 |
|
Особливості розвитку української культури 1917-1940рр.
Демократичні перетворення 1917р. започаткуавали бурхливий етап національного культурного відродження (1917-1930рр.), що був торпедований тоталітарним пануванням сталінізму “соцреалізму”. За короткий час у 1917-1921рр. сформувалися соціально-політичні та національно-духовні вартості , що визначили тенденцію культурного відродження. Якісні зміни в культурному житті України за умов розбудови української державності засвідчує динаміка розвитку національної освіти. Загальне піднесення національної культури було тісно пов`язане з розвитком літературного процессу. У1918-1921рр.виникла велика кількість літературних об`єднань, друкувалися різноманітні художні збірки й альманахи. Новій укрвїнській поєзії того часу були притаманні романтичні настрої. Характерними рисами поетики нового стилю були неспокій,прискорений рух життя, пошуку адекватних форм і засобів його художнього вираження. Важливою ознакою культурного відродження стало продовження гуманістичних традицій Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, О.Кобілянської, М.Коцюбинського. На творчості українських літераторів 1917-1921рр. позначився вплив європейського модернізму. Тенденції європейського модернізму, зокрема в таких формах, як символізм і футуризм, помітні також у творчості поетів. Найвидатніша постать тогочасної української поезії- П.Тичина, який після виходу збірки “Сонячні кларнети” здобув славу “глибоко національного поету” Його поезії мали новаторський резонанс далеко за межами України. Особливе місце у розгортанні культурного відродження належало неформальній літературній київській групі “неокласиків”. У своїй діяльності група рішуче виступала проти ідейної платформи “Пролеткульту”, профанації літератури, що відбивалося у закликах до масовості, пролетаризації, заперечення класичної культурної спадщини.Найважливішим завдання для нової драматургії стало піднесення українського театру до сучасного професійного рівня при збереженні його національної оригінальності. У Каєві 1918р. діяли 3 театри: Державний драматичний, Державний народний, і “Молодий театр”. На етапі національного відродження в 20-х рр. знгачно пожвавився новаторський пошук у галузі образотворчого мистецтва. Поштовход у цьому напрямі дала Українська академія мистецтв, утворена 1917р. На розвиток української скульптури негативно позначилися вимоги соціального замовлення, спрямоване на увічнення образів вождів революції.В архітектурі українські митці прагнули відшукати втрачений національний стиль, творчо переосмислюючи традиціі народної дерев`яної архітектури і “козацького бароко”. Музична культура України розвивалася під впливо 3 основних чинників: традиційної народної писенності, музичної школи Лисенка і нової європейської стилістики. У 1920-1930рр. українська музики вийшла на рівень високої професійності, для неї характерна багатожанровість, орієнтація на великі музичні форми, перехід від сольного виконання до поліфонічного багатоголосся тощо. Активно розвивався жанр оперного мистецтва.