 |
|
Порівняйте середньовічний Париж з Парижем індустріальної доби. Що було вирішено під час реконструкції?
З початку 1-ї пол. XVIII ст. міська влада мала задум перебудови центру Парижу, а саме: благоустрою набережної Сени та знесення будинків, побудованих на мостах. Саме тоді особливо відчутним став контраст між блиском і розкішшю площ, проспектів і палаців нового центра Парижу і критичним ущільненням, антисанітарним станом його старих центральних кварталів. Крім того в місті появились залізничні шляхи, весь потік, що зростав , переповнював криволінійні вузькі вулички старого Парижу. За таких умов планувальна реконструкція стала нагальною потребою.
За часу інтенсивного промислового розвитку Франції населення Парижу зростало винятково швидко: в п’ять разів за одне століття – з 0,55млн. у 1800 р. До 2,7 млн. у 1901р. У деяких кварталах Щісльність населення досягла 100000 людей на км² . Місто виявилось не здатним вмістити таку кількість людей. Погані санітарні умови зумовлювали спалахи епідемій. Це заставляло багатих парижан покидати місто і переселятись в передмістя на півночі та заході, а центр столиці перетворювався на квартал бідняків, схильний до масових заворушень. За таких умов планувальна реконструкція стала нагальною потребою.
Отож, для забезпечення руху транспорту були прокладені широкі проспекти крізь старі квартали. На місці заплутаних вузеньких вуличок виникла геометрична мережа широких прямих світлих авеню та бульварів. Їх ширина доходила до 30 м, що для парижан було дивним.
З 1854 до 1858 р. Наполеон III мав найбільшу владу, якою скористався Осман для розчищення центральної частини Парижу: частина вузьких вулиць і провулків зникла з карти міста. З півночі на південь місто прошила пряма вісь від Севастопольського бульвару до бульвару Сан-Мішель. Поблизу Шатле цю вісь перетинає одна з найдовших вулиць Парижу, Ріволі, продовжена Османом до вул. Сен-Антуан. Також були побудовані бульвари в західному і східному напрямку. Вздовж проспектів були посаджені каштани, що підкреслювали симетричність оновленого міста. Площа Зірки отримала свій сучасний вигляд: від неї розходиться 12 променів-проспектів.
Зміст реконструктивних заходів.
1. Змінення планувальної системи міських вулиць шля-
хом прокладання двох великих діаметрів.
2. Змінення планувальної системи міських вулиць шля-
хом прокладання другорядних діаметрів.
3. Змінення планувальної системи міських вулиць шля-
хом прокладання основних магістралей.
4. Побудова майданів-перехресть.
5. Створення міських парків.
6. Зведення нових мостів.
7. Зведення нових громадських будівель.
8. Запровадження нової системи регламентації парамет-
рів забудови.
9. Використання нових механізмів фінансування кампа-
нии з реконструкції.
10. Комплексне оновлення системи інженерного
обладнання міста.
Великі діаметри. Містобудівна ідея Османа передбачала прокла-
дання діаметрів, перетинаючих місто за напрямами північ-південь та
схід-захід, а також в організації обхідних кільцевих магістралей, розва-
нтажуючих міській центр.
Другорядні вісі (площа Республіки-площа Бастилії). Бульвар
Мажента, бульвар Рішара-Ленуара.
Основні магістралі (проспект Опери, бульвар Сен-Жермен, про-
спект Сен-Клу (проспект Ош), проспект Руа-де-Ром (проспект Віктора
Гюго), проспект Фош). Розширення проспекту префекта Рамбото з 13
м до 20-30 м. Кріме того, Осману належить ідея улаштування в Парижі
майданів-вузлів схрещення кількох вулиць і створення великих зеле-
них масивів. Ці роботи коштували міській казні 1 млн. франків.
Реконструкція вирішувала наступні завдання:
забезпечення громадського порядку створенням бульварів
для пересування військ та відкритих просторів навколо найважли-
віших будівель
оздоровлення міста, створення міст відпочинку. Було ство-
рено систему міських парків (Монсо, Монсурі та ін.) та здійснено
благоустрій заміських лісів - Булонського та Венсенського. Осман
пропонував з’єднати їх зеленим поясом навколо міських укріплень.
рішення транспортної проблеми створенням радіально-
кільцевої мережі широких прямолінійних бульварів та авеню, про-
кладених скрізь існуючу забудову.
центр міста закріпило хрестоподібне перехрестя двох діа-
метрів (захід-схід та північ-південь), вокзали були пов’язані з
центром, в районах перспективного розвитку на заході та сході як
субцентри були створені площі (Зірки та Нації) зі спрямованими до
них магістралями.
Роботи в Парижі стали прикладом для реконструкції центрів
найзначніших європейських міст: Відня, Берліну, Кельну, Мюнхена.