Здавалка
Главная | Обратная связь

Музика як вид мистецтва. Музичні жанри, стилі, напрями.



Му́зика— мистецтво організації музичних звуків, передовсім у часовій (ритм), звуковисотнійі тембровій шкалі. Музичним може бути практично будь-який звук з певними акустичними характеристиками, які відповідають естетиці тої чи іншої епохи, та може бути відтвореним при виконанні музики. Джерелами такого звуку можуть бути: людський голос, музичні інструменти, електричні генератори тощо.

Виокремлення музики в самостійний вид мистецтва відбувалося в період розкладу первісного ладу. У міфах різних народів знаходимо свідчення про музику як могутню силу, що здатна керувати природою, приборкувати тварин та зцілювати людей.

Спочатку музика виконувала ритуальну функцію, повторюючи ритм трудових рухів, сприяла роботі та полегшувала її виконання. Згодом музичне мистецтво почало виконувати особливу – естетичну функцію, спрямовану на задоволення духовних потреб людей.

Найціннішим здобутком музики, як і будь-якого іншого виду мистецтва, є емоційно правдиве розкриття внутрішнього світу людини. Саме на цьому завжди ґрунтувалися визначні досягнення в художній творчості. Необхідне воно і композитору, і музикантові-виконавцю, оскільки специфіка їх творчості полягає в умінні «перекинути» місток між духовними надбаннями попередніх епох й естетичними потребами сучасного слухача.

 

Основні музичні жанри

Музичний жанр — багатозначне поняття, що характеризує класифікацію музичної творчості за родами і видами, з огляду на їх походження, умови виконання, сприймання та інші ознаки (зміст, структура, засоби виразності, склад виконавців тощо). Поняття музичного жанру відображає основну проблему музикознавства і музичної естетики — взаємозв'язок між позамузичними факторами творчості з її суто музичними характеристиками. Музичний жанр є одним із найважливіших засобів художнього ототожнення.

1. Театральні жанри (Головні тут - опера і балет, крім того на сцені йдуть оперети, мюзикли, музичні драми, водевілі і музичні комедії, мелодрами і т.д.)

2. Концертні жанри (Це симфонії, сонати, ораторії, кантати, тріо, квартети і квінтети, сюїти, концерти і т.д.)

3. Масово-побутові жанри (Тут, головним чином, ми говоримо про пісні, танцях і маршах у всьому їх різноманітті)

4. Культово-обрядові жанри (Ті жанри, які пов'язані з релігійними або святковими обрядами - наприклад: різдвяні колядки, масничні пісні, весільні та похоронні плачі, заклинання, дзвін,тропарі і кондаки та ін.)

Майже всі основні музичні жанри ми назвали (опера, балет, ораторія, кантата, симфонія, концерт, соната - це найбільш великі). Вони дійсно є основними і тому немає нічого дивного в тому, що кожен з названих жанрів має по кілька різновидів.

Музичний стиль — сукупність засобів та прийомів художньої виразності, що історично склалась і відображає естетичні погляди різних суспільних груп певної епохи або творчого напрямку.

В залежності від генези музичного стилю, розрізняють:

· Авторський стиль — стиль того чи іншого конкретного композитора чи виконавця. В кожному конкретному випадку авторський стиль може бути незмінним або змінюватись разом з еволюцією митця. В цьому разі говорять про «ранній», «зрілий» чи «пізній» тощо стилі.

· Національний стиль може виражатися у використанні певних впізнаваних елементів національного музичного фольклору — в цьому випадку національний стиль є легко впізнаваним, або, в складнішому випадку — національний стиль відбиває певні соціокультурні або соціопсихологічні особливості тієї чи іншої національної культури.

· Історичний стиль — стиль, в якому знаходять втілення теоретичні уявлення про мистецтво і філософію, світовідчуття, естетику певного часу. Генетична єдність історичного стилю є найбільш проблематичною, тому часто музикнознавці оминають термін історичний стиль, використовуючи терміни «епоха».

В національних і історичних стилях індивідуальне начало стає типізованим. В той же час типове індивідуалізується в кожному конкретному авторському стилі.

У наш час відомо безліч музичних напрямків. Познайомимося з деякими з них. Отже, існують такі основні напрямки в музиці: народна, авторська, духовна, класична, латиноамериканська музика, блюз, джаз, кантрі, шансон, романс, електронна музика, рок, реггі, поп, реп.

Кожен напрямок за своєю суттю є абсолютно оригінальним і новим, але все ж містить деякі штампи музичного мистецтва.

Такі напрямки, як рок, поп, реп та електронна музика, є більш сучасними. Дані сучасні напрями в музиці звучать зараз з екранів телевізорів, по радіо, а також займають лідируючі позиції в рейтингах. Наприклад, поп є найпопулярнішим напрямком у наш час. Воно об’єднує в собі безліч відгалужень, які роблять музику такого стилю насиченою і затребуваною у народу.

Рок являє собою більш важку музику, ніж поп. Цей стиль більш природний і відвертий. У ньому яскраво виражаються почуття і переживання авторів. Рок вважається так званим дзеркалом суспільства нашого часу.

Реп – це музичний стиль, який супроводжується важкими бітами і чітким речитативом.

Якщо описувати такі напрямки, як класична і духовна музика, то слід зануритися далеко в минуле. Духовна бере свій початок ще з первісних часів. Вона використовувалася під час усіляких релігійних дій. Музика класична є найдавнішою традицією світу. Перші люди, які почали грати класику, жили в Індії. Вже пізніше, у Середні століття, Європа перейняла цей стиль. Відомими класиками того часу були Моцарт, Бетховен і багато інших.

Також слід звернути увагу на авторську музику. Її грає і вигадує сам автор. Це скоріше аматорський жанр, ніж професійний. Стилі музичного мистецтва дуже інтенсивно розвиваються.

Нові напрямки в музиці вражають своєю швидкістю появи. Зовсім недавно в моду увійшов такий стиль, як Грайм. Фахівці вважають його дуже перспективним. Він виник не так давно – у 2000 році. Його характерною особливістю є те, що його грають з темпом в 140 ударів на хвилину.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.