Здавалка
Главная | Обратная связь

Інтернет залежність як хвороба ХХІ століття.

За всю історію людства не було ще такого часу, коли б не страждали від будь-яких ідей та залежностей. Приохотитися до чогось не сильно корисного – справа нехитра. Куди складніше потім відмовитися від шкідливої звички. Є і ще один важливий момент: навіть зовсім безневинне на перший погляд захоплення може стати згубним для організму, якщо не знати міри. Лікарів, учених, та і простих користувачів проблема глобальної інтернетизації турбує вже не перший рік. З одного боку, це чудово: розширюється коло спілкування, стираються расові межі. З іншої – в наявності негативні наслідки: число людей з червоними очима, тремтячими руками і що розмовляють на незрозумілій простому смертному мові неухильно росте. Медики розвинених країн вже б’ють на сполох. Молодь все більше часу проводить за комп’ютером, віддаючи перевагу віртуальному світу над реальним, у пресі раз по раз з’являються повідомлення про «смерть за монітором». Західні психіатри навіть придумали спеціальний термін – «Інтернет - залежність», проте більшість українських психологів про це захворювання і не чули. Надмірна захопленість Інтернетом змушує багатьох людей проводити все більше часу в Мережі. Психологи сперечаються: чи йде мова про появу ще одного виду залежності? Феномен «залежності від Інтернету» інтенсивно обговорюється в даний час. Він часто називається захворюванням чи синдромом(Internet Addiction Disoder чи IAD). Дехто виправдовує “ зависання ” у Інтернеті самотністю, начебто спілкування у чатах та на сайтах знайомств позбавить від самоти. Але насправді – це сурогат спілкування. Що більше адресатів у користувача, то менше справжніх друзів. Це і є шлях до самотності. Що стосується любові по Інтернету... У Фрейда є таке поняття: сублімація еротичної енергії. Нереалізовану еротичну енергію можна направити на творчість, роботу, а порно - сайти блокують природну сублімацію, властиву людині, що зрештою призводить до розладів в інтимній сфері. Обговорення проблеми почалося порівняно недавно. У 1994 році Кімберлі Янг, американський психолог з Пітсбургського університету, помістила на web- сайт спеціальний опитувальник. Незабаром вона одержала майже 500 відповідей, з яких 400 були відправлені, відповідно до обраного критерію, Інтернет - залежними користувачами. Термін „ Інтернет - залежність ” вперше був запропонований американським лікарем Голбергом в 1995році. Під цим поняттям він розумів непереборний потяг до Інтернету, що характеризується „ згубною дією на побутову, навчальну, соціальну, робочу, сімейну, фінансову сфери діяльності ”. За ступенем відходу від реальності Інтернет - залежність дуже нагадує потяг до наркотиків, алкоголю, азартних ігор тощо. Згідно з дослідження американських учених, 6-8 % користувачів Інтернету вже мають дану патологію, надмірна кількість знайомих і друзів у Мережі, великі об’єми листування, постійна участь у форумах, чатах тощо ( першість у жінок); Нав’язлива фінансова потреба у Мережі - гра в он-лайнові ігри, постійні покупки чи участь в Інтернет - аукціонах; Інформаційне перевантаження - нескінченні подорожі по Мережі, пошук інформації по базам даних і пошуковим сайтам; Комп’ютерна залежність - нав’язлива гра в комп’ютерні ігри або програмування та інші види комп’ютерної діяльност і по Мережі. На сьогоднішній день в Україні не існує психологічного чи психіатричного діагнозу „ Інтернет ” чи „ комп’ютерної ” залежності. В даний час психологи зосереджені на першому критерії, намагаючись визначити сукупність симптомів, що складають комп’ютерну чи Інтернет - залежність. Так, Кімберлі Янг діагностує Інтернет – адикцію на підставі п’яти і більше позитивних відповідей, що характеризують поведінку людини за останній рік. При цьому вона фокусує увагу на залежності Інтернету, а не на більш загальній комп’ютерній залежності:

