Здавалка
Главная | Обратная связь

Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які має

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Кафедра гігієни та медичної екології

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

з самостійної роботи студентів (СРС)

 

Навчальна дисципліна « ЗАГАЛЬНА ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ»

 

РОЗДІЛ № 1 «Оцінка стану навколишнього середовища та його впливу на здоров’я населення (гігієна та екологія). »

 

Змістовий розділ № 1 « Загальні питання гігієни та екології »

 

Заняття № 1 « Наукові основи медичної біоритмології та хроногігієни. »

 

 

Курс VI , Факультет медичний

 

Спеціальність: 7.12010001 « Лікувальна справа »

Педіатрія »

 

Обговорено та затверджено на

методичній нараді кафедри

« _______________20____ »

Протокол № ____.

Зав. кафедри

д.мед.н., професор

_________________ Бабієнко В.В.

 

Одеса – 20_____р.

 

РОЗДІЛ № 1 «Оцінка стану навколишнього середовища та його впливу на здоров’я населення (гігієна та екологія). »

 

Змістовий розділ № 1 « Загальні питання гігієни та екології »

 

Заняття № 1 « Наукові основи медичної біоритмології та хроногігієни. »

 

  1. Актуальність теми: коротко розкривається професійна значущість

теми, наводиться інформація, спрямована на формування позитивної мотивації щодо вивчення теми.

 

Здоров’я як індивідуальна й суспільна цінність стає дедалі дорож­чим. Дуже актуальною стає нині повсякденна турбота про збереження здоров’я та подовження тривалого повноцінного життя в умовах різко­го загострення екологічних проблем, підвищення нервово-емоційних напружень в усіх сферах діяльності людини, поширення різних хво­роб. Усе це ставить перед медично-біологічними, соціо-економічними та психолого-педагогічними науками низку нових фундаментальних теоретичних і практичних проблем.

Фізіологічні механізми адаптації людини формувалися протягом десятків тисяч років її еволюції. Але тепер в епоху стрімкого розвитку техніки, пристосована здатність нашого організму не встигає зміню­ватися такими ж темпами, як діяльність людини та екологічні умови сьогодення. Внаслідок цього виникає конфлікт між зміненими умова­ми життєдіяльності людини та її природою. Розуміння й правильне по­яснення різних фізіологічних процесів, що відбуваються в організмі в процесі адаптації, неможливі без знання природи біологічних ритмів.

В останні роки вони привертають усе пильнішу увагу не тільки представників авіакосмічної та спортивної медицини, а й біологів, лі­карів, фармацевтів. Уже цілком ясно, що головним критерієм прогре­сивного розвитку суспільства є не його економічні показники, а стан здоров’я нації. Вироблена всім ходом еволюції певна послідовність фізіологічних процесів – важлива передумова хорошого здоров’я й ви­сокої працездатності.

 

 

  1. Конкретні цілі:

Аналізувати теоретичні знання про біологічні ритми та їх провідні характеристики і види, значення для психогігієни і психопрофілактики.

Пояснювати принципи раціональної організації повсякденної діяльності людини.

 

Запропонувати Використовувати в ході організації навчального і трудового процесу та у вільний час біоритмологічні принципи раціональної організації повсякденної діяльності людини.

 

Класифікувати найбільш поширені біологічні ритми.

 

Трактувати Причини виникнення та основні клінічні прояви десинхронозу як медичної та гігієнічної категорії.

 

Намалювати графіки, схеми типи денних кривих біологічних ритмів, типу денної працездатності та розрахункових біологічних ритмів

 

Проаналізувати Передумови та причини виникнення медичної біоритмології як науки та її психогігієнічне значення.

