації різко пришвидшилися, охопивши практично всі держави світу. Нині сучасне світове співтовариство у своєму розвитку має сталу і незворотну тенденцію до глобалізації, тобто до підвищення загальної взаємозалежності учасників світогосподарських відносин та певної уніфікації усіх сфер життєдіяльності національних суспільств, держав, неурядових організацій, транснаціональних корпорацій, окремих регіонів, які утворюють цивілізаційні об’єднання.

Саме ця суспільна значимість викликає у наукових та фахових безпекознавчих колах нагальну потребу і доцільність проведення постійного прискіпливого різноаспектного інформаційно-аналітичного моніторингу сучасних процесів і тенденцій у міжнародних відносинах (особливо між державами і ТНК та під їхнім впливом у міждержавних) та наукового узагальнення практики оцінки, аналізу, прогнозування і моделювання особливостей інформаційно-психологічного протиборства суб’єктів геополітичної, геоекономічної, геостратегічної конкуренції, місця та ролі в цій галузі специфічних суспільних відносин сил і засобів систем:

1. органів державної влади і управління іноземних держав;
2. неурядових національних та транснаціональних структур і організацій;
3. транснаціональних військово-політичних об’єднань;
4. господарських фінансово-промислових корпорацій;
5. засобів масової інформації та інформаційно-телекомунікаційних корпорацій;
6. відкритих інформацій­но-телекомунікаційних корпорацій;
7. мережних інформаційних каналів корпорацій та корпорацій-провайдерів;
8. віртуальних соціальних співтовариств (віртуальних соціальних корпорацій);
9. таємних транснаціональних елітарних організацій, інших латентних (таємних) структур у соціально-політичних і економічних процесах сучасного світового співтовариства, що глобалізується.

Саме Сполучені Штати Америки є нині одночасно територіально-державним утворенням, наймогутнішим сувереном, супердержавою, де утворилися умови для концентрації найбільшого потенціалу зародження потужної рушійної сили виникнення, розвитку і розповсюдження сфери впливу перелічених вище учасників інформаційно-психологічної взаємодії на міжнародній арені. У зв’язку з цим Сполучені Штати Америки мають реальний потенціал контролювати світові процеси та панувати у сучасному світі. Проте зазначений висновок не може бути однозначним. Виникає риторичне запитання: хто контролює і панує в світі – суверен Сполучені Штати Америки чи американські транснаціональні корпорації? З цього випливає генеральне запитання, порушене у зазначеній статті: який характер критеріїв має бути покладений в основу визначення головного науково-правового інституту суверена як генерального суб’єкта міжнародного публічного права.