Деформація фототріангуляційної мережі. Точність фототріангуляції ⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5
Точність побудови мережі фототріангуляції залежить від багатьох чинників, серед яких головними є геометрична та фотографічна якість фотозображення, параметри аерофотознімання, точність вимірювання знімків, кількість та розташування опорних точок, математична модель фототріангуляції тощо. Основні похибки фотокоординат спричиняють дисторсія об'єктива, деформація фотоматеріалу, невирівнювання фотоемульсійного шару у площину, рефракція атмосфери, клиновидність світлофільтра, похибки ототожнення таї розпізнавання точок на знімках. Всі ці фактори можна поділити на систематичні та випадкові; вони добре описуються адитивною моделлю . Сумарний вплив похибок під час фототріангуляційних побудов є доволі складним. Найлегше він простежується на побудові висотної фототріангуляційної мережі способом моделей. Якщо кожна наступна ланка під'єднується до попередньої, побудованої з окремої стереопари, то елементарні похибки кожної моделі α1 , α 2 , … αn нагромаджуються за законом подвійного підсумовування: (1.36) Графічно це подається ламаною, подібною до параболи (рис.7). Рис.7. Деформація висот у фототріангуляційній мережі під впливом похибок поздовжнього кута нахилу моделей
Похибки в азимутальному напрямку (кут κ) спричиняють аналогічну до рис.7 деформацію мережі у плановому положенні. Нагромадження похибок в кутах ԝi спричиняють деформацію мережі у вигляді кручення. Усунення деформації просторової мережі виконується, як правило, із використанням опорних точок, розміщених за певною схемою, та відповідних апроксимувальних функцій. Для маршрутної фототріангуляції найпоширенішими є схеми, подані на рис.8 Δ - опорна точка. Рис.8. Схеми розміщення опорних точок у маршруті фототріангуляції
Для блочної фототріангуляції опорні точки розташовують по периметру для фототріангуляційного блока (рис.9). Рис.9. Схема розміщення опорних точок
Апроксимувальними функціями найчастіше є степеневі поліноми, в яких кількість членів залежить від «-кількості опорних точок, наприклад: (1.37) Очікувану точність фототріангуляції можна заздалегідь підрахувати, використовуючи відповідні формули (їхнє виведення подано в курсі фотограмметрії). Для вільної маршрутної мережі середні квадратичні похибки координат точки, що розміщена у кінці маршруту, будуть такими: (1.38) Для схеми прив'язки маршруту з чотирьох точок (рис.8) найбільша похибка виникає всередині маршруту, а середні квадратичні похибки обчислюють так: (1.39) де n - кількість знімків; f - фокусна віддаль, b - базис в масштабі знімка; mq - середня квадратична похибка вимірювання паралакса, m - знаменник масштабу знімка. Для блочної фототріангуляції можна скористатись формулами Ф. Лисенка: (1.40) де n - кількість знімків у блоці; s - кількість знімків, на яких зобразилась точка (залежить від поздовжнього та поперечного перекриття); к - кількість точок мережі на кожному знімку, r -кількість опорних точок у блоці; H - висота фотографування, p - середнє значення поздовжнього паралакса. Аналіз формули (1.40) приводить до таких висновків. Збільшення кількості знімків у блоці від 10 до 100 знижує точність побудови тільки на 6-7 %. Якщо кількість точок на знімку збільшити з 5 до 12, то точність підвищиться в 1,5 раза. Збільшення поперечного перекриття з 20 % до 60 % підвищує точність побудов у 1,8 раза. Детальні дослідження реальної точності фототріангуляції були доволі масштабними в 1975-1985 pp. і опубліковані в матеріалах конгресів та конференцій Міжнародного фотограмметричного товариства.
Список літературних джерел: 1.Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Донецьк : Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3. 2.http://knowledge.allbest.ru/geology/2c0a65635a3bd68b5d53a88521316c26_0.html 3. Назаров А. С. Фотограмметрия: учеб. пособие для студентов вузов. – Мн.: ТетраСистемс, 2006. – 368 с. : ил. 4.Дорожинський Л.О. Фотограмметрія,Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вьішш повчальних закладів, Львів – 2008, ст.214 – 227. 5 .ДорожинськийА.Л. Теория и технология методов аналитической фотограмметрии в автоматизованньїх геологических комплексах и системах. Дис. д-ра техн.наук. - Львов, 1988. - 288 с. Машинопись. 6.Дорожинський Л.О. Фотограмметрія,Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вьішш повчальних закладів, Львів – 2008, ст.62.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|