 |
|
Тема 1. Потреби споживача й закономірності його поведінки
Задачі з економіки
Задача 1
У першому цеху за день можна виготовити 150 кг печива або 220 кг вафель, у другому — 180 кг печива або 200 кг вафель.
1) Побудувати криву виробничих можливостей фабрики; 2) визначити альтернативну вартість виробництва 1 кг печива, якщо виробляється 380 кг вафель; 3) представити графічно АВ виробництва останніх 50 кг печива; 4) визначити точки ефективного та неефективного виробництва.
Розв’язання
1) Шкала виробничих можливостей
Крива виробничих можливостей має такий вигляд.
2) Виробництво 380 кг вафель потрапляє на відрізок CD кривої. Знаходимо альтернативну вартість 1 кг.
Печива вироблено
С(220 В, 180 П) → D(420 В, 0 П).
При збільшенні виробництва вафель на 200 кг втрати печива складають 180 кг.
АВ 1 кг 
.
3) Графічно представимо відрізок на осі виробництва вафель, що характеризує зниження виробництва даного товару при збільшенні виробництва печива від 280 до 330 кг (останні 50 кг) — це відрізок MN.
4) Точки A, C, D на КВМ відповідають ефективному виробництву. Точка В характеризує неповне використання ресурсів.
Задача 2
У перший рік після реконструкції підприємства продуктивність праці збільшилася на 15 % і вироблялося 25 виробів одним робітником за годину. На другий рік відбулися такі зміни: робітник став виробляти 24 вироби за годину, а кількість працівників за рік скоротилася на 1/3. Як змінилася продуктивність праці за два роки?
Розв’язання
Ізаг = І1 • І2;
(зміна продуктивності праці за перший рік);
;
IQ (зміна обсягу виробництва)
;
; 
;
Ізаг = 1,15 • 1,5 = 1,725.
Відповідь: за два роки продуктивність праці збільшилася на (1,725 – 1) ×× 100 %=72,5 %; Іросту продукт. пр == 1,725; Іприросту = 0,725.
Задача 3
У перший рік на підприємстві вироблялося 20 одиниць товару А за ціною 5 грн за штуку і 30 одиниць товару Б за ціною 7 грн; другого року стали виробляти 35 одиниць товару Апо 6 грн за штуку і 20 одиниць товару Б по 6 грн. За цей період відбулося скорочення працівників підприємства на 5,5 %. Як змінилася продуктивність праці?
Розв’язання
Продуктивність розраховується у вартісному виразі:
; 
;
;
.
Відповідь: продуктивність праці зросла в 1,12 разу, або на (1,12 – 1) • 100 = 12 %; Іросту = 1,12; Іприросту = 0,12.
Задача 4
Функція попиту на товар представлена рівнянням QD = 400 – Р, а функція пропозиції — рівнянням QS = 4Р – 50.
Визначити: 1) параметри точки рівноваги; 2) розміри дефіциту чи надлишку, якщо держава встановлює ціну на даний товар, що дорівнює: а) 85 грн; б) 100 грн; в) побудувати відповідні графіки.
Розв’язання
Оскільки в точці рівноваги QD = QS, а PD = PS, то 400 – P = 4Р – 50. Звідси рівноважна ціна Р0 = 90 грн. Підставивши дану ціну в одне з рівнянь, одержимо рівноважну кількість Q0 = 310 шт.
2) а) Якщо встановлюється ціна, що дорівнює 85 грн, то це означає, що рівновага за неї відсутня (тому що вона нижча від рівноважної) і виникає ситуація дефіциту, за якої існує умова QD >QS. Величина попиту за ціною Р = 85 грн збільшується, а величина пропозиції зменшується.
Щоб розрахувати розміри дефіциту, необхідно визначити QD і QS при Р = 85 грн, підставивши її значення у відповідні рівняння:
QD = 400 – 85 = 315 од.; QS = 4 • 85 – 50 = 290 од.
Отже, розмір дефіциту
∆Q = QD – QS = 315 – 290 = 25 од. товару.
б) Якщо ж встановлена ціна Р = 100 грн, то вона перевищує рівноважну. Рівновага порушується, тепер величина пропозиції збільшується, а величина попиту зменшується. Виникає ситуація надлишку, за якої QS >QD.