 

 

Скласти оцінку типам денних кривих біологічних ритмів температури тіла та частоти серцевих скорочень студента медичного університету, якщо о 8 годині температура його тіла складала 36,4°С, частота серцевих скорочень – 72 удари за хвилину, о 12 годині температура тіла становила 36,8°С, частота серцевих скорочень – 80 ударів за хвилину, о 16 годині температура тіла складала 36,2°С, частота серцевих скорочень – 72 удари за хвилину, о 20 годині температура тіла становила 36,6°С, частота серцевих скорочень – 78 ударів за хвилину.

 

 

  1. Міждисциплінарна інтеграція

(Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми):

 

 

№№ п.п. Дисципліни Знати Вміти
1. Попередні дисципліни    
  Хімія     Фізика     Біологія     Соціальна медицина   Методи хімічного аналізу   Основні фізичні величини Прилади для дослідження фізичних факторів Медична паразитологія     Медична статистика     Проводити титрометричні вимірювання Оцінювати рівень шуму, освітлення, температуру, вологість повітря   Проводити нескладні гельмінтологічні дослідження Користуватися параметричними методами дисперсійного та кореляційного аналізу
2. Наступні дисципліни    
  Внутрішні хвороби     Етіологія та патогенез захворювань дихальної, серцево-судинної, сечовивідної та опорно-рухової системи, системи кровотворення тощо   Визначати ризик для виникнення захворювань дихальної, серцево-судинної, сечовивідної та опорно-рухової системи, системи кровотворення тощо
3.   Внутрішньопредметна інтеграція    
    «Використання методів експрес-обробки статистичних даних» (СРС) «Визначення біологічного віку» (СРС)  

 

 

  1. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття

 

Самостійна робота полягає у проведенні гігієнічної оцінки біологічних ритмів за даними оцінки типу денної кривої-хронограми, типу денної працездатності та розрахункових біологічних ритмів організму студентів.

Результати роботи заносяться у протокольний зошит.

 

 

Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які має

засвоїти студент при підготовці до заняття:

 

 

БІОРИТМИ (від грецьк. “bios” і “rytmos” – життя і злагодженість) – це періодичні зміни інтенсивності перебігу фізіологічних і психічних процесів протягом певного часу.

 

РИТМИ ВИСОКОЇ ЧАСТОТИ період від мілісекунд до 30 хвилин; осциляції на молекулярному рівні, частота серцевих скорочень, ритми дихання, перистальтика кишок тощо

 

РИТМИ СЕРЕДНЬОЇ ЧАСТОТИ (від 30 хвилин до 28 годин), в тому числі ультрадіанні (до 20 годин) та циркадіанні (від 20 до 28 годин) ритми

 

МЕЗОРИТМИ (від 28 годин до 20 днів), в тому числі інфрадіанні (від 28 годин до 6 днів) та циркасептидальні (близько 7 днів) ритми;

 

МАКРОРИТМИ (від 20 днів до 1 року);

 

МЕГАРИТМИ (від 1 року до десятків років).

 

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Біологічні ритми та стан здоров’я людини. Поняття про біологічні ритми. Передумови та причини виникнення медичної біоритмології як науки.

2. Провідні характеристики біологічних ритмів (рівень або мезор, період, амплітуда, акрофаза, форма денної кривої тощо).

3. Класифікації найбільш поширених біологічних ритмів.

4. Методика визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів.

5. Методика визначення типу денної працездатності людини.

6. Методика визначення розрахункових біологічних ритмів людини.

7. Поняття про десинхроноз як основний вид хронопатології та як медичну і гігієнічну категорію. Види десинхронозів.

8. Біоритмологічні принципи раціональної організації повсякденної діяльності людини. Хроногігієна як основа профілактики десинхронозів.

