Главная | Обратная связь

Практичне заняття 5.

ВИДИ ЗВ’ЯЗКІВ МІЖ КОМПОНЕНТАМИ ТЕКСТУ

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Поняття міжфразного зв’язку в науковій літературі.

2. Контактний і дистантний зв’язки між реченнями та складними синтаксичними цілими.

3. Послідовний і паралельний способи зв’язку.

4. Перспективний і ретроспективний напрям зв’язку.

 

ЛІТЕРАТУРА: основна [1, 6, 8, 22]; додаткова [2, 3, 7].

 

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Що передбачає перспективний напрям зв’язку.

2. Охарактеризуйте типи міжфразових зв’язків тексту.

3. Охарактеризуйте способи міжфразного зв’язку тексту.

 

 

ІІІ. Завдання для самостійної роботи:

1. Прочитайте текст, перепишіть. Підкресліть однією рискою фрази, що приєднано до попередніх контактних зв’язком, а двома – ті, що приєднані дистантним зв’язком.

Надзвичайно цінна культура

Картопля –найважливіша овочева культура. Вона є одним із основних джерел вітамінів, і передусім вітаміну С. Особливо багаті на нього свіжозібрані бульби; після двомісячного зберігання кількість вітаміну зменшується майже вдвічі. Бульби картоплі містять крохмаль, цукор, білок, мінеральні солі, тому її називають другим хлібом. За умов тривалого зберігання та при промерзанні частина крохмалю розкладається на цукри, і картопля набуває неприємного солодкуватого смаку. При зберіганні на світлі бульби зеленіють, у них утворюється отруйна речовина –соланін.

Батьківщина картоплі –Південна Америка; там і нині вона росте у дикому стані. Стародавні індіанці культи­вували картоплю близько чотирнадцяти тисяч років тому. В XVI столітті її завезли в Італію іспанці, звідти вона поширилась по різних країнах. У Росію картоплю завіз Петро І у першій половині XVIII століття.

Картопля –цінний продукт харчування. Тепер у всі пори року вона на нашому столі як продукт номер один. Сотні смачних і поживних страв можна приготувати з цього розповсюдженого і незамінного коренеплода. Бульба корисна і смачна в будь-якому вигляді: її варять і печуть у шкірці (мундирі), або очищеною смажать, або готують різноманітні перші, другі та солодкі страви.

Широке застосування має картопля в сільському господарстві: протягом цілого року є цінним кормом для худоби, птиці, свиней. З бульб картоплі виготовляють крохмаль, спирт, молочну кислоту, ацетон (В. Кравець).

 

2. Прочитайте тексти. Визначте способи зв’язку речень у межах ССЦ.

І. Слово «школа» є в усіх слов’янських мовах. Було воно ще в давньоруській мові, про що свідчить літопис 1388 року.

У давньогрецькій мові було слово «схоле», від якого походить і наше «школа». От тільки буквальне значення його у греків було іншим: спочатку «затримка», потім «заняття у вільний час», далі «читання». І тільки пізніше –«лекція», сучасне –«школа»». З’явилися там школи десь у VI столітті до нашої ери. Училися в них хлопчики з вільних родин. Спочатку вони відвідували школу, де навчали читати, писати й рахувати. Потім – школу, де їх навчали співів, музики, поезії. Ще пізніше, в інших школах, здійснювалося фізичне виховання й загартування: тут готували майбутніх воїнів. Усі ці школи були приватними.

Наша середньовічна школа теж була багатоступеневою: спочатку елементарна школа, потім граматична, далі школа риторів. Училися тут також лише діти привілейованих верств. У Київській русі перші школи з’явилися в кінці Х століття (О.Стрижак).

4. Прочитайте текст. Визначте, яким способом поєднані речення в тексті. Обґрунтуйте думку. Запишіть продовження тексту, зберігаючи спосіб поєднання речень у ССЦ.

Пізнім вечором Олекса з Іваном стояли у глибині розлогого саду над бе­регом гірської річки. Річка шумить, плюскотить і щось цікаве розповідає берегам і камінню. Сад у безруху прислухається до розповіді. Перепел б’є десь у золотистих дзвіночках захвату. Обидва мовчазно слухають, ніби прагнуть збагнути цю непорушну правду, якою дихає сад (І. Голубовський).