Для розрахунку розміру надлишку товарів необхідно підставити Р = 100 грн у відповідні рівняння. Одержимо
QD = 400 – 100 = 300 од.; QS = 4 • 100 – 50 = 350 од.
Отже, розмір надлишку дорівнює
∆Q = QS – QD = 350 – 300 = 50 од. товару.
3) Побудова графіка.
Задача 5
Функція попиту на помідори представлена рівнянням QD = 20 – P, а функція пропозиції QS = 4P – 5. Визначити рівноважну ціну й рівноважну кількість перед та після таких державних рішень:
а) уведено непрямий податок у розмірі 1,25 грн з кожного проданого кілограма помідорів, який сплачується продавцем;
б) уведено податок, що сплачується продавцем, у розмірі 25 % від ціни помідорів;
в) уведено дотації в розмірі 1,25 грн на виробництво 1 кг помідорів;
г) уведено дотації в розмірі 25 % від ціни помідорів.
Розв’язання
Оскільки в точці рівноваги QD = QS, то
20 – Р = 4Р – 5.
Отже, рівноважна ціна Р0 = 5. Підставивши її в кожне з рівнянь, визначаємо рівноважну кількість Q0 = 15 кг.
а) Уведення податку спричинить зменшення пропозиції (тобто функція пропозиції зміниться) і збільшення ціни. Щоб визначити нову функцію пропозиції, необхідно в первісне рівняння підставити значення ціни Р (первісної рівноваги), вираженої через нову ціну P1, більшу за попередню на 1,25 грн (тобто P = P1 – 1,25). Отже, нова функція пропозиції
QS = 4(P1 – 1,25) – 5 = 4Р1 – 10.
Прирівнюємо її доQD, тому що в новій точці рівноваги при P1 вони будуть рівні:
20 – P1 = 4P1 – 10.
Нові параметри рівноваги:
P1 = 6 грн, Q1 = 14 кг.
б) Ситуація на ринку буде аналогічною. Тільки первісна ціна 
, оскільки ціни підвищаться в 1,25 разу (на 25 %). Функція пропозиції буде представлена рівнянням
.
Нові параметри рівноваги:
оскільки 20 – P2 = 3,2P2 – 5, то P2 = 5,95 грн, Q2 = 14,05 кг.
в) Уведення дотацій спричинить збільшення пропозиції, зниження рівноважної ціни, збільшення рівноважної кількості. Знову зміниться тільки функція пропозиції, тому що нова ціна рівноваги буде меншою за колишню:
QS = 4(P3 + 1,25) – 5 = 4Р3.
Параметри рівноваги:
20 – P2 = 4P3, P3 = 4, Q3 = 16 кг.
г) Ситуація на ринку нагадує випадок «в». Але ціна рівноваги тепер буде меншою в 1,25 разу.
Функція пропозиції
QS = 4 • 1,25Р4 – 5 = 5Р4 – 5.
Параметри рівноваги:
20 – Р4 = 5Р4 – 5, Р4 = 4,17 грн, Q4 = 15,8 кг.
Задача 6
Показати схематично зміни в попиті на молоко під впливом таких подій:
а) у пресі з’явилися статті про масові інфекційні захворювання великої рогатої худоби;
б) ціни на молоко знизилися на 10 %;
в) підвищилася народжуваність у країні;
г) знизилися доходи споживачів.
Розв’язання
а) Попит на молоко знизиться, і крива D0 зміститься в положення D2 (рис. 18).
б) Величина попиту збільшиться від Q1 до Q2, і відбудеться рух із точки Aу точку B на незмінній кривій попиту D0 (рис. 18).
Рис. 18
в) Попит збільшиться через зростання кількості споживачів, і крива попиту D0 зміститься в положення D1 (рис. 18).
г) Попит зменшиться, і крива попиту D0 переміститься в положення D2 (рис. 18).
Задача 6
Визначити коефіцієнт цінової еластичності попиту і зміну витрат споживачів, якщо відомо, що при збільшенні ціни на комп’ютери з 3500 до 4700 грн величина попиту зменшилася від 150 до 80 шт. Охарактеризувати попит на даний товар.