 

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуватимуться на занятті:

1. Синхронізація життєдіяльності організму це:

A. *Здатність центральної нервової системи до забезпечення взаємодії різних періодичних функцій організму та співпадання у часі їх ритміки з ритмікою навколишнього середовища

B. Нормалізація сну і неспання та підвищення рівня працездатності

C. Покращання настрою та процесів психофізіологічної адаптації

D. Процеси підвищення рівня уваги та покращання соціально-психологічної адаптації

E. Забезпечення зменшення рівня захворюваності та підвищення психофізіологічної готовності до ефективного виконання різних видів діяльності

2. Від синхронізації життєдіяльності організму залежить:

A. *Самопочуття, рівень активності і працездатності

B. Статевий розвиток, біологічний вік

C. Взаємовідношення з оточуючими

D. Рівень освіти, фізичний стан

E. Рівень уваги, фізичний розвиток

3. Дайте визначення поняття “біологічні ритми”:

A. *Самопідтримуючі автономні процеси чергувань станів організму і коливань фізіологічних реакцій індивідуума

B. Процеси чергувань станів організму, що необхідно тренувати

C. Фізіологічні коливання реакцій у відповідь на подразнення

D. Психологічні реакції організму у відповідь на дію зовнішніх чинників

E. Ритм роботи серця

4. Назвіть основні види біологічних ритмів відповідно до їх частотних характеристик:

А. *Ритми високої частоти, ритми середньої частоти, мезоритми, макроритми, мегаритми

В. Органні, організмові, популяційні ритми

С. Адаптивні, фізіологічні ритми

D. Комфортні, дискомфортні, різнодискомфортні ритми

E. Гармонійні, дисгармонійні, різнодисгармонійні ритми

5. Дайте визначення поняття “ритми високої частоти”:

А. *Ритми з періодом від мілісекунд до 30 хвилин

В. Ритми з періодом від 30 хвилин до 28 годин

С. Ритми з періодом від 28 годин до 20 днів

D. Ритми з періодом від 20 днів до 1 року

E. Ритми з періодом від 1 року до десятків років

6. Дайте визначення поняття “ритми середньої частоти”:

А. *Ритми з періодом від 30 хвилин до 28 годин

В. Ритми з періодом від 20 днів до 1 року

С. Ритми з періодом від мілісекунд до 30 хвилин

D. Ритми з періодом від 1 року до десятків років

E. Ритми з періодом від 28 годин до 20 днів

7. Дайте визначення поняття “мезоритми”:

А. *Ритми з періодом від 28 годин до 20 днів

В. Ритми з періодом від мілісекунд до 30 хвилин

С. Ритми з періодом від 30 хвилин до 28 годин

D. Ритми з періодом від 1 року до десятків років

E. Ритми з періодом від 20 днів до 1 року

8. Дайте визначення поняття “макроритми”:

А. *Ритми з періодом від 20 днів до 1 року

В. Ритми з періодом від 28 годин до 20 днів

С. Ритми з періодом від мілісекунд до 30 хвилин

D. Ритми з періодом від 30 хвилин до 28 годин

E. Ритми з періодом від 1 року до десятків років

9. Дайте визначення поняття “мегаритми”:

А. *Ритми з періодом від 1 року до десятків років

В. Ритми з періодом від 20 днів до 1 року

С. Ритми з періодом від 28 годин до 20 днів

D. Ритми з періодом від мілісекунд до 30 хвилин

E. Ритми з періодом від 30 хвилин до 28 годин

10. Назвіть основні типи біологічних ритмів середньої частоти:

А. *Ультрадіанні, циркадіанні (циркадні) ритми

В. Інфрадіанні, циркасептидальні ритми

С. Органні, організмові, популяційні ритми

D. Адаптивні, фізіологічні ритми

E. Стандартні, нестандартні ритми

11. Назвіть основні типи біологічних ритмів, що відносяться до мезоритмів:

А. *Інфрадіанні, циркасептидальні ритми

В. Адаптивні, фізіологічні ритми

С. Стандартні, нестандартні ритми

D. Органні, організмові, популяційні ритми

E. Ультрадіанні, циркадіанні (циркадні) ритми

12. Назвіть основні види біологічних ритмів згідно з рівнем організації біосистем:

