 |
|
Що є базою для створення екомережі
Створення екологічної мережі дає змогу забезпечити збереження як біорізноманіття та екосистем в цілому, так і ценотичної повночленності, компонентів популяцій та збереження генофонду цінних представників фауни і флори зокрема.Тобто забезпечується регіональне збереження біорізноманіття та підтримується каркас «екологічних коридорів» в європейській шкалі виміру. Створення української екологічної мережі є основним елементом практичного впровадження екологічної системи природокористування. Базою для створення екомережі є лісова, лісостепова та степова зони, долини рік першої величини, окремі азональні та корінні природні утворення, зокрема, центри ендемізму (Карпати, Крим, Поділля) і реліктовості. До переліку таких природних утворень можна віднести лісові, торфовоболотні, степові та лісостепові масиви, окремі природні комплекси, тобто всі ті території, що мають ландшафтно-природні особливості. Велике значення в фондуванні екомережі України має її транскордонний контекст, де визначальними є екологічні інтереси сусідніх держав, міжнародне значення та вплив на життя біосфери в цілому. Так, букові праліси на кордоні з Румунією, Польщею та Словаччиною, болотні масиви долини Прип'яті на кордоні з Бєларуссю, лісові масиви — з Росією, степові — на кордоні з Молдовою, долини річок Дністра,Дунаю, Дніпра, Пруту, Сяну, Західного Бугу, Сіверського Дінця забезпечують неперервність екокоридорів та цілісність комплексів в європейському масштабі. За визначенням Я. І. Мовчана, основоположника вчення про екомережу України, її структура складається з семи екокоридорів — трьох широтних і чотирьох меридіальних, які покривають ядра — території наявного природно-заповідного фонду й охоплюють, як вже було зазначено, буферні зони, репрезентовані лісами першої групи, зеленими зонами населених пунктів, лісопарковими та рекреаційними зонами. Ці екокоридори охоплюють відповідно три природні зони (в широтному простяганні) і долини чотирьох головних водних артерій України (в меридіальному та субмеридіальному простяганні). Широтні коридори екомережі України: поліський (лісовий), карпатсько-галицько-слобожанський (лісостеповий), південноукраїнський (приморсько-степовий). Як вже було сказано, виділено чотири меридіальних екокоридори України — Дністровський, Бузький, Дніпровський, Сіверсько-Донецький. Вони пов'язані із долина- ми рік і з'єднують різні зони впродовж тисяч кілометрів, забезпечуючи контакти різних біомів, в тому числі морських. Тобто меридіональні екокоридори здатні виконувати подвійну функцію — як власне збереження екосистем, так і їх компонентів долин рік у межах першої — третьої терас. Такі з'єднаня широтних коридорів створюють мережу, що розташована на значній території України, і забезпечують високий рівень репрезентативності ландшафтних і біотичних комплексів, біорізноманіття в цілому та його компонентів.