Розв’язання
.
Оскільки 
, попит на комп’ютери еластичний.
При ціні 3500 грн витрати споживачів на придбання 150 шт. комп’ютерів дорівнювали 3500 • 150 = 525 000 грн; при ціні 4700 грн — 4700 • 80 = 376 000 грн.
Витрати споживачів на придбання комп’ютерів знизилися на 525 000 – 376 000 = = 149 000 грн. Застосовуючи індекси, можна сказати, що витрати знизилися в 
разу, або на (1 – 0,72) • 100 % = 28 %.
Задача 7
Грошова маса на початку року дорівнювала 25 млн грошових одиниць. Центральний банк здійснив емісію в розмірі 4 млн грошових одиниць. Чому дорівнює сумарна вартість проданих товарів і послуг за рік, якщо швидкість обігу грошей дорівнює 6?
Розв’язання
За формулою Фішера M • V = P • Q,
де М — грошова маса; V — кількість оборотів грошової одиниці; Р — середній рівень цін; Q — кількість товарів і послуг.
Сумарна вартість проданих товарів P • Q дорівнює M • V.
Звідси M = 25 + 4 = 29; V = 6;
M • V = 29 • 6 = 174 млн грош. од.
Отже, P • Q = 174 млн грош. од.— вартість у поточних цінах усіх товарів і послуг, вироблених протягом року,— це величина номінального ВВП.
Задача 8
У день народження школяреві подарували 500 грн. Він знав, що банк А пропонує 20%-ві внески з нарахуванням складних відсотків, а банк Б — 25 % річних по простих відсотках. У який банк потрібно покласти гроші та скільки він зможе одержати там через п’ять років?
Розв’язання
У банку А через п’ять років вкладник одержить P = S(1+i)N,
де S = 500, i = 0,2, N = 5;
P = 500(1 + 0,2)5 = 500 • 2,49 = = 1244.
Через п’ять років вкладник одержить 1244 грн, тобто первісний внесок збільшиться приблизно у 2,5 разу.
2) У банку Б через п’ять років вкладник одержить P = S(1 + N • i),
де S = 500, i = 0,25, N = 5;
P = 500(1 + 5 • 0,25) = 500 • 2,25 == 1125.
Відповідь: вигідніше покласти гроші в банк А під менший річний відсоток, але з нарахуванням складних відсотків.
Задача 9
Коваленко має невелику гончарну фірму. Він наймає одного помічника і платить йому 6000 грн на рік. Щорічна оренда приміщення складає 2500 грн. На сировину витрачається 10 000 грн. Коваленко інвестував в устаткування (гончарні кола, печі та ін.) власні заощадження в розмірі 20 000 грн, що могли б йому приносити 10 % річних за умови вкладення їх у банк. Конкурент пропонував Коваленкові 7500 грн на рік за місце гончаря в його фірмі. Свої підприємницькі здібності Коваленко оцінює в 3500 грн на рік. Загальний виторг від продажу гончарних виробів склав 60 000 грн.
Визначити: розмір бухгалтерського, економічного й чистого прибутку, якщо податки і платежі складають 30 %.
Розв’язання
Насамперед необхідно визначити зовнішні й внутрішні витрати.
До зовнішніх витрат належать: зарплата найманого робітника, оренда приміщення, плата за сировину, устаткування. Таким чином, зовнішні витрати дорівнюють
6000 + 2500 + 10 000 + 20 000 = 38 500 грн.
До внутрішніх витрат слід віднести можливі доходи Коваленка: відсоток — 2000 грн, зарплата — 7500 грн, а також вартість підприємницьких здібностей — 3500 грн. Отже, внутрішні витрати = 2000 + 7500 + 3500 = = 13 000 грн.
Бухгалтерський прибуток дорівнює
60 000 – 38 500 = 21 500 грн.
Економічний прибуток дорівнює
60 000 – (38 500 + 13 000) грн.
Податки і платежі складають 30 % від бухгалтерського прибутку, тобто
0,3 • 21 500 = 6450 грн.
Чистий прибуток = 8500 – 6450 = 2050 грн.
