Здавалка
Главная | Обратная связь

Епоха Просвітництва та науково-раціональна традиція Києво-Могилянської академії.



В українській філософській думці виділяється етап раннього Просвітництва, яке виникає в епоху зародження капіталізму (перша чверть XVIII століття.). Просвітництво мало як власні, так і запозичені ідеї французьких просвітників — Вольтера, Дідро, Руссо, та ін. Власні традиції - це гуманістичні ідеї діячів братств та Києво-Могилянської академії. Випускники Києво-Могилянської академії стали в Україні першими носіями ідей Просвітництва. Своєрідність укр. Просвітництва в тому що не було середнього класу . Українські просвітники - це дворяни й міщани, об'єднані вірою у перетворюючу силу освіти. Вони організовували гуртки учених, де обмірковували ідеї суспільного прогресу. Виникла ідея створення Харківського університету, яку здійснив у 1805 Василь Каразін. Просвітництво XVIII ст.— це якісно новий етап у розвитку української філософської думки. Він характеризується поширенням ідей класичного західноєвропейського Просвітництва, а також утвердженням в Україні двох типів ідеології Просвітництва: 1. Ідеологія дворянського Просвітництва, яка виражала інтереси міщан та сил, що були зацікавлені у розвитку освіти і науки, техніки. Вони виступали за вдосконалення розуму як запоруки історичного поступу людства. Це — науково-освітній напрям. 2. Етико-гуманістичний напрям як вираз протесту широких мас проти первісного нагромадження капіталу і феодально-кріпосницького гноблення. Цей напрям найповніше втілює Григорій Сковорода. Він відкидає і феодалізм, і капіталізм, заперечує матеріальний інтерес і накреслює шлях до щастя людини через моральне вдосконалення, духовне просвітлення. Згодом, у першій половині XIX ст. ідеї Просвітництва становили основний зміст суспільно-політичної діяльності романтиків. Протягом свого двохсотлітнього існування (закрита була 1817 р.) Києво-Могилянська академія відіграла важливу роль у відродженні її культури. Філософська традиція, що склалась у стінах Академії, була репрезентована плеядою видатних мислителів, серед яких С. Яворський, Ф. Прокопович, І. Гізель, Й.Кононович-Горбацький. Заснована на принципах гуманізму і просвітництва Академія поширювала освіту, знання. Професори Києво-Могилянської академії почали переосмислювати, засвоювати і використовувати кращі досягнення всієї тогочасної духовної культури, передусім західної. КМА прагнула використовувати досягнення зарубіжної науки, підтримуючи зв’язок з культурними центрами багатьох країн. Академія успішно реалізовувала свої освітні принципи, її діячі прагнули надати студентам західний тип освіти, культурно поєднати Україну з Європою. Уся система підготовки в Академії була спрямована «на гармонійне формування особистості на основі принципів патріотизму і гуманізму. Людина в Академії цінувалася за освіченістю і здатністю до активної громадської діяльності». Вивчалися предмети і була та структура, що й у вищих європейських школах. Більше значення в Академії надавалося латинській мові, що, як і грецька, допомагала опановувати культурні надбання людства, починаючи з давньоримської доби. Як і у всіх вищих навчальних закладах Європи курси поетики, риторики, філософії, богослов’я читалися латинською мовою. Києво-Могилянська академія зробила вагомий внесок у формування національної літературної мови, учені Києво-Могилянської академії продовжували удосконалювати її. Знайомство діячів КМА з філософією античного світу формувало у слухачів філософську культуру, створювало передумови для самостійних висновків. Практичне життя і моральна позиція людини, на думку професорів Києво-Могилянської академії, залежать від того, наскільки правильно розуміє він своє місце в загальній структурі універсума. Сутність людини розуміли як здатність пізнання, мислення, набуте знання, і саме раціональне мислення розцінювалося як фактор, що визначає якісну відмінність людини від інших природних істот і неживих предметів.

№3







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.