Главная | Обратная связь

Зміст, причини та подолання суїцидальної поведінки студентської молоді

Деліквентна поведінка студентської молоді, її причини та шляхи подолання

Делінквентна поведінка - поведінка індивіда, що порушує норми громадського правопорядку, загрожує благополуччю інших людей або суспільству взагалі та може бути правомірно покараною. У широкому значенні делінквентна поведінка - це злочинна (кримі-нальна) поведінка, правопорушення некримінального характеру, порушення офіційно визначених правил поведінки та дисциплінарних вимог. У вузькому значенні делінквентною поведінкою в літературі називають некримінальні правопорушення чи протиправну поведінку дітей та підлітків. Протиправну дію, що лежить в основі делінквентної поведінки, називають деліктом, а особу, якій властива така поведін-ка, -делінквентом. До протиправних дій зараховують проступки (провини), право-порушення та злочини. Серед типових проступків неповнолітніх виокремлюють лихослів’я, систематичне порушення дисципліни в школі, бійки з однолітками, бешкетування ( наприклад, жбурляння з балкона в перехожих різних предметів; дзвінки телефоном до незнайомих осіб тощо).

Передумовою делінквентної поведінки є важковиховуваність. Термін "важкий учень”, "важковиховуваний” характеризує дітей з негативним ставленням до навчання та норм моральної поведінки.

Основні види делінквентна поведінка:

- Хуліганство.

- Крадіжки.

- Грабіж.

- Вандалізм.

- Фізичне насильство.

- Наклеп.

- Шахрайство.

- Хабарництво.

- Вимагання.

- Зловживання службовим становищем.

- Посадова підробка.

- Випуск недоброякісної продукції і т.д.

Зміст, причини та подолання суїцидальної поведінки студентської молоді

Суїцид (англ. suicide - самогубство) - акт самогубства, який чинять людиною в стані сильного душевного розладу або під впливом психічного захворювання. Суїцидальна поведінка - різні форми активності людей, зумовлені прагненням позбавити себе життя і службовці засобом дозволу особистісної кризи, що виникла при зіткненні особистості з перешкодою на шляху задоволення її найважливіших потреб.

Визначають основні мотиви самогубства:

1. відчуття самотності, образи, відчуження;

2. реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, кохання без взаємності, ревнощі

3. переживання втрати чи розлучення батьків, почуття провини, сорому, незадоволення собою

4. страх перед ганьбою, приниження

5. страх перед покаранням

6. почуття помсти, погроз, шантажу

7. співчуття або наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів.

Підготовка до самогубства залежить від особливостей людини і зовнішніх обставин. Іноді показники суїцидів можуть бути невербальними. Дуже часто вони зводяться до того, що називається, приведеннями до ладу своїх справ юдо поведінкових ознак відносимо: людина починає дарувати іншим речі, що мають велике особистісне значення, приводить до ладу свої справи, намагається примиритися з давніми ворогами, демонструє радикальні зміни в поведінці.

Ситуаційні ознаки:

1. соціально-ізольована, відчуває себе відкинутим іншими;

2. проживає в нестабільному оточенні (серйозна криза в родині – у відносинах з батьками чи батьків між собою, алкоголізм як власна сімейна проблема);

3. відчуває себе жертвою насилля – фізичного, сексуального чи емоційного;

4. раніше були спроби суїциду;

5. переніс тяжку втрату;

6. дуже критично ставиться до самого себе;

7. має прогресуюче захворювання

8. економічні негаразди, що стосуються більш широкої сфери, ніж просто матеріальне забезпечення;

9. алкоголізм, хронічне вживання наркотичних і токсичних речовин.

У студентів причиною самогубства може стати ряд таких проблем, як складність адаптації до нових умов, відсутність опіки батьків, комунікативні труднощі, формування взаємовідносин з протилежною статтю, різке падіння самооцінки під час навчання.

Можна виділити два рівня допомоги:

- Запобігання суїциду;

- Допомога після реалізації суїцидальної спроби.

Загально відомо, що більшість студентів висловлюють свої наміри про самогубство. Завдання родичів і друзів, почувши таке висловлювання не проігнорувати його, а спробувати ввійти в довіру, пам’ятаючи, що не потрібно боятися прямого запитання про майбутні наміри. Статистика доводить, що майже половина з тих, хто здійснив незавершений суїцид, повторюють суїцид альні спроби. Після такої спроби, перша невідкладна допомога надається психіатром. Тактика психіатра залежить від конкретної ситуації та психосоматичного стану хворого.