 |
|
Французька гуманістична історіографія –головні постаті та здобутки
(включає наступні питання)
Іншими шляхами адаптувався гуманізм у Франції. Його поширенню у цій
країні сприяли завойовницькі війни французького короля Карла VІІІ у Італії
наприкінці ХV — першій половині ХVІ ст., коли французьке дворянство зіткнулося з
культурними досягненнями італійців. Від того часу італійці стали постійними
гостями французького королівського двору. Під їхнім впливом пожвавилася
французька література, мистецтво і науки.
Проте зіткнення гуманізму з ідеями Реформації і Контрреформації на терені
Франції позначилося виникненням оригінальної історичної думки, в якій
переплітались гуманістичні і теологічно-догматичні елементи. Історія залишалась в
орбіті зацікавлень небагатьох вибраних верств. Але вже релігійні війни другої
половини ХVІ ст. стимулювали рішуче зростання впливів і практичної значущості
історії.
Провісником французького гуманізму був аристократ, політик і письменник
Філіпп де Коммін(1447-1511), що залишив широко відомий твір “Мемуари”. У
ньому він подав докладний опис свого мінливого політичного життя на службі у
французьких королів, головних подій європейської політики другої половини ХV ст.,
проявивши раціоналізм і праґматизм у оцінці причин та наслідків політичних подій,
котрі вбачав у особистих прагненнях видатних осіб. Коммін відкидав можливість
ірраціональних див, але визнавав дію провидіння, яке виявляється виключно через
людський розум. У його поглядах поєднувалися провіденціалізм і елементи
гуманізму, зокрема стосовно природи політичного життя, яка була виявом людських
намірів, а не божественої волі. Ще у ХІХ ст. французькі дослідники відзначали, що
“політична історія у Франції починається від Комміна” [74, 436-437].
Свідомим представником французького Відродження був Гійом Бюде(1467-
1540), котрого пізніше назвали “батьком філології у Франції”. З-під його пера
вийшли трактати про грецьку мову, переклади античних авторів, твір “Виховання
монарха” та інші. Бюде розвивав ідеї виховання “короля-філософа”, спроможного
керувати державою в дусі гуманістичних засад. У період переслідувань протестантів
він написав трактат “Про перехід від еллінства до християнства”, в якому засудив
християнську церкву за переслідування іншодумців, насадження обскурантизму і
схоластики.
Після того, як королівська влада під тиском аристократії і духовенства
відмовилась від підтримки реформаторів, Бюде змушений був приховати свої
погляди. Однак йому вдалося поставити питання про роль римського права у
Після того, як королівська влада під тиском аристократії і духовенства
відмовилась від підтримки реформаторів, Бюде змушений був приховати свої
погляди. Однак йому вдалося поставити питання про роль римського права у
державному житті і спрямувати наступників на стежку т.зв. “правового” гуманізму,
який отримав поширення у Франції ХVІ ст.