Здавалка
Главная | Обратная связь

Підготовка молоді до сімейного життя



ТЕМА: ПІДГОТОВКА МОЛОДІ ДО ШЛЮБУ ТА СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ

ПЛАН:

1. Готовність до шлюбу

1.1. Підготовка молоді до сімейного життя

2. Призначення сім'ї. Формування установки до вступу в шлюб

І дітонародження

3. Виховання сім'янина: шляхи, форми та засоби

3.1. Морально-етична і операційно-освітня підготовка

3.2. Освітньо-операційна підготовка

3.3. Статева культура

3.4. Шляхи та засоби виховання сім'янина

3.5. Правова обізнаність

 

1. Готовність до шлюбу

Сучасне подружжя є вимогливим до особистісної взаємодії членів сім'ї. Гарні взаємостосунки не даються подружжю у готовому вигляді, встановити їх – це першочергове завдання, що вимагає великих зусиль, готовності та здатності до його розв’язання. Свобода від регламентації старшого покоління пов'язана з утрудненням отримання підтримки з їхнього боку: нова сім'я сама прокладає собі шлях, а не слідує прокладеним. Це стосується всіх сторін життя сім'ї, в тому числі і шлюбної сексуальності та виховання дітей. Зниження шлюбного віку молоді у поєднанні з тривалим соціально-економічним дозріванням, призводить до ускладнення утворення власної сім’ї.

Сьогодні молодь готова витрачати час на навчання водінню автомобілем, вивчення іноземної мови, аніж на підготовку до сімейного життя. І справді, якщо людина не пройде відповідної підготовки, вона не отримає водійські права, тоді як для отримання свідоцтва про шлюб не потрібно нічого. Багато людей вступає в шлюб необдумано, неусвідомлюючи відповідальності, невміючи навіть спілкуватися з партнером. Під впливом юнацької зачарованості та пристрасті молодь поспішає купувати обручки. З часом їх очікування й надії виявляються невиправданими. Шлюб є більш вдалим, якщо подружжя відразу усвідомлює, що пристрасть та зачарованість недовговічні, що рано чи пізно це мине і на зміну приходить буденність, побут та рутина. Далеко не всі люди по-справжньому готові до стресів у період «притирання» у перші роки (1-3 р.) подружнього життя.

Підготовка молоді до вступу в шлюб, до майбутнього сімейного життя – невід'ємна складова виховання підростаючого покоління. Віднедавна вважалося, що молода людина по досягненню певного віку вже повністю готова до створення сім'ї. Динаміка суспільних відносин, що зумовлені культурно-історичними змінами, передбачають необхідність спеціальної підготовки підростаючого покоління до сімейного життя.

Численні соціологічні, педагогічні, медико-психологічні дослідження переконують у тому, що готовність юнаків і дівчат до вступу в шлюб і створення сім'ї є одним із головних завдань саме психологічної роботи.

Сімейне життя відкриває людині нові можливості для особистісного зростання й щастя та одночасно пред'являє й чимало вимог. Серед факторів, що визначають стабільність молодих сімей, виділяють готовність молоді до шлюбу як системи соціально-психологічних установок особистості, яка визначає емоційно-психологічне ставлення до способу життя та цінностей подружжя.

Готовність до шлюбу – інтегральна категорія, що включає цілий комплекс аспектів:

1. Формування певного морального комплексу - готовність особистості прийняти на себе нові обов'язки щодо партнера, майбутніх дітей, батьків тощо, це пов'язано з розподілом ролей між подружжям.

2. Готовність до міжособистісного спілкування, взаємодії та співпраці. Сім'я є малою групою, для нормального її функціонування потрібна узгодженість стилів та ритмів життя подружжя.

3. Здатність до самовідданості по відношенню до партнера, що включає здатність до дій і базується на альтруїзмі та безкорисності.

4. Наявність емпатійних якостей, які дають змогу проникати у внутрішній світ людини. Шлюб успішно реалізує психотерапевтичну функцію у тому випадку, коли партнери здатні до співпереживання, співчуття, можуть бути чутливими та відчувати емоційний стан свого партнера.

