 |
|
НЕВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ
Зони спілкування
• Інтимна зона (15 - 46 см) - спілкування з близькими, батьками, родичами.
• Особиста зона (46 - 125 см)- відстань спілкування з друзями і однодумцями.
• Соціальна (1,2 - 2,5 м) - відстань на переговорах з приятелями і колегами по роботі.
• Публічна (більше 2,5 м) - ділові переговори, візити до вищих чиновників.
Загальні поради:
• слід дотримуватись міри у дистанціюванні (не треба надмірно віддалятись і не надто наближатись до партнера); дистанція між партнерами повинна відповідати ситуації;
• не варто починати спілкування з відстані більш ніж 4 м. Найбільш прийнятними на такій дистанції може бути посмішка чи кивок головою на знак привітання;
• перші фрази краще говорити на відстані соціальної зони;
• відстань треба долати поступово, а не перескакувати через одну чи дві зони. У такому разі легше досягти згоди, виважено розв'язати проблему;
• не порушати визначену зону, особливо інтимну, в ділових стосунках це є неприйнятним.
ВАЖЛИВО:
1) Найбільш красномовними є жести, що не усвідомлюються людиною.
2) При розмові на неприємну тему, чуючи неприємне питання, людина буде відхилятись / робити крок назад. Та навпаки
3) Будь-які жести сприймаються в комплексі. Людина може перехрещувати руки через низьку температуру. Ваші здогадки потрібно перевіряти.
4) Жестикуляція може бути зумовлена культурними особливостями людини ( звичка.
Етикетні формули у спілкуванні
| Ситуація | З керівником, з колегами | З громадянами |
| Привітання | Здоров’я бажаю | Добрий ранок, добрий день, добрий вечір |
| Звертання | Товаришу ….. (спеціальне звання)! | Шановний добродію! Громадянин…. (громадянко, громадяни) |
| Прохання | Дозвольте, приміть… | Дозвольте, будьте ласкаві, будь ласка, будьте люб’язні, перепрошую |
| Згода | Так точно | Добре, згоден |
| Вдячність | Висловлюю подяку | Дякую |
| Вибачення | Пробачте | Прошу пробачення, вибачте, пробачте, даруйте на слові |
| Прощання | До побачення | До побачення! Бувайте здорові! На все добре! |
Завдання для коментарів
Тема №2 Діалоги в офіційному спілкуванні, типова структура діалогу, види запитань, управління діалогом. Методика проведення опитувань
Типова структура діалогу:
- репліка-стимул (привітання, звернення, запитання тощо);
- репліка-реакція (відповідь на стимул).
Види типових діалогів у діяльності ППС:
1. Директивний діалог (питання задає лише поліцейський, інша сторона на них тільки відповідає). Коли використовуємо:
• Обмеженість в часі.
• Лояльність співбесідника. (Він добровільно згоден допомагати)
• Необхідність знайти відповіді на конкретні питання (необхідно заповнити протокол)
2. Вільний діалог (репліки-стимули походять від іншої сторони, поліцейський на них відповідає, наприклад: як пройти до….?). Коли використовуємо:
• Наявність вільного часу
• Відсутність конкретної мети у поліцейського (у разі звернення громадянина)
• Необхідність розговорити співбесідника, покращити контакт з ним, отримати інформацію в неформальному спілкуванні.