А. *Клітинні, органні, організмові, популяційні ритми

В. Адаптивні, фізіологічні ритми

С. Ритми високої частоти, ритми середньої частоти, мезоритми, макроритми, мегаритми

D. Комфортні, дискомфортні, різкодискомфортні ритми

E. Гармонійні, дисгармонійні, різкодисгармонійні ритми

13. Назвіть основні види біологічних ритмів з точки зору особливостей взаємодії організму та навколишнього середовища:

А. *Адаптивні, фізіологічні ритми

В. Ритми високої частоти, ритми середньої частоти, мезоритми, макроритми, мегаритми

С. Гармонійні, дисгармонійні, різкодисгармонійні ритми

D. Комфортні, дискомфортні, різкодискомфортні ритми

E. Клітинні, органні, організмові, популяційні ритми

14. Дайте визначення поняття “мезор”:

A. *Рівень ритму, що являє собою середню величину фізіологічної функції протягом одного біологічного циклу

B. Рівень ритму, що являє собою максимальну величину фізіологічної функції протягом одного біологічного циклу

C. Рівень ритму, що являє собою мінімальну величину фізіологічної функції протягом одного біологічного циклу

D. Рівень ритму, що являє собою максимальну величину фізіологічної функції протягом двох біологічних циклів

E. Середня величина фізіологічної функції протягом одного біологічного циклу

15. Дайте визначення поняття “період ритму”:

A. *Відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється

B. Середня величина фізіологічної функції, яка розглядається протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди

C. Різниця між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу впродовж одного біологічного циклу

D. Час, на який припадає максимальний рівень функції

E. Час, на який припадає мінімальний рівень функції

16. Дайте визначення поняття “амплітуда”:

А. *Різниця між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу впродовж одного біологічного циклу

В. Середня величина фізіологічної функції, яка розглядається протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди

С. Час, на який припадає мінімальний рівень функції

D. Відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється

E. Час, на який припадає максимальний рівень функції

17. Дайте визначення поняття “акрофаза”:

А. *Відрізок часу, протягом якого реєструється максимальний рівень функції

В. Відрізок часу, протягом якого реєструється мінімальний рівень функції

С. Відрізок часу, протягом якого реєструється оптимальний рівень функції

D. Різниця між максимальним і мінімальним значенням біологічного ритму

E. Середня величина фізіологічної функції протягом одного біологічного циклу

18. Укажіть фактори, внаслідок впливу яких відбувається зрушення біологічних ритмів:

А. *Зміни часових поясів, вплив стресових факторів та психічних навантажень

В. Зміни погодних умов та мікроклімату

С. Погіршання взаємовідносин у колективі, зміни настрою, зниження позитивного емоційного самопочуття

D. Зниження рівня фізичного навантаження, зниження резистентності організму

E. Переїзд з місця постійного мешкання до місця роботи

19. Нормальна фізіологічна крива – це:

А. *Параболоподібна крива з максимальною акрофазою в ранковий і денний час

В. Параболоподібна крива з мінімальною акрофазою в ранковий і денний час

С. Параболоподібна крива з максимальною акрофазою в нічний час

D. Параболоподібна крива з мінімальною акрофазою в нічний час

E. Пряма, що пересікає нульову відмітку та має дві максимальні акрофази

20. До змінених фізіологічних кривих відносять:

А. *Платоподібні, інертні, двовершинні (бігемінальні), інвертовані криві

В. Параболоподібні, гіперболоподібні, синусоїдні, інертні криві

С. Циркулярні, пологі, піскоподібні, інвертовані криві

D. Двовершинні, тривершинні, чотирьохвершинні, багато вершинні криві

E. Прискорені, інертні, інвертовані, циркадіанні криві

21. Назвіть основні типи денної працездатності людини:

А. *Ранковий, вечірній, аритмічний

В. Адаптивний, фізіологічний

С. Органічний, організмовий, популяційний

D. Інфрадіанний, ультрадіанний, циркасептидальний

E. Бігемінальний, платоподібний, інвертований

22. Дайте визначення поняття “десинхроноз ”:

А. *Вид хронопатології

В. Процес лікування хронічних захворювань

С. Передвісник одужання

D. Покращання фізичної форми

E. Порушення взаємовідносин в сім’ї

23. Для профілактики десинхронозів на робочому місці необхідно:

А. *Організовувати денний сон, періоди тиші, гаряче харчування та влаштовувати мікропаузи в роботі

В. Покращувати настрій, забезпечувати оптимальні умови освітлення та вентиляції

С. Покращання мікроклімату та шумо-вібраційної обстановки

D. Використовувати зручні ергономічні меблі

E. Забезпечувати гарний мікроклімат у колективі та емоційний комфорт

24. Назвіть основні типи розрахункових біологічних ритмів людини:

А. *Фізичний, емоційний, інтелектуальний

В. Ранковий, аритмічний, вечірній

С. Органічний, організмовий, популяційний

D. Інфрадіанний, ультрадіанний, циркасептидальний

E. Бігемінальний, платоподібний, інвертований

25. Укажіть тривалість періоду фізичного циклу розрахункових біологічних ритмів:

А. *23 дні

В. 26 днів

С. 15 днів

D. 33 дні

E. 28 днів

26. Укажіть тривалість періоду емоційного циклу розрахункових біологічних ритмів:

А. *28 днів

В. 26 днів

С. 33 дні

D. 42 дні

E. 23 дні

27. Укажіть тривалість періоду інтелектуального циклу розрахункових біологічних ритмів:

А. *33 дні

В. 23 дні

С. 54 дні

D. 28 днів

E. 36 днів

28. Укажіть несприятливі ”критичні” дні кожного циклу:

А. *Дні, коли синусоїда перетинає нульову позначку

В. Дні, коли дві синусоїди перетинаються між собою

С. Дні, коли три синусоїди перетинаються між собою

D. Дні, коли синусоїда досягає свого піку

E. Дні, коли дві синусоїди досягають піку

28. Хрономедицина це галузь медичної науки, що включає у свою структуру такі розділи, як:

А. *Хронотерапія, хронофармакологія, хроногігієна

В. Хронологія, хронографія, хроноергономіка

С. Хронопатологія, хронометрологія, хронопрофілактика

D. Хронофорія, хронологія, хронокінезія

E. Покращання настрою та зниження рівня фізичного навантаження

30. При інфаркті міокарду виникають порушення:

А. *Добових ритмівелектролітного балансу, ліпідного обміну, концентрації Na та Са

В. Добових ритмів працездатності

С. Добових ритмів сну

D. Добових ритмів настрою

E. Добових ритмівповедінкових проявів

31. До основних біоритмологічних принципів раціональної організації повсякденної діяльності людини слід віднести:

А. *Забезпечення поєднання часу трудової діяльності з часом оптимуму фізіологічних функцій організму, використання рухової активності як синхронізатора біологічних ритмів та запровадження методів раціональної організації вільного часу

В. Підвищення резистентності організму, організація гарячого харчування

С. Підвищення позитивного емоційного самопочуття

D. Покращання мікроклімату у колективі, створення емоційного комфорту

E. Зниження рівня фізичного навантаження, використання заходів психогігієнічної корекції

 

5. Зміст теми:

 

У залежності від складності та специфіки навчальної теми, наявності су­часної навчальної і наукової літератури, цей розділ може бути викладений з різ­ними рівнем деталізації (право вибору форми відображення змісту залишається за кафедрою):

 

III варіант

Біологічні ритми– циклічні коливання біологічних процесів і явищ.Вони притаманні всім живим організмам: від одноклітинних до над­звичайно складного організму людини. Ритмічні процеси і явища спо­стерігаються й у біосфері Землі. Період біологічних ритмів має дуже широкий спектр – від частки секунди до багатьох років. Наприклад, період ритмічних коливань у діяльності серця, дихання вимірюються секундами. Періодичні коливання виділення гормонів мають період у декілька годин. Практично всі функції нашого організму ритмічно змінюються з періодом 24 години, тобто за добу. Існують біологічні ритми з періодами 7, 14, 28 діб. Досить поширені в природі сезонні коливання. Відомі періодичні зміни в природі з циклом 11 і 22 роки.

