Здавалка
Главная | Обратная связь

Культура українських земель Австро-Угорщини ХІХ століття. Просвітництво на західноукраїнських землях.



Кінець XVIII — поч. XІX ст. стали періодом насиченого суспільно-політичного життя на Зхукр. землях. За час тривалого перебування у складі різних держав західні українці втратили власну національну еліту, і переважну більшість їх складало селянство. Єдиною суспільною верствою, спроможною відіграти роль духовних лідерів народу було греко-католицьке духовенство. Процес українського національно-культурного відродження зародився наприкінці XVIII ст. в Закарпатті. У Закарпатті роль центру відіграла Мукачівська греко-католицька єпархія, в роки діяльності Андрія Бачинського (1732–1809). Бачинський зумів домогтися від Марії-Терезії згоди на відкриття «Барбареуму» для навчання русинської молоді із Закарпаття. переніс свою резиденцію до Ужгорода, де створив семінарію і заклав велику бібліотеку. У стінах Мукачівської семінарії Іоаникій Базилович (1742–1821) написав «Короткий нарис фундації Федора Корятовича» – першу працю з історії Закарпаття. Автор заявив про існування закарпатських русинів як частини східних слов’ян і показав, що вони мають власних учених, культурно-освітніх діячів. Приклад культурного самоутвердження слов'янських народів послужив, зокрема, поштовхом до науко­вого дослідження української мови, написання її граматики, складання словників. її результатом був величезний шеститомний словник Івана Лаврівського. У той час у краї при церковних громадах було створено близько 300 початкових шкіл. Найталановитіші представники закарпатської молоді здобули освіту у провідних європейських університетах і стали відомими вченими. У 30 — 40 рр. центром національного руху стає Львів, де діє громадсько-культурне об'єднання ро­мантиків "Руська трійця". Засновники об'єднання — Маркіян Шашкевич (1811 — 1843), Іван Вагилевич (1811 — 1866) та Яків Головацький (1814 — 1888). Засновники займалися збирацькою, дослідницькою, видавничою й публіцистичною діяльністю в сфері значного комплексу гуманітарних дисциплін (народознавства, фольклористики, мовознавства, пам'яткознавства, джерелознавства, археографії, історіографії, літературознавства), а також літературно-художньою та перекладацькою діяльністю. Новаторським підходом були позначені їхні виступи за утвердження національної літератури живою розмовною мовою і створення цією мовою шкільних підручників, спроби впровадження рідної мови в повсякденний ужиток інтелігенції, церковні проповіді, оспівування в літературних творах патріотизму, поетизація героїчних сторінок національної історії. Поява «Русалки Дністрової» стала рубіжною подією в розвої українського національного руху у Сх Галичині. Книга засвідчила відмінність галицьких русинів від поляків і росіян, їхню єдність із наддніпрянськими українцями. Підсумком діяльності галицьких патріотів стали програмні засади українського національного руху, сформульовані в статті Я.Головацького «Становище русинів у Галичині» (1846 р.)

 

№10







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.