Главная | Обратная связь

Гігієнічна характеристика професійних шкідливостей

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Кафедра гігієни та медичної екології

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

з самостійної роботи студентів (СРС)

 

Навчальна дисципліна « ЗАГАЛЬНА ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ»

 

РОЗДІЛ № 1 «Оцінка стану навколишнього середовища та його впливу на здоров’я населення (гігієна та екологія). »

 

Змістовий розділ № 1 « Комунальна гігієна. »

 

Заняття № 2 « Гігієнічна оцінка умов перебування хворих в лікувально-профілактичних закладах.»

 

 

Курс VI , Факультет медичний

 

Спеціальність: 7.12010001 « Лікувальна справа »

Педіатрія »

 

Обговорено та затверджено на

методичній нараді кафедри

« _______________20____ »

Протокол № ____.

Зав. кафедри

д.мед.н., професор

_________________ Бабієнко В.В.

 

Одеса – 20_____р.

 

РОЗДІЛ № 1 «Оцінка стану навколишнього середовища та його впливу на здоров’я населення (гігієна та екологія). »

 

Змістовий розділ № 1 « Комунальна гігієна. »

 

Заняття № 2 « Гігієнічна оцінка умов перебування хворих в лікувально-профілактичних закладах.»

 

1. Актуальність теми: коротко розкривається професійна значущість

теми, наводиться інформація, спрямована на формування позитивної мотивації щодо вивчення теми.

 

Починаючи з часів Гіппократа і до наших днів, неодноразово підкреслювалось, що ефективне лікування хворого можливе лише при умові суворого дотримання гігієнічних рекомендацій, органічно поєднаних з раціональною схемою лікування.

Покращення умов перебування хворих в лікувальних закладах, медичне обслуговування населення, забезпечення лікувально-охоронного режиму, попередження внутрішньолікарняних інфекцій – залежить від відповідності внутрішнього планування лікарень гігієнічним вимогам. Враховуючи значні досягнення медичної науки (розвиток генної інженерії, біотехнології, створення і використання високоефективних антибіотиків, ангіопротекторів, психофармакологічних і інших засобів, трасплантація органів, гамодіаліз, гемо- і ентеросорбція, використання різних видів випромінювання, нових засобів медичної техніки тощо), та інші успіхи лікувальної медицини в певній мірі сприяли послабленню уваги медичного персоналу до необхідності прискіпливого дотримання вимог санітарно-гігієнічного і противоепідемічного режиму в лікувально-профілактичних закладах, особливо в лікарняних стаціонарах, що привело до зростання кількості внурішньолікарняних інфекцій.

Практика показує, що успіхи лікування в значyій мірі залежать не тільки від використання сучасних технологій лікування, а і від дотримання санітарно-протиепідемічних заходів в стаціонарах. Наглядним прикладом цьому є лікування в стаціонарах хворих з імунодифецітними станами (при онкологічних захворюваннях, ВІЛ –інфекції, променевої патології), при трансплантації органів, в післяопераційних і акушерських стаціонарах.

Сучасна лікарня представляє собою комплекс, насичений різноманітним, часто досить складним обладнанням (системи опалення, вентиляції, кондиціювання, пилеуловлення, лікувального газопостачання, дистанційного спостереження і контролю, сигналізації і зв’язку, вичислювальної, діагностичної та іншої спеціальної медичної техніки тощо).

 

 

1. Конкретні цілі:

Аналізувати умови праці медичного персоналу і санітарного стану лікувального закладу (за даними обстеження лікувально-профілактичної закладу).

Пояснювати особливості праці медичного персоналу лікарняних відділень різного профілю (поліклініки, приймальних, соматичних, хірургічних, інфекційних, рентген-радіологічних, фізіотерапевтичних, дезінфекторів та інших).

 

Запропонувати загальну схему та методи суб’єктивного (санітарне обстеження) та об’єктивного санітарного нагляду за умовами перебування хворих та умовами праці медичного персоналу лікарні.

 

Класифікувати шкідливі та небезпечні фактори різних підрозділів лікарняного закладу (діагностичних, фізіотерапевтичних, бальнеологічних тощо), їх вплив на здоров’я пацієнтів і медичних працівників.

 

Трактувати та оцінювати шкідливі і небезпечні фактори в різних підрозділах лікарняних закладів та їх вплив на здоров’я пацієнтів та медичного персоналу.

 

Намалювати графіки, схеми планування, обладнання, оптимального режиму експлуатації лікувально-профілактичних закладів

 

Проаналізувати гігієнічні особливості планування, санітарно-технічного обладнання, режиму експлуатації інфекційних, дитячих, фтизіатричних та інших спеціалізованих відділень лікувально-профілактичних закладів.

