 |
|
Чим керується людина у соціальному довкіллі? Нормами, цінностями,
Переконаннями.
Норма– а) число, значення чи рівень, або їх діапазон, що є репрезентативними для групи і можуть використовуватись як основа для порівняння індивідуальних випадків; б) будь-який взірець поведінки, діяльності, спілкування, вчинення, який є типовим для соціальної групи чи суспільства в цілому;
в)міра здоров’я, у т.ч. психологічного чи духовного, за якої і функції організму (внутрішнього світу) людини відповідають умовам життя.
Розрізняють норми:
соціальні; моральні; етичні; естетичні; релігійні; правові; професійні тощо.
Функції норм: оціночна (дає можливість оцінювати з точки зору відповідності нормам поведінку суб’єкта, його дії, цілі, прагнення, наміри);регулятивна (регулює поведінку і дії представників соціуму у різних формальних та неформальних ситуаціях); контролююча (здійснюється контроль за дотриманням гармонійних взаємостосунків між суб’єктами взаємодії у різних сферах (професійні норми, релігійні норми, правові норми тощо);виховна (засіб виховання та вдосконалення суб’єкта діяльності та його соціального оточення); організаційна (покращення організації міжособистісної взаємодії);мотиваційна (засіб формування соціально схвальних мотивів поведінки та діяльності); оптимізуюча (сприяє підвищенню ефективності та якості міжособистісних стосунків між суб’єктами взаємодії); інформаційна (формує стійку систему знань про правила і цінності окремого суспільства чи соціальної групи); стабілізуюча (прилучення до пануючої у суспільстві системи цінностей та моралі); прогностична (дозволяє прогнозувати дії та поведінку окремих суб’єктів).
Цінність– це загальноприйняте у філософії, етиці, естетиці, соціології поняття, за допомогою якого характеризуються соціально-історичні значення для суспільства і особистісна суть для індивідів окремих явищ реальної дійсності. Цінність є важливим фактором соціальної регуляції поведінки особистості і взаємостосунків людей.
51. Кар’єра особистості, її атрибути та етапи просування.
У сучасних умовах менеджмент являє собою складки соціально- економічне явище, яке відображається практично іш всіх сторонах життя суспільства. Теоретики твердять, що її центрі професійної діяльності та концепції управління знаходиться людина, яка вважається найвищою цінністю для ' будь-якої організаційної структури. Виходячи із цієї концепції, всі системи управління спрямовані на виявлення різноманітних здібностей працюючих з тим, щоб вони були використані максимально в процесі виробництва.
Дякуючи здібностям і наполегливій праці, людина може багато досягнути і зробити собі кар'єру. Терміну "кар'єра" немає у психологічних довідниках і словниках. У тлумачних словниках він має значення службового сходження по вертикальних сходинках статусного становища. Поняття "кар'єра" має у італійській мові значення "біг", "життєвий шлях", "становище у суспільстві". У словнику С.Ожегова кар'єра - це становище у суспільстві, здобуте завдяки діяльністі у якій-небудь сфер
Гілфорд виділив шість первинних, найбільш суттєвих рис, необхідних для
досягнення кар'сри та успіху:
1)впевненість у собі;
2)комунікабельність;
3)здатність до самоствердження;
4)врівноваженість;
5 об'єктивність;
6) відповідальність.