 |
|
Складові елементи методу контент-аналізу
Контент-аналіз (англ. contents - зміст і грец. analysis - розкладання) - виявлення і дослідження характеристик інформації, які містять тексти і мовні повідомлення.
Сутністю контент-аналізу є систематичне фіксування одиниць досліджуваного змісту та їх квантифікація з різною метою у межах певної концептуальної схеми або теорії, зокрема для дослідження міжособистісних і міжгрупо-вих відмінностей їх специфіки, динаміки в часі.
Метод контент-аналізу заснований на принципі повторюваності значеннєвих і формальних елементів у документах (понять, суджень, тем, образів тощо). Застосовують його за достатньої кількості матеріалу для аналізу (документів, автобіографій, листів, фотографій, щоденника великого обсягу), оскільки елементи змісту (одиниці аналізу) повинні забезпечувати статистичну вірогідність.
Цей метод передбачає виділення системи опорних понять (категорій аналізу); пошук індикаторів слів, словосполучень, суджень тощо (одиниць аналізу); статистичне оброблення даних.
Контент-аналіз необхідний для того, щоб виявити в змісті документів цікавлять читача певні тенденції і факти. Вивчаючи зміст документів у їх соціальному контексті, аналіз може бути різної спрямованості (політичної, аналіз періодики, результатів анкетування) і може використовуватися в будь-яких галузях суспільної діяльності як основний метод дослідження. Крім цього в процесі досліджень метод контент-аналізу може бути також допоміжним, паралельним, контрольним.
Контент-аналіз текстів дотримується деяких принципів:
1. Принцип формалізації.
Текст, що піддається аналізу, містить однозначні правила, що закріплюють конкретні характеристики.
2. Принцип статистичної значущості.
Значущі в тексті для контент-аналізу елементи не повинні бути одиничними. Щоб впевнено відштовхуватися від тих чи інших ознак, їм необхідно досить часто повторюватися в текстах.
Контент-аналіз - це переклад у кількісні показники масової текстової (або записаної на плівку) інформації з наступною статистичною її обробкою.
Правомірність використання контент-аналізу в соціально-психологічних і інших соціальних дослідженнях визначається тим, що текст документа, який є для контент-анализу реальністю першого порядку, є завжди продуктом людської діяльності, соціального середовища в широкому значенні. Тому він несе в собі сліди впливу різноманітних соціальних і психологічних чинників. Звідси виникає можливість виявлення і виміру цих чинників шляхом реєстрації в тексті відповідних індикаторів або референтів цих чинників. Таким чином, метою контент-аналізу є розуміння позатекстової реальності, тобто на основі тексту документа, його аналізу ми робимо висновки про реальних людей або явища.
Основна мета контент-аналізу полягає в тому, щоб знайти такі процедури, за допомогою яких можна було б виявити в тексті відповідні індикатори досліджуваних явищ і характеристик, заміряти їх і потім адекватно інтерпретувати. Для вирішення цього завдання контент-аналіз застосовує процедури, зміст яких полягає в тому, щоб, виходячи з конкретного тексту документів і завдань дослідження, зробити таке:
а) сформулювати ключові, концептуальні поняття дослідження, які прийнято називати категоріями контент-аналізу;
б) надійно і систематично зафіксувати частоту (і обсяг) згадування цих категорій в окремих елементах тексту документів і в усій сукупності текстів документів, що аналізуються. Отримані в такий спосіб кількісні дані піддаються статистичній обробці і результати інтерпретуються відповідно до цілей дослідження.
В ОВС контент-аналіз може використовуватися в роботі центрів громадських зв'язків, управлінь і відділів по роботі з особовим складом, а саме служб соціальної, виховної роботи і психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності, штабу й ін. відділів.
Основними джерелами контент-аналізу в роботі цих підрозділів можуть бути:
заяви й звернення громадян, у тому числі анонімні; службова документація (накази, зведення, особові справи, інструкції тощо);
засоби масової інформації (газети, телепрограми, повідомлення по радіо, кінофільми, аудіо записи й ін.);
чутки;
особисті документи громадян (листи, щоденники);
відкриті питання анкет;
спеціально підготовлені в дослідницьких цілях документи (наприклад, твори кандидатів на службу в ОВС на тему: «Мій фаховий вибір»)
За допомогою контен-аналізу можна одержати інформацію про:
автора повідомлення (його норми, цінності, особисті особливості, групу, на яку він орієнтується, світогляд, установки, соціально-демографічні характеристики);
адресата повідомлення (кому воно адресоване);
мету створення повідомлення (пропаганда, погроза, скарга, маніпулятивний вплив складного характеру тощо);
причини створення повідомлення;
відношення автора повідомлення до адресата;
структуру повідомлення (чи містить підтекст), засіб викладання інформації, стилі повідомлення.
Достоїнствами контент-аналізу є:
При наявності документів його проведення не потребує спеціальних умов;
Його проведення не потребує великих матеріальних витрат;
З його допомогою можна вивчити минулі події;
З його допомогою можна вивчити особистість або групу навіть при відсутності можливості безпосередніх контактів із ними;
Контект-аналіз дає надійні дані.
Головні хиби описаного методу полягають в:
Трудомісткості методу;
Можливості виникнення етичних проблем (коли аналізу піддається конфіденційна або засекречена інформація);
Можливому відбитку результатів діяльності без відбитку процесу;
Певних складностях кодування інформації, а потім інтерпретації отриманих даних.
Головна складність контент-аналізу полягає в знаходженні таких процедур, за допомогою яких можна виявити ознаки досліджуваних явищ, заміряти їх і потім адекватно пояснити.