 

 

Скласти гігієнічну оцінку палати для хворих тиреотоксикозом на 4 ліжка площею 30 м², висотою 3 м. Мікроклімат палати характеризується температурою повітря 17°С, радіаційною температурою стін 15°С, відносною вологістю повітря 70 %, швидкістю руху повітря 0,1 м/с. Перепади температур по вертикалі ± 2°С , по горизонталі - ± 2,5°С, добові коливання температури - 5°С. Концентрація СО₂ у повітрі палати під час обстеження 0,2 %.

Розрахуйте необхідний та фактичний об’єм і кратність вентиляції. Дайте гігієнічну оцінку санітарного режиму палати та рекомендації щодо його покращання.

 

 

1. Міждисциплінарна інтеграція

(Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми):

 

 

№№ п.п.	Дисципліни	Знати	Вміти
1.	Попередні дисципліни
	- органічна біологія	- заходи з профілактики гельмінтозів
- нормальна фізіологія	- загальне поняття про обмін речовин, пластичну і енергетичну роль основних харчових речовин
- інфекційні хвороби	- заходи з профілактики харчових отруєнь
- мікробіологія	- збудників, які можуть інфікувати продукти харчування
2.	Наступні дисципліни
	- терапія		- зниження захворюваності, смертності, продовження життя людей. - заходи, спрямовані на забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення.
3.	Внутрішньопредметна інтеграція
		- принципи дієтотерапії	- призначити адекватне лікувальне та дієтичне харчування
	- принципи організації лікарняного харчування	- провести санітарно-гігієнічний контроль за харчуванням в лікувально-профілактичному закладі

 

 

1. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття

 

Самостійна робота полягає у проведенні санітарного обстеження умов перебування хворих у стаціонарі, де студент проводить курацію хворого (на одній з клінічних кафедр) та умов праці медичного персоналу. Результати обстеження студент оформляє у вигляді “Акта санітарного обстеження”, згідно переліку питань “Схеми санітарно-гігієнічного обстеження лікарні” та “Анкети опитування хворих і медичного персоналу про санітарний режим та умови праці в лікарні та обстежуваному відділенні”.

 

 

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які має засвоїти студент при підготовці до заняття:

 

 

ЦЕНТРАЛІЗОВАНА СИСТЕМА ЗАБУДОВИ ЛПЗ - характеризується тим, що лікувальний заклад міститься в одному багатоповерховому будинку, при цьому здешевлюється будівництво і полегшується експлуатація санітарно-технічних служб, скорочуються шляхи пересування хворих і медичного персоналу від окремих відділень до діагностичних і фізіотерапевтичних кабінетів. Але і є ряд недоліків - шум від різного виду транспорту (ліфти, каталки тощо), великий контакт між хворими, менше користуються лікарняним садом тощо.

 

ЗМІШАНА СИСТЕМА ЗАБУДОВИ ЛПЗ - передбачає об’єднання в одному головному корпусі лікарні загальносоматичних відділень, лікувально-діагностичних кабінетів, лабораторій, централізованого приймального покою тощо. Разом із тим, в окремих будинках розміщуються поліклініка, інфекційне та пологове відділення, секційна і господарські служби. Ця система поєднує позитивні властивості децентралізованої та централізованої систем.

 

ЦЕНТРАЛІЗОВАНО-БЛОЧНА СИСТЕМА ЗАБУДОВИ ЛПЗ -при якій лікарня складається з декількох корпусів (терапевтичного, хірургічного тощо), зблокованих в одне ціле. У цьому випадку краще використовуються позитивні сторони централізованої системи будівництва. За допо­могою підземних, наземних або поверхових переходів на каталках перевозять хворих, пересувну лікувально-діагностичну апаратуру і різноманітні вантажі, що дозволяє більш ефективно застосовувати можливості лікувального закладу.

 

 

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Гігієнічне значення планування, обладнання, оптимального режиму експлуатації лікувально-профілактичних закладів як умов підвищення ефективності лікування хворих, профілактики внутрішньолікарняних інфекцій та створення безпечних умов праці медичного персоналу.

2. Гігієнічні вимоги до розміщення, планування, санітарно-технічного обладнання приймальних відділень різного профілю та виписки хворих.

3. Гігієнічні вимоги до планування, санітарно-технічного обладнання, режиму експлуатації відділень терапевтичного, хірургічного профілю, операційних блоків, відділень реанімації.

