 |
|
Характеристика необоротних активів
Зміст
Розділ 1 Теоретична частина.
1.1. Характеристика необоротних активів.
1.2. «1С: Бухгалтерія 7.7»
1.2.1. Надходження необоротних активів.
1.2.2. Зарахування на баланс підприємства (введення в експлуатацію).
1.2.3. Нарахування амортизації на необоротні активи.
1.2.4. Вибуття необоротних активів.
1.3. «Парус-Предприятие 7.11»
1.3.1. Введення в експлуатацію інвентарного об'єкта.
1.3.2. Облік руху необоротних активів.
1.3.3. Нарахування амортизації основних засобів.
1.3.4. Облік вибуття.
1.3.5. Облік передачі МШП (Малоцінні та швидкозношувані предмети).
1.3.6. Порядок нарахування.
1.3.7. Облік списання МШП (Малоцінні та швидкозношувані предмети).
1.3.8. Порядок знищення картки МШП (Малоцінні та швидкозношувані предмети).
Розділ 2 Практична частина.
Висновки.
Література.
| Вступ Метою курсової роботи вважаю осмислення і розуміння важливості та актуальності застосування інформаційних технологій у сфері економіки. Практичні завдання, які вирішуються автоматизованими інформаційними системами на підприємстві , в чому визначаються областю діяльності , структурою та іншими його особливостями . Адже будь-яка організація , будь то дрібна торгова фірма або величезний завод з виробництва судів потребує автоматизації та впорядкування відносин між внутрішніми і зовнішніми суб'єктами , для торгової фірми - це системи обліку товарів і документообігу , для заводу - системи планування випуску продукції і закупівлі матеріалів. Застосування автоматизації дозволяє спростити і впорядкувати роботу будь-якого відділу організації , як бухгалтерії , так і складських відділів. Складський облік є одним з основних компонентів бухгалтерського та управлінського обліку. Яку б фінансово - господарську діяльність не здійснював той чи інший суб'єкт господарювання , без складського обліку йому не обійтися : адже навіть ті підприємства , які не ведуть торговельну або виробничу діяльність , в будь-якому випадку мають на балансі які-небудь активи , які обліковуються на складі ( канцтовари , меблі , оргтехніка , запасні частини і т.д. ). Тому грамотна постановка складського обліку є одним з основних умов успішної діяльності будь-якого підприємства . В даний час залишилося небагато підприємств і організацій , які ведуть облік без застосування комп'ютерної техніки та відповідного програмного забезпечення. Це обумовлено цілим рядом переваг , які має автоматизований облік перед ручним : економія робочого часу і трудових ресурсів , оперативність і якість , зведення до мінімуму можливих помилок , очевидне зручність у роботі та ін. Тому на вітчизняному ринку сьогодні представлено багато програмних розробок , призначених для автоматизації обліку та управління як в комплексі , так і по окремих напрямках (наприклад , можна для обліку складських операцій застосовувати одну програму , для касових - іншу і т.д.); однак очевидно , що комплексна автоматизація має незаперечні переваги . Для комплексної автоматизації облікових і управлінських процесів більшість підприємств і організацій використовують програму 1С. |
Характеристика необоротних активів
Необоротні активи - це сукупність матеріально-речових і нематеріальних цінностей та об'єктів, які належать установі, забезпечують її функціонування і мають очікуваний термін корисної дії чи експлуатації понад один рік.
Програми які найчастіше використовуються для обліку:
· "1С: Бухгалтерія 7.7"
· "Парус-Предприятие 7.11"
1.2."1С: Бухгалтерія 7.7"
Облік необоротних активів поділяється на декілька етапів, які мають самостійне значення, нормативне регулювання та документальне оформлення. Такими етапами є:
· надходження необоротних активів;
· зарахування на баланс підприємства (введення в експлуатацію);
· нарахування амортизації на необоротні активи;
· вибуття необоротних активів.
