 |
|
Майбут..ні засновники Ккиєва
Управління освіти адміністрації Київського району
Харківської міської ради
Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 164
Харківської міської ради Харківської області
Практикум з української мови
за темою «Формування орфографічної та пунктуаційної грамотності»
учня класу
___________________
прізвище, ім`я
Харків- 2013
Автор: Чайка Г.І., вчитель української мови та літератури, кваліфікаційна категорія «спеціаліст ІІ категорії»
Формат 60х84/16
Гарнітура Times New Roman
Друк офсетний
Папір офсетний
Тираж 40 примірників
ТЕКСТИ ДИКТАНТІВ
Наші предки .
Слов..яни мовні і кул..турні наща..ки стародавн..ого народу який ми називаємо індо..європейцями. Отже історію Уукраїни треба було б починати не з нашої сучасної території а звідки..небу..ь із Ммалої Аазії степів Аалтаю Ппівнічного Ппричорномор..я чи іншого ареалу де визначат.. нарешті лінгвісти й археологи прабат..ківщину індо..європейців.
Можливий щоправда і дещо інший підхід що його один із українс..ких політичних діячів наївно але виразно визначив фразою Мми жили тут вічно. Можна вважати що ті хто тут жив у..продовж віків ну хоча б з неоліту і є «ми».
Що таке взагалі в історії «ми».. До якої глибини віків як далеко в часі правомірно говорити про народи..попередники «ми» ? Що спільного у тих хто обробляв українс..ку землю пр…мітивними мотиками тисячі років тому з нами с..огоднішніми жителями міст і сіл Уукраїни..
Єединої для всіх випадків відповіді на це запитан..я не..має. Зміна населен..я може бути повною супроводжуватися витіснен..ям або винищен..ям корін..их мешканців. Вона може бути частковою і супроводжуватися асиміляцією місцевого населен..я. Саме тому прагнен..я відшукати втрачених фізичних праотців має сенс.
(160 слів) За М. Поповичем
2 Батько нашої історії ;
Нестор прийшов до Ккиєво..-Ппечерської лаври сімнадцятилітнім юнаком і назавжди залишився тут щоб стати не тільки монахом..чорнори..цем а й бат..ком українс..кої історії. Історики сходя..ся на тому що він був надзвичайно освіченою людиною добре знався і на давньо..руських і на іноземних літописах які читав в оригіналі.
Нестора часто називают.. літописцем. Це так він справді вів літопис але правил..ніше його називати письмен..иком та істориком. І не просто першим професійним істориком Ррусі а бат..ком усієї нашої історії. Він дотримувався літописних форм і хронологічного викладу подій але прагнен..я висловитися ширше й докладніше диктувало йому числен..і вставні оповіді в ..Пповісті минулих літ… Пригадаймо наприклад історію жит..я і смерті віщого Оолега або розправу княгині Оол..ги з жителями міста Ііскоростеня.
Нестор звів в одне ціле літописи створені попередниками творчо опрацював їх і з..під його невтомного пера вийшла цілісна тематично завершена книга яка не тільки дає уявлен..я про те..«звідки пішла Рруська зземля і хто в ній най..перший почав княжити.., а й читає…ся як справді захоплююч..й художній твір на теми нашої історії.
(163 слова) За М.Слабошпицьким
Майбут..ні засновники Ккиєва
Три красені мов три тугих молодих дубпки! Такі схожі й такі не..однакові. Ось по праву руку стоїть Ккий най..старший. Надія і гордість ус..ого роду. Високий ставний широкоплечий. Засмагле рум..яне облич..я. Одвертий погляд голубих очей завжди теплих і ласкавих та в гніві не..схитних і твердих мов кремін...
Посередині Щщек. Він середул..ший... Ох цей Щщек! Не..хлопець а вогон..! Гарячий запал..ний просто не..самовитий! Нікому не..змовчить навіт.. бат..кові... За..те який удатний до співу до музики заспіваєе на Рросі луна відгукне…ся на Ддніпрі. Краще за н..ого ніхто не..заграє на сопіл..ці. Без н..ого хлопбці й дівчата не..розкладают.. Ккупал.ьських вогнищ, не..водят.. хороводів не..пускают.. вінків по річці... А зараз він такий сумирний! Схилив покірно гарну кучеряву голову що полискуєе свіжою бронзою опустив до..долу очі.
