 |
|
трольований, неусвідомлюваний, прихований для адресата процес уп-
ливу на нього, який відбувається поза його волею та бажанням. Маніпу-
ляція відрізняється від звичайного процесу сугестії, навіювання тим, що ма-
ніпуляція має технологічно-професійну основу, планується і контролюється
комунікантом.
Суб’єктно-об’єктно орієнтована комунікація вже має маніпуляційний
сенс, бо вона передбачає механічний характер упливу: комунікат-об’єкт не
має волі та інтелекту для протистояння суб’єктові, він машинально виконує
те, що йому говорить суб’єкт.
Основною ознакою, яка відрізняє маніпуляцію від сугестії (навіювання) є
механістичність маніпуляцій, коли світ людей і людина розглядаються як
машини, якими можна керувати. При цьому передбачається, що вплив на
об’єкт здійснюється поза свідомістю адресата спілкування.
Учень, що навчається і усвідомлює процес навчання та виховання, не є
об’єктом маніпуляційного впливу, він суб’єкт навчання, суб’єкт сугестивно-
го впливу вчителя. Правда, це не виключає “майстерності” вчителя так впли-
вати на учня, що він цього і не розумітиме.
Чи є маніпуляційний вплив неминучістю людської взаємодії? Очевидно,
так. Тим більше, коли мова йде про масу як емоційного, безвольного, неор-
ганізованого суб’єкта поведінки. На думку С. Кара-Мурзи, “це — висхідний,
фундаментальний варіант взаємодії, при якому один учасник життєвої
драми змушує інших діяти в його інтересах і за його програмою так, що це
не розпізнається жертвами і не викликає у них супротиву…
Узагалі ж немає вичерпності способам уплинути на поведінку членів еко-
логічної спільноти, яка оточує живе утворення. Рослина оздоблює свої ти-
чинки й пестик розкішною привабливою декорацією — квіткою, яка виділяє
до того ж ще ароматний нектар. Комахи ринуть на запах і колір, відплачу-
ючи за нектар працею з опилення” (Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознани-
ем.— К.: Оріяни, 2000.— С. 7).
Уся історія людських взаємодій (і не тільки під час спілкування!) — це
історія боротьби проти маніпуляцій з бажанням вирватися з обіймів суб’єкта
прихованого впливу. Успіх цієї боротьби залежав, залежить і залежатиме від
соціально-психологічних та соціально-політичних умов тієї боротьби, волі,
інтелектуальної сили її учасників.
ЗМК володіють неперевершеною і неминучою як сугестивною, так і мані-
пулятивною силою, про що треба відкрито говорити людям, аби вони розу-
міли, жертвою чого може бути їхня психіка, і вміли протистояти ЗМК. Ці
знання мають бути основною складовою медіаосвіти для людей.
Так, про телебачення як “опіум для народу” необхідно знати, що воно ви-
конує функцію гіперкомпенсації маси, тобто замінює реальну участь у масі
на віртуальну, яка породжується сидінням перед телевізорами, вгамуванням
емоцій й отриманням задоволення від того, що всі це дивляться.
Термін “маніпуляція” є метафорою і вживається в переносному значенні:
вправність рук у користуванні речами перенесено на вправне керування лю-
дьми (лат. manus — рука; найближчим слов’янським словом до “маніпулю-
вати” є рос. руководить, від “рука”). Звичайно, “РУКОводство” може бути
прихованим і відкритим, усвідомлюваним тими, ким керують, “РУКОво-
дят”.
У нашій мові слово “маніпуляція” вживається в значенні “вправного і
прихованого керування”. Отже, це приховане керування, факт якого не по-
винен бути помічений комунікатом. Успіх маніпуляції залежить від довіри
комуніката і віри його в те, що все, що говорить комунікант, є правдою.
Крім того, успішна маніпуляція передбачає такі закономірності:
· Чим менше знає людина, тим більш вона маніпульована.
· Чим більш аполітична людина, тим більш вона маніпульована.
· Чим більш довірлива людина, тим більш вона маніпульована.
Боротьба з маніпуляціями під час спілкування!
1. Не дозволяйте комунікантові спілкуватися з вами без
з’ясування того, чого хоче від вас комунікант. Ваша вимога
“розкрити карти”, тобто озвучити мету спілкування з вами,
позбавляє комуніканта можливості говорити не по суті, на
побічні теми, що дуже часто є засобом прихованого впливу
на вас. Дуже часто мовці починають розмову здалеку, щоб
викликати симпатію до себе, роблять компліменти, щоб от-
римати прихильність, тобто вдаються до психологічного
прихованого тиску на вас, а між іншим скажуть те, що їм
потрібно. Не купуйтеся на дешеві способи маніпуляції вами.
Усвідомлення мети спілкування стримує комуніканта в ма-
ніпуляції вами, бо він розуміє, що ви контролюєте хід роз-
мови. Усвідомлення мети спілкування дозволяє вам сказати
комунікантові: “а до чого тут це...” або “а для чого ви це го-
ворите...”, тобто поставити комуніканта “на місце”.
