 |
|
Складання обвинувального акту і реєстр матеріалів досудового розслідування
Обвинувальний акт у кримінальному процесі - це різновид процесуального рішення, підсумковий процесуальний документ попереднього слідства, в якому викладається сутність обвинувачення та його підстави, дається юридична оцінка дій обвинуваченого, визначаються межі судового розгляду та передумови винесення вироку. В обвинувальному акті дається офіційна оцінка дій обвинуваченого і здійснюється публічний аналіз зібраних по справі доказів, публічно визначаються юридично значимі елементи об”єктивної істини, встановленої по справі. Обвинувальний акт є важливим гарантом захисту прав і законних інтересів обвинуваченого та інших учасників процесу.[6,c.125]
Як різновид процесуального рішення в кримінальному процесі обвинувальний акт має всі його риси [7,c.280]:
складається лише компетентною особою - слідчим, після чого затверджується прокурором, або прокурором, зокрема, якщо він не погодився з обвинувальним висновком, що був складений слідчим
містить відповіді на питання, що виникають по справі, пов?язані з аналізом і оцінкою зібраних по справі доказів з точки зору їх достатності їх для достовірного висновку про винність особи у скоєнні злочину і прийняття рішення про завершення досудового розслідування;
виражає волевиявлення прокурора або слідчого, після затвердження прокурором про направлення кримінального провадження в суд, яке випливає з встановлених ним по справі обставин і приписів закону, спрямованих на досягнення завдань кримінального судочинства;
припиняє кримінально-процесуальні правовідносини на стадії досудового розслідування і породжує процесуальні правовідносини на стадії віддання до суду;
констатує наявність кримінально-процесуальних відносин між особою, яка скоїла злочин, і державою;
виконується у встановленій законом процесуальній формі.
Обвинувальний акт - це процесуальний документ, що свідчить про закінчення досудового розслідування. Він складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором самостійно, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.[7,c.285]
Із вимог ч.2 ст.291 КПК випливає, що обвинувальний акт має обов?язково містити містити такі відомості: [2,c.157]
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
9) дату та місце його складення та затвердження.
Згідно ч.3 ст.291 КПК обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. Тобто, прокурор підписує обвинувальний акт одноособово, якщо він склав його самостійно. [2,c.157]
Якщо порівнювати зміст КПК 1960 року у сфері даного питання з новим КПК 2012 року , то, слід, зазначити, що старі положення мають певні відмінності, які виявляються у наступному. Після закінчення слідства і виконання вимог статей 217--222 Кримінального процесуального Кодексу 1960 року слідчий складає обвинувальний висновок. Обвинувальний висновок складається з описової і резолютивної частини. [8,c.133]
В описовій частині зазначаються: обставини справи як їх встановлено на досудовому слідстві; місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених, а також докази, які зібрано в справі, і відомості про потерпілого; показання кожного з обвинувачених по суті пред'явленого йому обвинувачення, доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки; наявність обставин, які обтяжують та пом'якшують його покарання. [4,c.220]Описова частина обвинувального висновку складалася з шести елементів[8,c.135]:
-вказівки на приводи і підстави до порушення кримінальної справи
-викладу фактичних обставин справи (місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, відомості про потерпілого);
-приведення доказів по справі. Кожне твердження слідчого повинно бути підтверджене посиланням на докази. Підтвердження робиться шляхом посилання на матеріали справи зі вказівкою на конкретну сторінку і що саме потрібно знайти на цій сторінці;
-даних про особу обвинуваченого (дані про судимість,про поведінку на роботі та вдома, інші відомості, які можуть вплинути на міру покарання);
-приведення пояснень обвинуваченого. Вказується,визнав себе винним чи ні, чим пояснює свої дії, які заперечення висуває, які докази подав;
-вказівки на обставини, що сприяли вчиненню злочину.
При посиланні на докази обов'язково зазначаються аркуші справи. [8,c.137]
В резолютивній частині наводяться відомості про особу кожного з обвинувачених, коротко викладається суть пред'явленого обвинувачення з зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин. Обвинувальний висновок підписує слідчий з зазначенням місця і часу його складання. Якщо обвинувальний висновок складено мовою, якою не володіє обвинувачений, його має бути перекладено на рідну мову обвинуваченого або іншу мову, якою він володіє. Переклад обвинувального висновку приєднується до справи. [5,c.256]Резолютивна частина обвинувального висновку складалася з трьох елементів:
а) анкетних даних обвинуваченого;
б) формулювання обвинувачення;
в) юридичної кваліфікації злочину.
Таким чином, у резолютивній частині містилися юридичні висновки, юридичні обґрунтування вимог прокурора. Фактичні обставини наводилися у стислій формі. [8,c.139]Складаючи резолютивну частину, потрібно було керуватися наступними правилами:
1. вона повинна повністю випливати з описової частини;
2. не повторювати всіх обставин справи, а давати їх юридичне формулювання;
3. має містити індивідуалізоване обвинувачення стосовно кожного обвинуваченого.
Питання про структуру обвинувального висновку за старим КПК в теорії кримінального процесу залишилося дискусійним. [6,c.137].Старий Кримінальний процесуальний кодекс України виділяв в документі лише дві частини: описову та резолютивну - ст 223 КПК України, 1960 року [4,c.220]. Водночас, практика зумовила наявність вступної частини. По аналогії з детально описаною в процесуальному законі структурою судового вироку, сюди відносять настпні відомості[8,c.139]:
хто склав документ;
статті кримінального закону, за якими обвинуваченого притягується до відповідальності;
загальний виклад обставин, які стали підставою для порушення справи;
час і місце складення висновку.
Крім того, висловлено думку про виділення в обвинувальному висновку так званої заключної частини, відрізняючи її від резолютивної. Сюди в якості приклада відносили підпис укладача документа. Однак, слід наголосити, що кримінальний закон не виділяв такої частини навіть у судовому вироку, який є підсумковим документом центральної стадії кримінального процесу [8,c.140]. Характеризуючи структуру обвинувального висновку, на мою думку, необхідно згадати і про додатки до нього - документи більш технічного характеру (довідки про рух справи, про судові витрати, про речові докази, про цивільний позов, а також список осіб, що підлягають виклику до суду.
Складався обвинувальний висновок слідчим, але свою юридичну силу він отримував лише після затвердження прокурором. Значення обвинувального висновку полягало в наступному, він[7, c.290]:
1.визначає обсяг і рамки майбутнього судового розгляду як щодо осіб, так і щодо пред'явленого обвинувачення;
2. був умовою, необхідною для того, аби обвинувачений міг побудувати свій захист на суді;
3.мав значення систематизованого зведення матеріалів слідства.
Обвинувальний висновок мав бути вручений обвинуваченому за три дні до судового розгляду. Обвинувальний висновок оголошувався в суді із самого початку. [7, c.290]За згодою сторін прокурор зачитував лише резолютивну частину обвинувального висновку.