Главная | Обратная связь

Регресійний аналіз соціально-економічних чинників під час виборів президента України 1994 року.

Для того, аби краще зрозуміти причини саме такого розподілу голосів виборців у 1994 році, спробуємо прив’язати результати, які показали Кравчук, Кучма, Мороз і Лановий у регіональному розрізі до групи соціальних та економічних показників регіонів України.

Табл. 3. Соціально-економічні показники регіонів України, які враховувалися при проведенні регресійного аналізу.

Серед соціальних показників ми взяли для аналізу частку українців, тих, що визнали рідною мовою українську, тих, що визнали російську мову рідною, у населенні кожного з регіонів країни, також частку громад УПЦ Київського патріархату серед церков регіону, частка населення у наймолодшому віці, яке може голосувати (оскільки вибори проходили у 1994 році, а єдиний перепис населення України пройшов у 2001 році, то на момент виборів цим особам було не 25-30 років, а 18-23), частку осіб з повною вищою освітою та рівень урбанізації. Серед економічних показників були взяті валовий регіональний продукт станом на 2004 рік, відсоток ВРП на душу населення від загального по країні (для більшої наочності та демонстрації пропорції, адже дані на десять років «молодше» виборів) і рівень безробіття. На мою думку, такий набір соціально-економічних характеристик дозволяє покрити усі найголовніші сфери життя суспільства, які формують політичний вибір: етнічна (кількість українців), лінгвістична (кількість україно- та російськомовних), релігійна, вікова (частка молоді, людей, які вперше потрапили на виборчі дільниці, і чия політична свідомість сформувалася уже при незалежній Україні), економічна (рівень розвитку регіону), працевлаштування, розлом місто-село, рівень освіченості громадян.

Табл. 4. Регресійний аналіз для визначення статистично значимих показників при голосуванні за Кравчука.

Для виявлення соціально-економічних факторів, що є значимими при голосуванні за певного кандидата, використовувався метод множинної регресії. Потрібно було, аби у 95% випадків підтверджувалася залежність кількості голосів за кандидата у президента по всім регіонам від значення одного з показників у кожній області. При виявленні залежності, значима характеристика виділяється червоним кольором у підсумковій таблиці, при цьому значення b нижче нуля означає обернену пропорційність, а більше нуля – пряму залежність результату кандидата від значення соціальної чи економічної характеристики. Таблиця 4 демонструє, що статистично залежність популярності Кравчука на президентських виборах 1994 року від певного показника не підтвердилася.

Табл. 5. Повний регресійний аналіз для визначення статистично значимих показників при голосуванні за Кучму.

Табл. 6. Скорочений регресійний аналіз для визначення статистично значимих показників при голосуванні за Кучму.

При аналізі усіх десяти економічно-соціальних показників для Леоніда Кучми статистична значимість підтвердилась для трьох з них, а саме частки українців в населенні регіону, кількості виборців у наймолодшому віці, а також для валового регіонального продукту. Значення b* для всіх цих показників є від’ємним, а отже результат Леоніда Даниловича має зворотну залежність від цих характеристик. Але звузивши кількість характеристик, які є схожими чи взаємозамінними, як от кількість тих, хто зазначив при переписі населення російську мову рідною, а не українську, чи душовий показник ВРП по відношенню до середнього по країні і його абсолютне значення за регіонами, можна помітити, що з трьох значимих показників випадає економічний, тобто його значимість не є такою суттєвою, як національного чи вікового показника.

Табл. 7. Регресійний аналіз для визначення статистично значимих показників при голосуванні за Мороза.

Для прихильників Олександра Мороза не вдалося знайти соціально-економічних факторів, які б впливали на їх електоральні уподобання, тому причину такого вибору слід шукати в іншому. Слід зазначити, що для всіх чотирьох обраних для такого аналізу кандидатів проводилися регресійні аналізи при різному підборі вказаних соціально-економічних характеристик, але зазначалися таблиці, в яких зафіксовано унікальний результат щодо статистично значимих змінних, або повністю результат аналізу з усіма вказаними на початку характеристиками, якщо значимих показників немає.

Табл. 8. Повний регресійний аналіз для визначення статистично значимих показників при голосуванні за Ланового.

Табл. 9. Спрощений регресійний аналіз для визначення статистично значимих показників при голосуванні за Ланового.

Важливість такого підходу проявлялася при аналізу змінних для результатів у регіональному вимірі для Л. Д. Кучми, підтвердилася ефективність цього підходу і для аналізу соціально-економічних факторів, що зумовили підтримку населенням Володимира Ланового у першому турі президентських перегонів 1994 року. При регресійному аналізі з усіма десятьма змінними статистично значимих показників знайти не вдалося, проте прибравши пару з них по тому прикладу, як це було зроблено для аналізу результатів Кучми, тільки інших показників у кожній з пар (тобто викреслили українську мову, а не російську, і абсолютний душовий показник ВРП, а не відносний), отримали обернену залежність відсотку голосів за Ланового від кількості російськомовного населення у тому чи іншому регіоні.

Підсумовуючи результати отримані для всіх кандидатів у президенти, можна сказати, що не завжди регіональні особливості соціального та економічного розвитку впливали на електоральні уподобання населення, оскільки лише для двох з чотирьох політиків були знайдені статистично підтверджені значимі показники. Більше того, усі виявлені залежності є обернено пропорційними, тобто чим вищий показник, тим менший результат у кандидата в президенти в даному регіоні, і навпаки, чим нижче значимий показник, тим більше голосів набрав кандидат. Слід зазначити, що лише в одному випадку це був економічний показник, в інших випадках це були соціальні, причому вже тоді, як ми бачимо, прослідковувалася важливість мовного питання серед них. Це можна побачити і при погляді на карту результатів виборів, де вже починав проявлятися поділ України на два усім відомі електоральні регіони, які будуть певний час усталеними. Щодо домінуючої ролі соціальних показників в даному аналізі можна сказати, що на це вплинула саме їх переважаюча кількість у порівнянні з економічними, а саме сім до трьох.