Задача 10
Використовуючи дані наведеної таблиці, визначте двома методами ВВП і НД (валовий внутрішній продукт і національний дохід).
Розв’язання
1) ВВП за методом витрат дорівнює
С(6500) + I(800 + 1000) + G(2800) + X(2200 – – 3300) = 10 000 грош. од.;
I — валові інвестиції = чисті інвестиції + + амортизація.
2) ВВП за методом доходів дорівнює
W(4500) + R(500) + i(900) + (200 + 300 + + 400 + 600) + A(1000) + Tn(1600);
π = прибуток від приватної власності + корпоративний прибуток (податок на прибуток корпорацій + нерозподілений прибуток + дивіденди);
ВВП = 10 000 грош. од.
3) НД = ВВП – А– Tn;
НД = 10 000 – А(1000) – Tn(1600) = = 7400 грош. од.
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА………………………………………………….….....4
Тема 1. Потреби споживача й закономірності його поведінки.….5
Тема 2. Виробництво та його фактори…………………….….….. 9
Тема 3.Обмеженість виробничих ресурсів і проблема вибору....14
Тема 4.Різні види ринків та особливості формування цін……....17
Тема 5.Доходи у ринковій економіці……………...…………..….21
Тема 6.Витрати виробництва…………………………………..….26
Тема 7.Безробіття…………………………………………...…..… 28
Тема 8. Інфляція………………………………………...………..... 30
Тема 9.Податково-бюджетна політика………………...……..…. 36
Тема 10.Як держава регулює грошовий обіг………………….….40
Тема 11. Міжнародна торгівля…………………………………….42
Тема 12. Міжнародна валютна система…………………………. 44
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ………..…………..…………………….46
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.……………..……….......47
ПЕРЕДМОВА
Головним завданням шкільного курсу економіки є формування в учнів умінь і навичок аналізу реальних економічних ситуацій, застосування отриманих теоретичних знань на практиці, розуміння тих процесів, що відбуваються в економіці. Одним з найважливіших факторів, що забезпечують засвоєння учнями матеріалу з економіки, є вміння розв’язувати задачі. Воно є об’єктивним критерієм оцінки глибини засвоєння матеріалу. Практичне застосування здобутих теоретичних знань під час розв’язування задач сприяє розвитку логічного мислення, творчому аналітичному підходу до вирішення різних проблем в галузі економіки.
Дане навчальне видання являє собою збірку задач, розраховане на учнів 10(11) класів і передбачає виконання таких завдань: формування практичних вмінь і навичок, розвиток логічного і просторового мислення, формування пізнавальних інтересів, розвиток активності, цілеспрямованості і наполегливості.
Задачі охоплюють всі розділи програми, в тому числі питання як макро-, так і мікроекономіки і включають теми підручника «Економіка» для 10(11) класів за редакцією
І.Ф. Радіонової.
Навчальне видання допоможе користувачам сформувати навички економічного аналізу, закріпити теоретичні знання, набуті в процесі вивчення курсу економіки.
Тема 1. Потреби споживача й закономірності його поведінки
Задача 1
На дискотеці Ви можете придбати «Пепсі-колу» та «Дюшес», при цьому більше 5 склянок Вам не випити. Ви оцінюєте для себе корисність цих напоїв так, як це представлено в наведеній таблиці. Що ви будете пити і в якій кількості, максимізуючи корисність?
| Кількість напоїв (склянок) | Корисність (в умовних одиницях) | |
| «Пепсі-кола» | «Дюшес» | |
Розв’язання
У таблиці наведена загальна корисність від споживання напоїв, тому для розв’язання необхідно розрахувати граничну корисність (MU) кожної склянки. Таблиця прийме вигляд:
| Кількість склянок | «Пепсі-кола» | «Дюшес» | ||
| Загальна корисність | Гранична корисність | Загальна корисність | Гранична корисність | |
В даному випадку поведінку споживача визначають два основних чинники:
- Обмеженість: він не може випити більше 5-ти склянок;
- Системність переваг: споживач знає, яку граничну корисність (задоволення) йому принесе кожна наступна склянка кожного напою.