Вони пов’язані з коливаннями Сонячної активності з такими ж періо­дами. Є відомості про наявність екологічних змін на Землі з періодом у300 й більше років.

В організмі також є свої ритми, багато з них пов’язані із земними циклами і навіть пристосовані до них. Більшість ритмічних змін ми на­віть не помічаємо – такі, наприклад, гормональні припливи і відпливи, цикли швидкої і повільної активності мозку, циклічні коливання тем­ператури тіла.

У кожному біологічному ритмі присутні два компоненти: екзо­генний і ендогенний. Ендогенний компонентбіоритму передається по спадковості, екзогеннийзв’язаний із зовнішніми «датчиками» часу. В ролі «датчиків» можуть виступати і світло, і температура.

Людей, звичайно, більше цікавлять біологічні ритми, що мають тривалість години, дні, роки. Більшість біологічних ритмів підтриму­ється внутрішніми механізмами, але зовнішні періодичні чинники ви­ступають їхніми синхронізаторами. Наприклад, добовий ритм фізіо­логічних функцій синхронізується зміною дня й ночі, а ще точніше – зміною рівня освітленості. Але добові ритми все ж мають і внутріш­ні механізми синхронізації. Так, у тривалих космічних польотах «ніч -день» змінюється через кожні 1,5 години, а температура тіла та й інші фізіологічні процеси мають період 24 години. Проведені досліди показали, що й за відсутності зовнішніх датчиків часу та зміни дня й ночі (люди більше як по 60 днів перебували в печерах) також підтриму­ється ритм фізіологічних функцій близько до 24 годин (від 20 до 28).

Кожний фізіологічний показник у певний період доби досягає свого найбільшого (максимального) значення й знижується до мінімального рівня. Скажімо, температура тіла мінім&тьна з 3-ї до 4-ї години ранку і найбільша з 16-ї до 17-ї години. Амплітуда коливань досягає одно­го градуса. Приблизно в ці ж години змінюється й частота серцевих скорочень. В той же час, якщо систолічний артеріальний тиск крові до­сягає свого максимуму о 15-й годині, то діастолічний є найбільшим від 24-ї до 1-ї години ночі. Саме в цей період найчастіше загострюються гіпертонічні кризи. Хвилинний об’єм дихання найбільший від 11-ї до 12-ї години. Й так само кожна функція нашого організму має протягом доби – в певні періоди – свої найбільші й найменші значення.

Всі процеси в організмі відбуваються в чіткій послідовності. Це має надзвичайно велике значення для його нормальної життєдіяльнос­ті. Тривале порушення біологічних ритмів організму веде до розвитку хронічних хвороб.

Найпоширенішим, вірніше найбільш відомим людям і науці є по­рушення ритму «сон-бадьорість». Сорок п’ять відсотків населення, старшого за 16 років, скаржаться на свій сон, а у 40 % спостерігається сонливість удень. Тому виділяють порушення сну й бадьорості (по­стійна дрімотливість удень). У порушеннях сну (утруднене засинання, неглибокий, неспокійний сон, раннє прокидання) велику роль відігра­ють емоційно-мотиваційні розлади.