  1. Чи почуваєте Ви себе стурбованими Інтернетом (чи думаєте про попередній он – лайн і чи смакуєте наступні)?
  2. Чи відчуваєте потребу в збільшенні часу, проведеного в Мережі?
  3. Чи були у вас безуспішні спроби контролювати, обмежити чи припинити використання в Інтернет?
  4. Чи почуваєте Ви себе втомленими, пригнобленими чи роздратованими при спробах припинити користування Інтернетом?
  5. Чи знаходитесь Ви в он-лайн більше, ніж думали бути?
  6. Чи були у Вас випадки, коли Ви ризикували одержати проблеми на роботі , навчанні чи в особистому житті через Інтернет?
  7. Чи траплялося Вам брехати членам родини чи іншим людям, щоб приховати час перебування в Мережі?
  8. Чи використовуєте Ви Інтернет для того, щоб піти від проблем чи від поганого настрою ( від почуття безпорадності,провини, роздратованості чи депресії)? Людина вважається Інтернет – залежною у випадку п’яти чи більше позитивних відповідей на ці питання.
За статистикою, 54% користувачів у віці від 13-23років проводять в Інтернеті щоденно від 1-3годин, що 31% вчаться сидить в Мережі по 4-6 годин. Більшість дітей не уявляє свого дозвілля без Інтернету, комп’ютерних ігор і чату. Заради життя в Інтернеті, найчастіше вони з легкістю жертвують уроками в школі та порами в університеті. Виокремлюють такі варіанти психологічних розладів, що можуть виникнути у

користувачів комп’ютерів та Інтернету:

1. Обсесивна пристрасть до роботи з комп’ютером: до ігор, програмування,

інших видів діяльності з комп’ютером.

2. Компульсивна навігація по WWW.

3. Патологічна пристрасть до опосередкованих Інтернетом азартних ігор,

онлайнових аукціонів.

4. Залежність від „кіберсексу”, порнографічних сайтів, обговорення

сексуальної тематики в чатах.

5. Залежність від соціальних застосувань Інтернету: від

„кіберстосунків”, спілкування в чатах та телеконференцій. Заміна

реальної родини, друзів і взагалі людей віртуальними фігурами. Виділяють не тільки психологічні, але і фізичні симптоми, до яких відносить:

1. враження нервових стовбурів руки, зв’язане з тривалою перенапругою м’язів;

2. оніміння пальців руки, що тримає « мишку»;

3. сухість та різь в очах;

4. головні болі по типу мігрені;

5. болі в спині;

6. нерегулярне харчування, пропуск прийомів їжі;

7. зневага до особистої гігієни;

8. розлад сну; Російські психологи з МДУ виділяють наступні поведінкові характеристики Інтернет - залежних:

1. активне небажання відволіктися, навіть на короткий час від роботи в Інтернеті;

2. роздратування при вимушених відволіканнях;

3. невміння спланувати час закінчення сеансу роботи в мережі;

4. використання все більших сум грошей для забезпечення роботи в Інтернеті, у тому числі і в борг;

5. небажання приймати критику подібного образу життя;

6. готовність миритися з руйнуванням сім’ї;

7. втрата кола спілкування з-за Мережі;

8. зневага до власного здоров’я;

9. скорочення тривалості сну, внаслідок роботи в Інтернеті в нічний час, уникання фізичної активності.