Хорив має сімнадцять літ. У припухлих губах- дитяча наївніст.. а в очах таких синіх як весняний ряст не..збагненний подив ніби він у..перше побачив світ. Однак не..зважаючи на молодіс..т.. він має дужі й умілі руки кує залізо і виготовляеє серпи.
(161 слово) За В. Маликом
Прощан..я з богами
Був ден.. великий по він..ця залитий сонцем. Співало птас..во по садах і зсхилах сріблом світився і вигравав Ддніпро незмін..о пахло медами влежаними грушами..дичками дозрілим літом що купалося у травах і (д)зеркал..них водах не..порочних дів - Ллибіді Гглибочиці Ппочайни рідних дочок дідича Ддніпра. Їхня врода й чистота були такі не..порочно..дитин.і що навіт.. качки не..колотили тіеєї (д)жерелиці. Річкові чайки зрідтка торкалися крилом того син..ого срібла та ще якас.. ластівка нап..еє…ся його і стрімко подаст..ся геть щоб навітд.. тін.. від неї не..впала в ту чисту глибін...
У Ккиєві стояв гул як у лісі де валяли дерева. На..горі на схилах рубали ідолів сзкидали в одну купу й палили. Полум..я зслітало аж у підтнебес..я а дими виїдали очі. Перуна ж прив..язали мотузкою коневі до хвоста і волочили від Ккняжої гГори а далі по Бборичевому уУзвозі до Рручая. Дванадцят.. мужів ішли поруч і били його палицями. Ручаеєм п..р..правили до Ддніпра хвилі підтхопили ідола й понесли рікою.
Стояв лемент по всьому місту Ккия. Чорно кляли князя волхви жерці...
(163 слова) За К. Мотрич
Князь Яярослав
Князь Яярослав сидів над гарним озерцем схожим на синювату латочку серед старих білих беріз. Сидів уже давно не..помічав що його чоботи саджені по швах і на підборах самоцвітами глибоко вгрузли в м..яке дерновин..я шкіра розсмокла.
Ноги князеві власне викупувалися у воді але він того не..зауважував а може так було ще й ліпше бо холод відтягував пекучі думки.
Байдуже вдивлявся у гладін.. оз..речка бачив у ній своеє відбит..я міцна голова на зашироких пл..чах важшких мов камін..их не..гарне суворе облич..я з в..ликим м..ясистим носом глибоко сховані під кудлатими бровами очі з гострим поглядом.
Бачив себе і не..бачив бо не..любив таких росзглядин знав про свою не..вродливіст.. про холодні очі про камін..у суворіст… свого облич..я.
У воїв і книжників холодні очі. А він був книжник ще з тих літ коли не..порушно лежав у материних покоях. Він ховався зі своїм нещастям від веселих безтурботних здорових людей за книги. Читав про страждан..я про велико..мучеників про подвиги про великі діян..я великі пристрасті великі зради і цього досит.. для н..ого.
(166 слів) За П. Загребельним
Історія
Історія однозначно світдчит.. про те що най..не..похит..ніші для сучасників тіеєї чи іншої епохи реалії жит..я можут.. сзникати зовсім або п..р..живати не..ймовірні метаморфози. Так одні колись ні..кому не..відомі міста й країни набувають великого значен..я й когут..ності ін…ші відходять.. у небут..я або ж втрачают.. свою колишню велич...
Скажімо па початку сімнадцятого століт..я на карті світу не..було такого міста як Нн..ю..Ййорк що с..огод..ні є фінансовим центром ус..ого с..віту. Тіл..ки тисяча шіс..сот двадцят.. шостого року гол..андс..ка компанія заснувала на тер..торії племені ірокезів мален..ке містечко май бут..ній нН..ю..Ййорк. Хто тоді знав про н..ого? А приблизно в той самий час зійшла нанівец.. війс..кова й торгова могут..іст.. володарки морів блискучої Ввенеції з її не..п..реможним флотом і п..р..повненими золотом банками. Успіх тоді обертався навколо Ппарижа Ллондона Аамстердама Ввідня. Остан..і два міста не..зберегли до наших часів свій тодіш..ній світовий вплив.
С..огод..ні все т..че усе змінює…ся так швидтко як ні..коли раніше. Однак сучасники не..здатні помічати й адекватно оцінювати ці зміни. А отд згодом історики майбут..н..ого все оцінят.. і росзкладут.. по полицях.
(165 слів) За К. Ґудзик