Встановлено, що зміни біологічного ритму сну є безсумнівною ознакою розвитку неврозів, при цьому найбільші відхилення від норми виявлені за тривожних етапів і мотиваційних розладів. Особливо не­гативно розлади сну впливають на організми дітей і підлітків. Справа в тому, що існують оптимальні години засинання та прокидання. Сон за своєю структурою неоднорідний. Є періоди глибокого (повільного) сну. Вони тривають 60-70 хвилин, а є періоди неглибокого, так звано­го швидкого сну. Вони тривають 20-30 хвилин. Так, у період від 22-ї до 2-ї годин ночі в мозку найінтенсивніше йдуть процеси відновлення, зміцнення набутків пам’яті, накопичення енергетичних запасів нерво­вих клітин. У другій половині ночі збільшується тривалість неглибоко­го сну, який часто супроводжується сновидіннями. В цей час у мозку відбувається інтенсивний обмін інформацією між його ділянками, сво­єрідний творчий процес під час сну. Тому дотримання режиму сну є першим і обов’язковим кроком до здоров’я.

Значний вплив на характер добових коливань чинить стереотип­ність (однаковість) режиму. У разі постійного й строго повторюваного щоденного ритму чергування роботи й відпочинку спостерігається чіт­ка синхронність зміни показників працездатності. Відсутність такого режиму вживання алкоголю, перевтома, сильні емоційні збудження порушують ритм сну. Особливо хорошим синхронізатором біологіч­них ритмів є фізична робота. Фізична активність дітей молодшого шкільного віку має починатися не раніше 8-ї години 30 хвилин і за­кінчуватись не пізніше 19-ї години.

Протягом доби змінюється також ефективність розумової праці. Так, найбільша точність у вирішенні логічних завдань спостерігається в ранкові години. Швидкість відповідей (число відповідей за одиницю часу) досягає максимуму з 11-ї до 13-ї години. Тоді ж найкращою є зорова пам’ять. Тим-то уроки математики, хімії, фізики доцільно ста­вити в розкладі занять першими та другими, а уроки іноземної мови – третіми й четвертими.

З 14-ї до 16-ї години продуктивність розумової роботи дещо знижу­ється. Це пояснюється режимом харчування. У передвечірні години спо­стерігається друге підвищення працездатності, але для видів діяльності, які не потребують тривалого сильного напруження, пов’язаного з логічним мисленням. Як стверджує давній афоризм, «сови Мінерви виліта­ють ночами».Оскільки Мінерва у давніх римлян вважалася богинею мудрості, то це означає, що найкращі думки приходять увечері.

Встановлено, що існують індивідуальні особливості біологічних ритмів. Одні люди працюють краще у вечірні години (їх називають «со­вами»), інші ж – уранці («жайворонки»). Але, незважаючи на біоритміч-ні типи, дотримання режиму сну та роботи є обов’язковим для всіх.

Велике значення мають біологічні ритми для лікування всіляких захворювань. Організм людини неоднаково чутливий у різні години доби до ліків. І навіть відчуття болю максимальне вранці і зменшуєть­ся з 14-ї до 17-ї години (краще за все якраз у цей час іти до лікаря). Але це вже медичні аспекти біоритмології.

Працездатність людини змінюється й протягом тижня. І не тому, що ми живемо семидобово, а тому, що існує семидобовий біологічний ритм, який синхронізується соціальним ритмом. Загальною закономір­ністю семидобових ритмів є поступове наростання працездатності з понеділка до середи-четверга й різке зниження у п’ятницю й суботу. Відповідно до цієї закономірності й треба розподіляти навантаження на учнів.

Важливими для нашого організму є сезонні біологічні ритми. Вважається, що з 16 лютого по 15 серпня – це біологічна весна й літо, а з 15 серпня по 16 лютого – біологічна осінь і зима. Але щодо роз­витку сезонних депресій, то їх найбільше в зимові місяці й ранньою весною. Зниження функціонального стану організму спостерігається також узимку. У людському організмі біологічні процеси перебігають ритмічно: наприклад, ритмічно скорочуються серце, дихальна мус­кулатура, після активного життя настає сон, змінюється температура тіла. Так, на світанку вона становить 36,0 °С, до полудня – 36,4, увечері – 36,8 °С. 1 оскільки всі фізіологічні процеси в організмі перебігають у певному ритмі, життя учнів теж повинне бути ритмічним.Тому лягати спати й уставати, їсти, навчатися, гратися й відпочивати слід в один і той самий час. При правильному режимі молодші школярі, як правило, почувають себе добре. Ритмічне життя сприятливо впливає на нервову систему, зміцнює здоров’я, сприяє нормальному фізичному та розумовому розвитку.

