Главная | Обратная связь

Соціальні інститути: поняття, види, функції.

Соціологія особистості

Особистість - інтегральна (цілісна) сукупність соціальних властивостей людини, що формується та видозмінюється протягом усього життя людини у результаті складної взаємодії внутрішніх та зовнішніх чинників її розвитку, активної взаємодії із соціальним середовищем.

Формування особистості є результатом включеності людини до існуючої системи соціальних відносин шляхом засвоєння нею соціальних функцій, а також усвідомлення своєї приналежності до соціуму.

Соціологічна теорія особистості досліджує особистість як об*єкт і суб*єкт соціальних відносин на рівні вєаємозв*язків із соц групами і спільнотами.

 

Соціальні інститути: поняття, види, функції.

Соціальний інститут – це стійкий комплекс формальних і неформальних норм, правил, принципів, які регулюють різні сфери людської життєдіяльності й організовують їх у систему соціальних статусів і ролей.

Види: - формальні – взаємодія суб*єтів на основі законів; - неформальні.

Функії: -явні: регулятивнаінтегративна, трансляційна (передання соц досвіду), комунікативна; -латентні (приховані, незаплановані, наприклад відтворення системи соціальної стратифікації). Також існують дисфункції (шкода, яку соц інститути завдають суспільству).

 

9. Соціологія девіантної поведінки. Девіація як соц. явище буває різноманітною,присутня в суспільстві будь-якого типу і притаманна кожній соц.. спільноті. Особливо вона виявляється на етапі трансформації соц.. системи, під час зміни ціннісних орієнтацій. Оскільки функціонування кожної соц.. системі пов’язане з людською життєдіяльністю, соц.. девіації реалізуються через девіантну поведінку. Девіанта поведінка – вчинок, дія людини, групи людей, які не відповідають офіційно встановленим у даному суспільстві нормам.

Отже, будь-яка поведінка, що не схвалюється громадською думкою, є девіантною, а оскільки діапазон її дуже великий, то соціологи користуються двома термінами: девіантна (така, що відхиляється від норми, наприклад алкоголізм) та делінквентна (злочинна, наприклад бандитизм). Групи населення, що більше ніж інші схильні до девіантної поведінки, називаються групами ризику.

Соц. відхилення мають для суспільства різне значення. Позитивні є засобом прогресивного розвитку системи, підвищення рівня її організованості, подолання застарілих, консервативних стандартів поведінки. Це соціальна творчість – наукова, технічна, художня, сусп.. політична. Негативні відхилення дезорганізують систему, підриваючи іноді її основи. До них належать соціальна патологія – злочинність, наркоманія, проституція, алкоголізм. До головних негативних форм прояву девіації належать: злочинність, алкоголізм, проституція, наркоманія. Злочинність. Юридичним критерієм віднесення вчинків до злочину є наявність у карному законі відповідної статті, що визнає це діяння злочинним. Алкоголізм – винна, горілчана и пивна модель. Кожна з них у певній країні посідає певне місце. Наркоманія – це захворювання, що пов’язане з вживанням наркотиків. Проституція.Суїцид.