5. Висока естетична культура почуттів і поведінки особистості.

6. Уміння вирішувати конфлікти конструктивним способом, уміння йти на компроміс, здатність до самоконтролю й саморегуляції власної психіки та поведінки.

 

 

Підготовка молоді до сімейного життя

У процесі життя діти переймають від старших поколінь чимало знань про відносини людей різної статі, про шлюб, про сім'ю, засвоюють відповідні норми поведінки. Досить рано починають розвиватися почуття товариства, дружби, честі, гідності. Це сприяє формування уявлень про любов як вище людське почуття, про шлюбно-сімейні відносини. Все це дуже цінно, але при нинішньому темпі життя природного механізму передачі таких знань вже недостатньо. Тому важливе місце відводиться і спеціальній підготовці підростаючого покоління у школі і в батьківській родині щодо створення в майбутньому своєї сім'ї; до виконання подружніх і батьківських обов'язків; до виховання дітей.

Підготовка підростаючого покоління до сімейного життя включає такі основні аспекти:

1. Соціальний, що базується на державній політиці у сфері шлюбно-сімейних відносин, демографії, пропаганді ідеології про суспільну сутність та призначення сім'ї, сімейних цінностей, соціальних ролей подружжя і батьків.

2. Морально-етичний, що включає виховання таких моральних якостей: дружелюбне ставлення до представників іншої статі; поваги до матері, батька, старших і молодших; потреби у вихованні дітей; відповідальності, вірності, чесності, стриманості, доброти, поступливості; почуття обов'язку перед дружиною (чоловіком), сім'єю, дітьми; культури інтимних почуттів.

3. Правовий, орієнтований на ознайомлення з основами законодавства про шлюб та сім'ю; з найважливішими положеннями сімейного права; з обов'язками подружжя по відношенню один до одного, до дітям, до суспільства.

4. Психологічний, що формує поняття про особистісний розвиток; про особливості психології міжособистісних відносин у юнацькому віці; про психологічні основи шлюбу та сімейного життя, вміння розуміти психологію інших людей; розвиток почуттів, необхідних для подружнього і сімейного життя; володіння навичками партнерського спілкування.

5. Фізіолого-гігієнічний, що включає знання фізіологічних особливостей чоловічого та жіночого організмів; особливостей статевого життя, питань особистої гігієни та ін.

6. Педагогічний, що включає формування уявлень про роль сім'ї у вихованні дітей, її педагогічний потенціал, специфіку сімейного виховання, виховних функціях батька і матері, про шляхи підвищення педагогічної культури батьків.

7. Господарсько-економічний – озброєння знаннями про бюджет сім'ї, культур побуту, вміннями вести домашнє господарство, планувати, передбачати тощо.

Всебічне виховання сім'янина здійснюється під впливом різних соціально-педагогічних та психологічних факторів. Багато дослідників, підкреслюючи багатофакторний характер вказаного процесу, виділяють сім'ю, школу, товариство однолітків, художню літературу, ЗМІ, громадськість, церкву. Процес виховання сім'янина являє сукупність виховних взаємодій, які можуть мати як цілеспрямований (вчитель-учень) так і стихійний (підліток-однолітки) характер.

Найважливіше значення у вказаних взаємодіях має не тільки вплив на вихованця, але і його відповідна реакція. Вона не залишається незмінною, трансформується, розвивається. Все це не можна не враховувати, організовуючи роботу з молоддю.

Таким чином, підготовка молоді до сімейного життя являє собою комплекс всебічних взаємодій з батьками, вчителями, однолітками, з іншими людьми, із засобами культури і масової

інформації, в результаті яких відбувається усвідомлення особливостей шлюбно-сімейних взаємин, розвиток відповідних почуттів, формування уявлень, поглядів, переконань, якостей і навичок, пов'язаних із готовністю до шлюбу та сімейного життя.

 

2. Призначення сім'ї.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.