4. Гігієнічні особливості планування, санітарно-технічного обладнання, режиму експлуатації інфекційних, дитячих, фтизіатричних та інших спеціалізованих відділень лікувально-профілактичних закладів.

5. Гігієнічні вимоги до планування, санітарно-технічного обладнання і режиму експлуатації палатних секцій та палат різних відділень лікувально-профілактичних закладів.

6. Гігієнічні вимоги до планування, санітарно-технічного обладнання і режиму експлуатації рентгенологічних, радіологічних, фізіотерапевтичних відділень лікарняних закладів.

7. Організація харчування хворих у лікарняних стаціонарах та гігієнічний нагляд за його повноцінністю та безпечністю.

8. Санітарно-гігієнічні вимоги до збирання, видалення та знешкоджування рідких, твердих та специфічних відходів, що утворюються в лікарні.

9. Професійні шкідливості, гігієна і охорона праці медичного персоналу різних відділень лікарняного закладу (хірургічного, терапевтичного профілю, інфекційних хвороб, психоневрологічних та інших).

10. Професійні шкідливості, гігієна і охорона праці медичного персоналу діагностичних, фізіотерапевтичних, бальнеологічних, реанімаційних та інших специфічних відділень і лабораторій лікарняного закладу.

11. Законодавчі та організаційні заходи щодо охорони праці медичних працівників.

12. Особиста гігієна хворих та медичного персоналу в системі охорони здоров’я та забезпечення сприятливих умов праці й профілактики внутрішньолікарняної інфекції та профзахворювань.

 

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуватимуться на занятті:

1. Акт – це:

A. Довільна форма документа.

B. Документ, який має констатуючу частини, та пропозиції по усуненню недоліків.

C. Констатуючий документ.

D. Форма припису.

E. Документ, в якому викладені пропозиції.

2.. Протокол – це документ, який:

A. Фіксує недоліки.

B. Дає пропозиції.

C. Є приписом.

D. Має застережну дію.

E. Є фінансовим стягненням.

3. Приміщення, що не входять в склад боксу.

А .Палата.

В. Коридор.

С .Санітарний вузол.

D. Зовнішній вхід з тамбуром.

Е. Шлюз.

4. Розміщення посту чергової медичної сестри в плані палатної секції.

А. В кінці палатного коридору.

В. В центрі секції.

С. Поряд з кабінетом лікаря.

D. Поряд з маніпуляційною.

Е. Поряд з палатами для важкохворих.

5. У палатній секції соматичного відділення на 40 ліжок кількість 4-х- ліжкових палат становить 60 %, 2-хліжкових – 20 %, 1-ліжкових – 20 %. Ширина коридору – 2,5 м. Який з наведених показників не відповідає гігієнічним вимогам?

А. Ширина коридору.

В. Загальна кількість ліжок.

С. Кількість 2-хліжкових палат.

D. Кількість 1-хліжкових палат.

Е. Кількість 4-хліжкових палат.

6. При обстеженні гігієнічних умов роботи лікарів в операційній отримано наступні параметри мікроклімату: Т - 22,0 °С, швидкість руху повітря -0,1 м/с, вологість -55 %, вміст СО₂ - 0,1 %, кратність повітрообміну - 8. Визначте, який з параметрів мікроклімату не відповідає гігієнічним вимогам:

A. Температура

B. Вологість

C. Повітрообмін

D. Швидкість руху повітря

E. Вміст СО₂

7. При санітарній експертизі проекту інфекційної лікарні було встановлено, що основними архітектурно-планувальними приміщеннями є бокси і напівбокси. Відсутністю якого елементу напівбокс відрізняється від боксу?

A. Входу з вулиці

B. Палати

C. Санітарного вузла

D. Шлюзу

E. Входу з відділення

Відповіді на тести:1. В. 2. Е. 3. В. 4. Е. 5. В. 6. С. 7. А.

 

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ:

Задача 1. Проведено комплексне санітарно-гігієнічне обстеження міської лікарні, яка складається з головного корпусу (хірургічні та терапевтичні відділення) та кількох корпусів, які відведені для інфекційного, пологового, дитячого відділень. Терапевтичне і хірургічне відділення мають по дві палатні секції, у кожній по 40 ліжок. Інші відділення мають по одній палатній секції. Площа на одне ліжко становить 5,9 м². У кожній секції по 10 чотириліжкові палати.

Визначити тип забудови лікарні, дати гігієнічну оцінку плануванню. Вказати, які ще показники потрібні для оцінки умов праці медичного персоналу.