2. Готуйтеся до розмови, ознайомтеся з темою заздале-
гідь. Відсутність знань із теми обеззброює вас і робить без-
захисними перед комунікантом.
__
Процес наслідування ґрунтується на імітації людиною якихось зовнішніх проявів, рухів, дій, поведінки інших людей, для яких характерна певна емоційна та раціональна спрямованість, корисність та цінність. Наслідування - це усвідомлене або неусвідомлене повторення (копіювання) зразка або приклада.
Наслідування - широко розповсюджений процес у суспільному житті. Діти захоплено імітують поведінку, манеру спілкування, стиль одягу, жести та міміку свого улюбленого героя кіно чи відомого спортсмена, політика чи ведучого шоу. Розвиток та поширення моди так само ґрунтуються на процесі наслідування. Наслідують не лише відомих людей, а і друзів, знайомих, сусідів. Одяг, зачіски, меблі, стиль оформлення інтер'єру квартир, архітектурна своєрідність будинків, манера спілкування - все це може виступати у якості об'єкту наслідування. Існує три варіанти здійснення наслідування зразку.
• Відповідно інструкції. Цей вид наслідування використовується в офіційних групах. Наприклад, у військових та міліційних підрозділах.
• Завдяки домовленості між особами. Цей варіант наслідування може виявитися у процесі виробничих відносин, якщо досвід роботи та ділові відношення певної бригади стають об'єктом вивчення та розповсюдження. Люди, які переймають досвід, роблять це за допомогою наслідування.
• Стихійно. У цьому випадку імітують поведінку, прийоми розумової діяльності, стиль спілкування відомої людини, авторитетної особи чи колективу.
У процесі наслідування людина може повністю не усвідомлювати або усвідомлювати лише частково, що займається імітацією. Так, дехто може наслідувати манеру жестикулювати відомої людини, майже не усвідомлюючи цього. Так само більшість дітей непомітно для себе повторюють (копіюють) поведінку та стиль спілкування своїх батьків. Інші, особливо це стосується дітей, потрапивши у дещо відмінне від звичного мовне середовище, через деякий час починають вимовляти слова так, як їх чують, навіть не бажаючи цього.
Наслідування, як соціально-психологічне явище, що може мати масовий характер, найчастіше використовується у рекламі. Саме ця психологічна властивість людей враховується, коли для реклами товару запрошують відому людину (актора, співака, спортсмена), або збирають відгуки цих людей стосовно речей, що рекламуються. Якщо потенційним покупцям подобається ця знаменитість, можна сподіватися, що вони захочуть наслідувати їй, бути схожими на неї, а отже придбають речі, від яких вона у захваті і якими вона нібито користується.
Не менш вдалий рекламний прийом, що так само пов'язаний з процесом наслідування - це створення образу товару. Згідно із дослідженнями психологів «ідеальний товар» - це товар, який асоціюється з певною людиною, при цьому вказуються її вік, професія, стать, соціальний статус, ціннісні орієнтації та особистісні характеристики.
Якщо ви бажаєте бути схожим на цю людину (образ) - ви купуєте товар. Спеціальними дослідженнями встановлено, що тільки незначна частина покупців автомобілів цікавиться їх технічними якостями. Для більшості він має соціальне і психологічне значення, як символ їх індивідуальності та достатку. В одному досліджені був навіть встановлений зв'язок між маркою машини та найбільш відповідними на думку дослідників особистісними та суспільними характеристиками можливого покупця. Тому для кожної марки автомобіля створюється певний образ, образ її майбутнього власника. Так, у свій час Девід Огілві створів образ чоловічої сорочки у вигляді вусатого чоловіка з чорною пов'язкою на оці. Цей образ справжнього морського вовка, джентльмена удачі повторювався багато разів у рекламі фірми, навіть без тексту і завжди мав великий успіх.
Для найбільш відомих марок товарів вже складені «портрети» їх споживачів, це дозволяє співвідносити можливі у майбутньому образи нових марок із вже існуючими їх конкурентами та шукати вільні ниви у суспільній свідомості. «Люди дивно віддані своєму виду сигарет, але під час спеціальних досліджень не можуть відрізнити його від інших. Вони палять цілком його образ». Такий висновок зробили автори одного дослідження у галузі реклами (адже лише шість чоловік із 300, які брали участь у дослідженні, змогли розрізнити види трьох запропонованих їм сигарет). Таким чином, задача реклами це створити для покупців такий образ товару, який би в умовам конкуренції спонукав їх придбати цей товар.
Про величезну роль у рекламі образу товару, образу гідного наслідування, свідчить вже той факт, що протягом багатьох років залишались незмінними деякі марки сигарет, напоїв, одягу у той час, як образи цих товарів були підвладні безперервній динаміці.
Наслідування, як і інші соціально-психологічні явища, стає змістом та формою спілкування, міжособистісних відношень і взаємодії у групі, колективі, навіть суспільстві.