Облік надходження.
В межах одного довідника різні елементи можуть бути об'єднані в групи. Всі дані щодо наявності основних засобів на підприємстві зберігаються в довіднику "Необоротні активи", що є аналогом картотеки основних засобів на підприємстві. Цей довідник є дворівневим, що забезпечує додаткове групування об'єктів основних засобів, наприклад, "Производственного назначения" та "Непроизводственного назначения ". Для створення групи об'єктів основних засобів виконуються дії: "Действия" - "Новая груша". У вікні групи необхідно ввести "Код" та "Наименование" об'єкту. В порівнянні з традиційним паперовим носієм комп'ютерна інвентарна картка включає більшу кількість реквізитів. Після входження в групу основних засобів потрібно ввести дані об'єкт основних засобів у вікно.
Мал.1. Необоротные активы.
У довіднику "Необоротные активы" параметри елемента розташовані на двох сторінках, позначених у верхній частині картки закладками "Основные" та "Дополнительно". Кожен елемент довідника може мати два варіанти запису назви:
1) короткий - (заноситься до поля "Наименование" картки елементу) використовується для пошуку та вибору елемента із загального списку в довіднику та підставляється як вибране значення в інші діалогові (електронні) форми;
2) повний - (вводиться до поля "Полное наименование") буде автоматично підставлятись в усі друковані форми (рахунки, акти, накладні тощо), що відображають рух цього об'єкту.
Далі зазначається вид необоротних активів, рахунок для їх обліку, вартість, дата введення в експлуатацію та одиниця виміру об'єктів необоротних активів.
Над елементами та групами елементів довідника "Необоротнеє активи", які надійшли, можна виконувати різні дії:
· перейменовувати;
· змінювати значення реквізитів (параметрів);
· переміщувати з однієї групи до іншої;
· знищувати (позначати на знищення);
· здійснювати пошук за назвою та іншими реквізитами;
· сортувати, копіювати тощо.
"Инвентарный номер" об'єкту проставляється програмою автоматично, але його може бути змінено в разі наявності на підприємстві певного порядку інвентарної нумерації. Організація бази даних дозволяє провести повну інвентаризацію основних засобів, включаючи визначення первісної вартості по групах, розрахувати і перевірити суми амортизаційних відрахувань і зносу по кожному інвентарному об'єкту, упорядкувати і перевірити інвентарні номери та інші реквізити в базі даних. В якості вхідної інформації для створення картотеки застосовуються інвентарні картки з обліку основних засобів. При реєстрації надходження основних засобів і внесення змін до інвентарної картотеки дані вводяться в окрему інвентарну картку. Крім картотеки записи заносяться до журналу бухгалтерських проводок і поповнюють списки об'єктів, які надійшли або були переміщені. Основним документом для введення в експлуатації необоротних активів є одноіменний документ "Введення необоротних активів в експлуатацию". Для заповнення даного документу необхідно виконати такі дії:
Мал.2. Ввод в эксплуатацию.
1.2.2. "Документи" -"Необоротнеє активи й МБП"- "Ввод в эсплуатацию".
Заповнення діалогової форми цього документу починається з вибору опції "Введе/те в жсплуатацию пеоб. активов", де проставляється вид необоротних активів та місця їх зберігання або матеріально відповідальні особи, за якими вони закріплені. В табличній частині документу вказується наступна інформація: аналітика рахунку капітальних інвестицій, де була врахована первісна вартість та назва об'єкту, одиниця виміру, ціна без ПДВ, сума без ПДВ.
При проведенні документу буде сформовано необхідний набір бухгалтерських проводок щодо прийняття об'єктів необоротних активів на баланс підприємства та збільшення балансової вартості відповідних груп основних засобів для податкового обліку. При введенні в експлуатацію виконується контроль на дублювання інвентарних номерів, а дані про найменування підрозділів і значення норм амортизації по об'єкту, що вводиться, беруться з відповідних класифікаторів. У випадку відсутності даних в класифікаторі інвентарний номер поповнюється. В процесі експлуатації необоротні активи можуть переміщуватись з одного підрозділу в інший, від однієї матеріально відповідальної особи до іншої. Оформлення такого роду операцій здійснюється за допомогою документу "Перемещение" .Для цього необхідно виконати наступні дії:
Мал.3. Перемещение.