IV варіант

- конкретна відсилка до певних літературних джерел.

1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін. / За ред. Є.Г.Гончарука. — К.: Вища шк., 1995. — С. 178—185.

2. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. — К.: Выща школа, 2000. — С. 561—577.

 

6.Рекомендована література:

Основна:

1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін. / За ред. Є.Г.Гончарука. — К.: Вища шк., 1995. — С. 178—185.

2. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. — К.: Выща школа, 2000. — С. 561—577.

3. Общая гигиена / Г.И. Румянцев, М.П. Воронцов, Е.И. Гончарук и др. — М.: Медицина, 1990. — С. 255—256.

4. Гигиена детей и подростков. / Под ред. В.Н.Кардашенко. — М.: Медицина, 1988. — С. 60—79.

 

Додаткова:

1. Гигиена детей и подростков // Г.Н.Сердюковская, А.Г.Сухарев, Е.М. Белостоцкая и др. / Под ред. Г.Н.Сердюковской, А.Г.Сухарева. — М., Медицина, 1986. — С. 232—143.

2. Бардов В.Г., Сергета I.В. Загальна гігієна та екологія людини: навчальний посібник для студентів стоматологічних факультетів / Вінниця: НОВА КНИГА, 2002. — С. 185—203.

3. Сухарев А.Г. Здоровье и физическое воспитание детей и подростков. — М.: Медицина, 1991. — 272 с.

4. Бардов В.Г. Гигиена климата. — К., 1990. — 136 с.

5. Сергета І.В, Бардов В.Г. Організація вільного часу та здоров’я школярів. — Вінниця: РВВ ВАТ “Віноблдрукарня”, 1997. — 292 с.

6. Биологические ритмы / Под ред. Ю.Ашоффа. — М.: Мир, 1984. — Т.1. — 414 с. — Т.2. — 262 с.

7. Биоритмы и труд / К.М.Смирнов, А.О.Навакатикян, Г.М.Гамбашидзе и др. — Л.: Наука, 1980. — 143 с.

8. Деряпа Н.Р., Мошкин М.П., Посный В.С. Проблемы медицинской биоритмологии. — М.: Медицина, 1985. — 208 с.

9. Доскин В.А., Куинджи Н.Н. Биологические ритмы растущего организма. — М.: Медицина, 1989. — 224 с.

10. Доскин В.А., Лаврентьева Н.А. Актуальные проблемы профилактической хрономедицины. — М.: ВНИИМИ, 1985. — 80 с.

11. Доскин В.А., Лаврентьева Н.А. Ритмы жизни. — М.: Медицина, 1991. — 176 с.

12. Куинджи Н.Н. Биоритмологические принципы рациональной организации режима дня / Школа и психическое здоровье учащихся. — М.: Медицина, 1988. — С. 78—98.

13. Степанова С.И. Биоритмологические аспекты проблемы адаптации. — М.: Наука, 1986. — 244 с.

14. Хронобиология и хрономедицина / Под ред. Ф.И.Комарова.— М.: Медицина, 1989. — 400 с.

15. Методические рекомендации по изучению состояния циркадианных ритмов у детей и подростков. — М., 1986. — 11 с.

16. Беляев И.И. Очерки психогигиены. — М.: Медицина, 1973. — 232 с.

17. Гехт К. Психогигиена. — М.: Прогресс, 1979. — 176 с.

 





©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.