Отже, керуючись вище перерахованими характеристиками Інтернет – залежності, ми можемо судити про власну Інтернет – залежність чи наявність такої у своїх знайомих чи рідних. До основних рекомендацій щодо подолання інтернет-залежності в юнацькому віці згідно аналізу досліджень багатьох авторів належать: ·Відучення від бездумного використання необхідно проводити поступово, уникаючи зайвого стресу і роздратування; ·Можна скористатися хитрістю і переключитися на використання обмеженого пакета трафіку; ·Основною причиною "занурення" в інтернет вважається незадоволеність соціальним становищем. Вона спонукає до самореалізації і самоствердження у віртуальному ігровому світі, які заміщає всі реальні аспекти нормального життя. Необхідно спілкуватися зі страждаючим патологією, залучати його до виконання різноманітних завдань по господарству, а також заохочувати таку допомогу словами подяки і дрібними подарунками. ·Необхідно намагатися "вдихнути смак реального життя" в людину, для якої інтернет став чимось більшим, ніж просто способом отримання відсутньої інформації. Непогано покликати старих друзів, організувати сімейний вихід у кафе, влаштувати спільний кінозал, нехай і за допомогою того ж таки інтернету. Безустанне, але не надокучливе спілкування дозволить відчувати себе повноцінним членом сім'ї. ·Проведений разом активний відпочинок здатен розкрити людини і дозволити знайти йому нові грані задоволення від життя. Це може бути похід у гори, поїздка в незнайоме місто, пікнік з шашликами, заміський табір і навіть путівка на курорт з друзями. Головне - тісне спілкування і обмежений доступ до мережі. ·Надати можливості альтернативного розвитку людини. Різноманітні хобі, захоплення або прагнення, зрозуміло, якщо вони цілком нормальні, цілком допоможуть перебороти пристрасть до неконтрольованого використання Інтернету. ·Можливо, проблему можна вирішити просто розмовою щодо шкоди для здоров'я від тривалого проведення часу за комп'ютером. Порушена постава, вимивання вітамінів, запалення фаланг пальців і зв'язок кисті, проблеми із зором. Це навіть не повний реєстр розладів здоров'я внаслідок неконтрольованої тяги. О.С. Нілогов пропонує наступні способи позбавлення від мережевої залежності: ·По-перше, треба поступово обмежувати доступ в інтернет. Не можна відразу позбавити інтернет-залежного можливості працювати в інтернеті, бо це викличе значний стрес. Необхідно встановити дуже помірний тариф, при перевищенні якого втрачається доступ в Мережу, або поставити чіткий ліміт часу, проведеного онлайн. Головне - поступово зводити час "сидіння" в Мережі до мінімуму. Краще збавляти по дві-три хвилини в день. Тоді різниця буде непомітна, але людина зможе домогтися результатів за досить короткий проміжок часу. ·По-друге, потрібно чітко простежити, чим інтернет-залежний займається в Мережі. Читання розсилок і новин слід урізати до найнеобхіднішого. У списку обраного необхідно залишити лише ті блоги і форуми, які пов'язані з діяльністю людини або де є люди, з якими вона дуже близько спілкуєтеся. Кількість перевірок френдстрічки і читання нових повідомлень на форумах потрібно звести до одного, максимум двох разів на день. Є один цікавий прийом, який майже завжди спрацьовує. Користувачі інтернету скаржаться, що заходять в чат, але ні з ким не вітаються, повні рішучості не спілкуватися і не витрачати час на спілкування. Але інші відвідувачі чату бачать, що їхні друзі знаходяться онлайн, і вітаються, заводять розмову, і відмовити їм не можна чисто з ввічливості. Після цього розмова продовжується і займає багато часу. Тому інтернет-залежному необхідно обмежити можливість заходити в чати, завантажувати ICQ. Незважаючи на те, що комп'ютерна та інтернет-залежність, як і ігроманія, це нехімічні залежності, всі вони піддаються лікуванню за допомогою усвідомлення людиною проблеми і мотивування хворого на повернення до реального життя, але все це вимагає професійного підходу. Всі зусилля родичів, колег і друзів можуть бути марні, хворий може ставитися до них як до "моралей" і не сприймати. Однак спілкування з фахівцем дасть усвідомлення всієї глибини проблеми і можливих шляхів виходу. Іноді для позбавлення від інтернет-залежності використовують гіпноз та нейролінгвістичне програмування.

 

Інтернет–залежність, на якій би стадії вона не була: згубною звичкою, чи хворобою є безумовно нездоровим станом. І як будь яка залежність вона заважає нормальному життю. Причина її появи криється в нас самих, в нашій неспроможності чи небажанні розпоряджатися власним життям та часом. Ми тікаємо в кіберпростір, щоб знайти додаткову свободу, можливості, подолати певні заборони, отримати нові стимули врешті решт. В мережі ми почуваємося більш розкутими, ніж в реальному житті, можемо взагалі жити іншим життям не відчуваючи майже ніяких обмежень. Безпека та анонімність гарантована. Але маючи бажання отримати додаткові переваги, іноді отримуємо купу недоліків, потрапляємо в пастку ще більших обмежень. Тоді треба просто вчасно зупинитись, припинити пливти за течією, як би приємно це не було. Бо зловживання завжди закінчується неприємністю, особливо в тих випадках, коли переростає у психічний розлад.
Ми живемо в епоху швидких змін. Світ трансформується у нас на очах. Те, що вчора неможливо було уявити, завтра втілюється в реальність. Інформація має велике значення. Інтернет став інструментом обробки та передачі різних видів інформації. Неможливо повністю відмовитись від нього через острах потрапити в залежність. Треба мати велику стійкість, щоб не опинитись в полоні віртуального світу. Інакше справдяться страшні прогнози вчених, що бачать Інтернет–залежність чумою XXI сторіччя та пророкують його масштабну епідемію.

 

 





©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.