 |
|
Дайте характеристику теоретичним розробкам архітекторів на поч. ХХ ст.. Назвіть теоретиків та їх роботи.
· Вудс, Леббеус
· Глазычев, Вячеслав Леонидович — «летающий университет» архитектурно-градостроительного анализа в рамках деятельности Союза архитекторов СССР.
· Дженкс, Чарльз
· Ле Корбюзье,
· Сальвадори, Марио
· Чернихов, Яков Георгиевич
· Айзенман, Питер — (Ла-Виллет, Париж, Франция, 1986, Биоцентр (Biocentrum), Франкфурт-на-Майне, Германия, 1986)
· Норман Форстер
Багата теоретичними розробками область містобудування, благоустрою і епоха Відродження. Діяльність відомого теоретика на той час француза Ж. деШамбере висунуто принципова схема планування міста, у якій чільне його місце займає система зелених насаджень .
У 1920-х роках XX в. архітектор Ле Корбюзьє висуває проект сучасного міста чисельністю 3 млн. людей. У центральній частині міста розміщуються 60-поверхові хрестоподібні будинки громадського призначення. Навколо центру розташовуються житлові райони з шестиповерхових будинків. Уся інша територія міста – парки і зони відпочинку .
Головними теоретиками та практиками хай-теку були архітектори Британії, Японії, США. Серед них — японець Кендзо Танге, італієць Ренцо Піано, англійці Норман Форстер, Ніколас Грімшоу, Річард Роджерс, в США — Ф. Джонсон.
Заслуговує на увагу ідея міст лінійного (стрічкового) типу, висунута наприкінці ХІХ – поч..ХХ ст. іспанськими архітекторами, але детально розроблена у СРСР. У 1928 року архітектор В.А. Лавров розробив перший проект лінійного міста. У 1930 року вийшла, отримавши міжнародної популярності ,книга великого радянського соціолога Н.А.Милютина, де також розглядалися питання лінійної структури міст. У ті самі роки архітектор В.М. Семенов розробив проект найбільшого міста Сталінграда, планування якого мала лінійну структуру із трьох смуг – промислової, зеленої і житлової. Але найбільший внесок у розробку теорії лінійного міста внесли архітектори І.Н. Леонідів,М.Я. Гінзбург і А.Я. Пастернак .
У багатьох сучасних теоретичних робіт з благоустрою наведено принципові схеми систем зелених насаджень. Французький містобудівник Є.Энар в 1904 року запропонував найбільш ефективні, на його думку, системи зелених насаджень міст: зелених кілець і зелених плям. У обох випадках автор жадав рівномірному забезпечення всього міста насадженнями при мінімальних радіусах їх доступності. Німецькі містобудівники Р.Эберштадт, Б.Моринг і Р.Петерсен в 1910 року у проекті планування Берліна розробили клиноподібну схему насаджень, через яку зелені клини проникають до центру міста Київ і об'єднуються зовнішнім зеленим поясом.
Значний внесок у теорію і практику вітчизняної ландшафтної архітектури внесли С.Палентреер,Ю.Б.Хромов,Л.Б.Лунц,Л.С.Залесская, О.М. Мікуліна,З.Н.Ярчина та інших.
Українські архітектори – теоретики висувають низку проблем,та теорій : 1) право на існування і творчість у межах свого питомого стилю; 2) особливості нашої архітектури, її самобутність; 3) взаємозв'язок минулого і сучасного; 4) професійна якість нової архітектури, її художні аспекти; 5) перспективи розвитку, майбутнє української архітектурної самобутності.