"Документи" - "Складские" - "Перемещение".
В цьому документі зазначається, звідки та куди переміщується необоротний актив, хто його видав та отримав, формуються проводки тощо. Рух необоротних активів відображається за їх обліковою ціною в кореспонденції з рахунком "00", при чому цей актив залишається обліковуватись на відповідному рахунку. Порядок нарахування В процесі експлуатації необоротні активи зношуються, амортизації що віддозщдо зменшує їх фактичну вартість.
1.2.3. Для нарахування зносу в програмі "1С: Бухгалтерия 7.7" використовується документ "Расчет износа" (або "Начисление износа"). 
Мал.4. Начисление износа.
Дані для нарахування зносу вказуються в довіднику необоротних активів: для кожного об'єкту - певний метод нарахування зносу. Відповідно до обраного методу нарахування зносу вводяться дані, необхідні для розрахунку амортизаційних відрахувань. Тут же визначається рахунок витрат, на який буде віднесено суму нарахованого зносу.
Функція нарахування зносу в програмі реалізована за такими методами:
· "прямолінійного списання" (прямолінійного методу);
· "зменшення залишку"(кумулятивного методу);
· "сума одиниць" (виробничого методу);
· "нарахування амортизаційних відрахувань" в податковому обліку (податкового методу).
За допомогою кнопки "Провести" можна здійснювати проведення документу, не закриваючи при цьому його діалогової форми. Після проведення документу стане доступною кнопка "Печать", що дозволить отримати друковану форму відомості нарахування амортизації в бухгалтерському і податковому обліку.
Модернізація В процесі господарської діяльності підприємство необоротних активів може ремонтувати та модернізувати необоротні активи з метою підтримання їх експлуатаційних якостей, підвищення ефективності використання, а також продовження терміну служби. Для виявлення обсягу і визначення собівартості виконуваних ремонтних робіт та правильності відображення зміни балансової вартості об'єктів основних засобів використовується документ "Модернизация необоротного активи" або "Модернизация необ. активов".
Заповнення електронного документу починається з вибору в реквізиті "Необоротний актив" об'єкту, щодо якого здійснювався ремонт, матеріально відповідальної особи, за якою закріплено даний об'єкт, а також місця його зберігання. Далі необхідно вказати спосіб проведення ремонтних робіт (власними силами чи підрядним способом). 
Мал.5. Модернизация необоротных активов.
