Похідні одиниці, що мають власні назвиСтр 1 из 7Следующая ⇒
2Шви́дкість — фізична величина, що відповідає відношенню переміщення тіла до проміжку часу, за який це переміщення відбувалось. Швидкість — величина векторна, тобто вона має абсолютну величину і напрямок. Швидкість, як векторна величина здебільшого позначається літерою або , а коли йде мова тільки про кількісне значення швидкості — (від лат. Velocitas — швидкість). У системі СІ швидкість (точніше її абсолютна величина) вимірюється в метрах за секунду — м/с. В системі СГС одиницею вимірювання швидкості є сантиметр за секунду — см/с. В повсякденному житті найпрактичнішою одиницею вимірювання швидкості є кілометр на годину — км/год. В певних областях людської діяльності чи країнах використовуються специфічні одиниці швидкості, як, наприклад, вузол чи фут на секунду. 3Приско́рення — векторна фізична величина, похідна швидкості по часу та за величиною дорівнює зміні швидкості тіла за одиницю часу. Оскільки швидкість — похідна по часу від радіус-вектра рухомої матеріальної точки, то прискорення можна записати, як другу похідну по часу від радіус-вектора: Прискорення, як векторна величина здебільшого позначається літерою або , а коли йде мова тільки про кількісне значення прискорення — a (від лат. acceleratio — прискорення). Часто у фізиці для позначення прискорення використовують дві крапки над позначенням координати чи радіуса-вектора, або одну крапку над символом швидкості: ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|