Задача 2. Пологовий зал площею 38 м² має 3 пологових столи. Температура повітря – 20 ⁰С, відносна вологість – 60 %, швидкість руху повітря – 0,15 м/с, перепад температур по горизонталі – 3,5 ⁰С, по вертикалі – 4 ⁰С. Вміст вуглекислого газу – 0,25 %, СК – 1 : 5; загальна штучна освітленість лампами розжарення – 200 лк. Орієнтація залу – південно-східна, колір стін – світлоголубий. Концентрація закису азоту в приміщенні становила 5 мг/м³. Дати гігієнічну оцінку умовам праці акушер-гінеколога у залі.

Задача №3. Дайте гігієнічну оцінку палати для хворих тиреотоксикозом на 5 ліжок площею 30 м², висотою 3 м. Мікроклімат палати характеризується температурою повітря 17С, радіаційною температурою стін 15С,. відносною вологістю 70 %, швидкість руху повітря 0,1 м/с. Перепади температур по вертикалі  2С , по горизонталі -  2,5С, добові коливання температури - 5С. Концентрація СО₂ в палаті під час обстеження 0,2 %. Розрахуйте необхідний та фактичний об’єм і кратність вентиляції. Дайте гігієнічну оцінку санітарного режиму палати та рекомендації щодо його покращання.

Задача № 4. Визначте, чи відповідає гігієнічним нормативам та умовам праці хірургічних бригад операційна на 2 операційних стола площею 30 м², висотою 3 м, одним вікном розмірами 2,5  2 м орієнтованим на північний схід, припливно-витяжною вентиляцією з кратністю повітрообміну в обох напрямках 1,5 рази на годину.

Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

Задача 1.Тип забудови лікарні – змішаний. Палатні секції мають більше ліжок (рекомендовано до 30), відсутні палати для важкохворих на 1-2 ліжка, площа гна 1 ліжко недостатня (має бути не менше 7 м²). Для оцінки праці медичного персоналу слід використати показники мікроклімату, хімічного складу повітря (допустимий вміст лікарських препаратів у повітрі), показники бактеріальної чистоти повітря, освітленості, шуму тощо.

Задача 2.Пологовий зал має мати не більше 3-х столів, температуру повітря не менше 22 ⁰С, перепади температур деще збільшені (в нормі відповідно 2,5 і 3,0), вміст вуглекислого газу перевищує рекомендовані межі (0,1 %). Рівень освітленості недостатній. Згідно з БН і П 2.08.02-89 він має для пологових приміщень становити 500 лк при умові освітлення люмінесцентними лампами. Отже, умови праці акушера-гінеколога будуть незадовільними. Слід підвищити температуру повітря, покращати вентиляцію.

Задача 3.Мікрокліматв палаті не відповідає гігієнічним вимогам – низька температура, висока відносна вологість, великі добові коливання, підвищена концентрація СО₂, площа на 1 ліжко занижена. Фактичний вентиляційний об’єм недостатній – 22,6 х 5 / (2-0,4) = 70,6 м³. Необхідний об’єм вентиляції – 22,6 х 5 / (1-0,4) = 188 м³. Кратність повітрообміну – 70,6 : (30 х 3) = 0,7, що є недостатнім (має бути не менше 2).

Задача 4.Площа операційної має бути не менше 36 м² і не більше 1 операційного стола. Освітленість недостатня – СК 1:6 (норма – 1:2 –1:4). Вентиляція має бути припливно-витяжною з переважанням припливної не менше 10-ти кратного обміну.

 

 

5. Зміст теми:

 

У залежності від складності та специфіки навчальної теми, наявності су­часної навчальної і наукової літератури, цей розділ може бути викладений з різ­ними рівнем деталізації (право вибору форми відображення змісту залишається за кафедрою):

 

III варіант

 

Здоров’я пацієнтів як кінцевий результат діяльності медичних працівників перш за все визначаєтьсяумовами праці та станом здоров’я самих медпрацівників. Останніми роками кількість професійних захворювань серед працівників галузі охорони здоров’я України зростає. Так, якщо в 1993–1997 рр. кількість професійних захворювань коливалася в межах 25–40 випадків на рік, а рівень на 10000 працюючих був у межах 0,17–0,27, то в 2001 році було зареєстровано 74 випадки (рівень – 0,54), в 2002 – 79 (0,58), 2003 – 98 (0,72), в 2004 – 103 (0,76), в 2005 – 99 (0,73) . У структурі професійних захворювань у працівників охорони здоров’я перше місце (73,1 %) займає туберкульоз органів дихання і останніми роками простежується стійка тенденція до збільшення кількості випадків на це захворювання.