Після встановлення параметру "Указать сумму на затрати вручную" можливий перегляд та редагування тієї суми, в рамках якої підприємство має право віднести свої витрати на ремонт (модернізацію) до валових витрат (для податкового обліку). При проведенні документу витрати, що перевищують вказаний ліміт, будуть віднесені на збільшення балансової вартості відповідної групи основних засобів в податковому обліку. Стаття валових витрат у проводці по віднесенню суми витрат, що не перевищує встановлений законодавством рівень віднесення витрат до складу валових витрат підприємства, вказується в реквізиті "Валовые расходы". При проведенні ремонту власними силами в рядку кількості вказуємо кількість затрачених одиниць запасів на проведення ремонту, саме на підставі цих даних заповнюються рядки "Цена" та "Сумма". Якщо ремонт (модернізація) необоротного активу здійснюється через будівельне підприємство, то в діалоговій формі документу з'являється закладка "Дополнительно". Встановлений параметр "НДС включен" є ознакою того, що підприємство не має права включати суму ПДВ, яка сплачена підприємству-підряднику, для віднесення її до податкового кредиту. Якщо встановити параметр при проведенні документу, буде використовуватись стандартний механізм визначення суми і формування проводок за першою подією. Заповнення табличної частини документу потрібно починати з вибору в рядку "Счет" бухгалтерського рахунку, що кореспондує по кредиту з рахунком, на який будуть списані витрати на ремонт необоротного активу. Рахунок, на який будуть списані витрати на ремонт (модернізацію) активу по поточному рядку, задається в реквізиті "Счет модерн". Це може бути відповідний субрахунок рахунку 15 "Капітальні інвестиції", на який списуються витрати по ремонту. В цьому випадку сума витрат (по поточному рахунку) буде віднесена на збільшення балансової вартості такого об'єкту. Якщо метою поточних витрат на ремонт є оновлення первинного ресурсу необоротного активу, в рахунку "Счет модерн." потрібно вказати один із витратних рахунків та суму поточних витрат, яка буде відображена у складі витрат поточного періоду. При цьому балансова вартість об'єкту бухгалтерського обліку не буде змінена. Якщо ремонт здійснюється будівельним підприємством, в рядку "Сумма" табличної частини вказується вартість поточних витрат.
1.2.4. Вибір варіанту вибуття необоротних активів (списання або реалізація) здійснюється в реквізиті "Вид ликвидации" діалогової форми документу. 
Мал.6. Ликвидация необоротных активов.
У випадку виведення з експлуатації об'єктів основних засобів в результаті їх ліквідації на закладці "Дополнительно" потрібно вибрати варіант ліквідації, що забезпечить формування деякого набору проводок в податковому обліку (для виробничих активів). Тут також зазначається рахунок витрат, в дебет якого списується залишкова вартість необоротних активів. В рядку "Необоротний актив" табличної частини потрібно вказати об'єкт, який підлягає списанню з обліку, після чого всі реквізити, необхідні для введення в документ, автоматично заповнюються з довідника "Необоротнеє активи".
1.3."Парус-Предприятие 7.11"
Для обліку операцій по основних засобах та нематеріальних активах використовується система "Инвентарная картотека", призначена для:
· ведення обліку окремо по кожній одиниці основних засобів;
· збереження інвентарних номерів та інших індивідуальних характеристик основних засобів;
· ведення обліку залишкової вартості інвентарного об'єкту на звітний обліковий період;
· розрахунку амортизаційних відрахувань;
· збереження історії переоцінки, амортизації.
Структура інвентарної картки
В інвентарній картотеці реєструються інвентарні картки - по одній на кожен інвентарний об'єкт. тобто на об'єкт обліку (матеріальну цінність), який обліковують по рахунку, для якого в Плані рахунків програми встановлено типову форму аналітичного обліку "Основные средства", а також аналітичний облік "Товарпые запаси", "МБП", має номенклатуру, зареєстровану в довіднику "Номенклатор", закріплений за матеріально відповідальними особами, зареєстрованими в довіднику "Контрагенты". Кожна зареєстрована в інвентарній картотеці інвентарна картка складається із заголовку та історії інвентарного об'єкта.
Заголовок інвентарної картотеки містить всі дані по інвентарному об'єкту: його номер; номенклатуру; матеріально відповідальну особу, за якою числиться інвентарний об'єкт; рахунки, на яких обліковується інвентарний об'єкт і відображається сума нарахованої амортизації; вартість об'єкта (первісна і залишкова, дані про нарахування амортизації тощо).
Всі операції з інвентарним об'єктом реєструються в історії інвентарного об'єкта. Інформація, що в ній зберігається, дозволяє відмінити виконану операцію, тобто видалити її з бази даних програми.
Над інвентарними об'єктами можуть бути здійснені наступні дії:
· реєстрація і введення в експлуатацію інвентарного об'єкта;
· переміщення інвентарного об'єкта;
· переоцінка інвентарного об'єкта;
· нарахування амортизації;
· списання інвентарного об'єкта.