Тому споживач буде купувати одну за одною склянки з більшою граничною корисністю:
| Крок | Гранична корисність | Сумарна корисність | |
| 1. | І «Пепсі» | ||
| 2. | ІІ «Пепсі» | 15+13=28 | |
| 3. | ІІІ «Пепсі» | 28+10=38 | |
| 4. | І «Дюшесу» | 38+10=48 | |
| 5. | ІІ «Дюшесу» | 48+9=57 |
Відповідь: Ви купите 3 склянки «Пепсі» і 2 склянки «Дюшесу». Загальна корисність, яку ви отримуєте, – 57 умовних одиниць.
Задача 2
Вам подарували 50 гривень, і Ви вирішуєте, що придбати: відеокасету або фотоплівку. Ціна відеокасети (Р) складає 10 грн, а фотоплівки – 5 грн. Гранична корисність цих товарів наведена у таблиці. Який набір товарів Вам слід придбати, щоб максимізувати корисність? Заповніть таблицю.
| Одиниці товару | Відеокасета | Фотоплівка | Послідов- ність придбання | Зали- шок коштів | ||
| Гранич- на корисні- стьMU | MU/P | Гранична корисні- стьMU | MU/P | |||
Розв’язання
Дана задача дозволяє визначити набір товарів, який максимізує корисність за даним бюджетним обмеженням (50 грн.), використовуючи правило: 
| Одиниць товару | Відеокасета | Фотоплівка | ||
| MU | MU/P | MU | MU/P | |
| 3,5 | 4,0 | |||
| 3,0 | 3,0 | |||
| 2,0 | 2,8 | |||
| 1,0 | 2,0 | |||
| 0,1 | 0,2 |
Згадане вище правило виконується у випадках:
- придбання 2-х відеокасет і 2-х фотоплівок;
- придбання 3-х відеокасет і 4 фотоплівок.
В першому випадку споживач не витратить всі 50 грн.:
2 відеокасети x 10 грн. +2 фотоплівки х 5 грн. = 30 грн.
У другому витратить всі 50 грн.: 3 в. х 10 грн. + 4 ф. х 5 грн. = 50 грн.
Відповідь: ви купите 3 відеокасети і 4 фотоплівки.
Задача 3
Для покупця споживання буханця хліба ціною 0,7 гривні приносить задоволення у розмірі 10 ютілей. Яку корисність в ютілях принесе йому споживання 1 л молока по ціні 0,5 гривень за літер у стані рівноваги?
Розв’язання
В стані рівноваги споживача виконується умова:
= 10 ют. 
= 0,7 грн.
= ? 
0,5 грн.
= 
; = 
≈ 7,1 ют.
Відповідь: 7,1 ютиль.
Задача 4
Сім’я щодня купує хліб і молоко по ціні відповідно 0,6 та 1,00 гривні. На даний час сім’я купує таку кількість цих продуктів, що гранична корисність їх останніх одиниць становить 40 і 50 ютілей.
Чи можна сказати, що купується найкращий, тобто максимізуючий корисність, набір хліба і молока? Якщо ні, то яким чином сім’ї потрібно перерозподілити витрати між цими двома товарами?
Розв’язання
Задача викликає в учнів певні труднощі, але розв’язується дуже легко. Проблема полягає в аналізі ситуації.
Розпишемо умову:
=0,6 грн. =1 грн.
= 40 ют. = 50 ют.
Максимізація корисності відбувається за умови:
; 
66,7; 
= 
= 50; 66,7≠50
Отже,сім’я не максималізує корисність, купуючи такий набір хліба і молока. Але нам невідомо , який саме цей набір. Однак, ми можемо припустити, що для виконання умови максималізаціїкорисності потрібно або зменшити граничну корисність хліба, або збільшити граничну корисність молока.
Гранична корисність MU– це корисність додаткової одиниці. І з кожною наступною одиницею спожитого товару вона зменшується за законом спадної граничної корисності.
Логічно припустити, що попередня одиниця хліба буде мати більшу MU, а наступна одиниця – меншу MU, ніж 40 ют. Це стосується і молока. Таким чином, родині слід для вирівнювання відношень 
⨯/ 
. 
/ 
або збільшити споживання хліба, або зменшити споживання молока.