На другому місці – алергічні захворювання – 9,0 % (бронхіальна астма, астматичний бронхіт, алергози, алергія медикаментозна тощо). Третє місце посідають захворювання шкіри – контактні дерматити і екзема – (3,0 %). Звертають увагу зростання випадків сироваткового гепатиту – щороку реєструється 1 – 3 випадки цієї хвороби. Досить великою є група «інших» професійних захворювань, які реєструються в поодиноких випадках, але серед них зустрічаються такі важкі захворювання, як рак легенів, лімфолейкоз, токсична нефропатія, гепатит інфекційний, цироз печінки, бруцельоз, отруєння хімічними речовинами, захворювання опорно-рухового апарату тощо. Зазначена тенденція рівня й структури професійної захворюваності працівників охорони здоров’я характерна для багатьох країн світу .

Захворюваність медичних працівників із тимчасовою втратою працездатності перевищує таку в багатьох провідних галузях промисловості і коливається від 93,2 до 114,7 випадків на 100 працюючих. Особи, що хворіють, складають до 71,5 % від усіх працюючих лікарів. Виявлено, що найчастіше хворіють спеціалісти терапевтичного профілю, найбільш тривало – спеціалісти хірургічного профілю

За результатами поглиблених медичних оглядів лікарів хвороби органів кровообігу складають 27,9 на 100 осіб, захворювання органів травлення – 20,8, хвороби кістково–м’язової системи – 20,2. У 60 % лікарів виявлені також і інші хронічні захворювання. Частка медичних працівників, які мають хронічну патологію за даними медичної документації, приблизно на 15–20 % нижче, ніж за результатами анкетування, що свідчить про значну недооблікованість патології. Висока захворюваність спостерігається у всіх групах медпрацівників. Серед лікарів вона перевищує середню захворюваність по Україні в 1,53 разів

Середня тривалість життя лікаря у відповідності до даних світової статистики складає всього 54 роки На стан здоров’я медичних працівників впливає комплекс шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища У зв’язку із цим необхідним є вивчення гігієнічних особливостей умов і характеру праці медичних працівників, у першу чергу, хірургічних спеціальностей, як професійної групи з найбільш несприятливими умовами праці.Праця лікаря є одним з найбільш складних, характеризується високимпсихологічним навантаженням, вираженим фізичним навантаженням і високо відповідальною.

Згідно з "Гігієнічним критеріям оцінки умов праці за показниками шкідливості і небезпеки факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу" (1994), поява на тлі напруженої трудової діяльності медичного персоналу двох або більше шкідливих виробничих факторів (хімічних, фізичних і ін.) характеризує умови їх праці як умови найбільш високого ступеня небезпеки розвитку професійних захворювань, зростання загальної хронічної захворюваності та захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

В даний час структура загальної захворюваності медичного персоналу на 46% визначається хворобами органівдихання, на 14% серцево-судинними захворюваннями, а також5-6 % від усіх захворювань складають хвороби органівтравлення, нервової, кістково-м'язової та сечостатевої систем, які.

Частка медичних працівників, що мають хронічну патологію за даними медичної документації, приблизно на 15-20% нижче, ніж за результатами анкетування, що свідчить про значне недооблікування патології.

Професійназахворюваністьізахворюваністьзтимчасовоювтратоюпрацездатностізалежитьвідспеціальностімедичногопрацівникаівпливаютьнаньоговиробничихфакторів.

Фізичні фактори, що роблять істотний вплив на здоров'я медперсоналу: іонізуюче випромінювання; електромагнітні випромінювання; шум, вібрація.

Несприятливі фактори хімічної природи: високоактивні лікарські хіміопрепарати; антисептики; медичні гази, лікарські аерозолі.

Біологічні фактори: мікроорганізми; алергени; білково-вітамінні препарати; імунологічні препарати.

Несприятливі фізіологічні чинники: підвищений психоемоційний і м'язову напругу; напруга зорового і слухового аналізаторів. Встановлено, що в кожній групі фахівців провідне значення належить певним чинником або їх групі: у стоматологів, анестезіологів, хірургів, зокрема, це вплив хімічних, фізичних, фізіологічних шкідливих факторів. Високий ступінь контакту з патогенною мікрофлорою наголошується у фтизіатрів, оториноларингологів.

Понад 60% лікарів вважають, що їх професійна діяльність супроводжується постійним психоемоційним напруженням. Це перш за все відзначають психіатри, хірурги і акушери-гінекологи стаціонарів, лікарі швидкої медичної допомоги.

 

Гігієнічна характеристика професійних шкідливостей