Главная | Обратная связь

Освітньо-операційна підготовка

Крім психологічної готовності важливими складовими сім'ї є функціонально-рольові зв'язки між чоловіком і жінкою. Раніше саме чоловік виконував найбільш важку фізичну роботу і ніс моральну відповідальність за благополуччя сім'ї. Зараз існує помітний розрив між традиційними уявленнями про «чоловічі» і «жіночі» сімейні ролі та реальний розподіл обов'язків у родині.

Реально в більшості звичайних сім’ях основний тягар домашніх турбот несе жінка. Це нерідко породжує психологічно напружені ситуації, особливо в молодих сім'ях. Отже, фактором стабільності сім'ї може бути раціональний розподіл обов'язків.

Крім того, функціонально-рольова узгодженість у взаємодії подружжя передбачає дошлюбні освітньо-операційну підготовку молоді. Молоді люди повинні мати певні знання, вміння та навички, які необхідні для сімейного життя. Сукупність необхідних знань включає правові, економічні, медичні та інші знання. Деякі молоді люди, будучи фізіологічно і соціально-психологічно (на рівні міжособистісних відносин) готовими до шлюбу, не володіють необхідними інструментальними знаннями та вміннями. Сучасні юнаки та дівчата у переважній більшості не вміють готувати, не вміють прати, лагодити одяг, не мають навіть сформованих навичок самообслуговування. Однак у молоді переважає установка на розподіл сімейних ролей за принципом «справедливості». Таким чином, дослідники констатують, що багато молодих людей психологічно і технологічно є не готовими до виконання соціальних функцій подружжя.

Статева культура

Характерною рисою сучасного інформаційного середовища є те, що в ній досить часто деяка інформація подається у химерному та викривленому вигляді з якою складно розібратися молоді. Це обумовлено як складністю самого процесу пізнання та неповнотою наших знань про світ; упередженістю, суб'єктивністю людей, які породжують таку інформацію; зловживання та ігнорування тим, що такою інформацією можна заподіяти шкоду іншим людям, зокрема молоді.

Інформація ЗМІ про злочинність, проституцію і т.ін. (в інших країнах) іноді суперечить нашим культурним традиціям та усталеним моральним нормам, тому несе небезпечну двозначність. Інформація, яка містить крайність статевих відносин легко сприймається і запам’ятовується підлітками. Певна екзотичність статевих відносин збуджує, манить і притягує, додамо, що усталеного сформованого сексуального досвіду (сценарію) у підлітків немає, еротичні бажання і фантазії, душевні відносини ще не устоялися, тому захистів проти такого впливу немає ні в емоційному плані, ні в життєвому досвіді. Навіть при збереженні культурного контексту така інформація може вплинути деструктивним чином, оскільки порушуються характерні для даної ментальності архетипи та соціальні ролі. Прямолінійні і вульгарні лозунги на зразок «шведська сім’я», «сексуальні засоби», «таїландський секс» руйнують романтику відносин між чоловіком і жінкою.

Нашому суспільству характерне гуманістичне розуміння природи кохання і, розкриваючи інтимну сторону статі, сексуальну енергію людини пов'язують з продовженням роду, з розумінням духовної культури людини - з релігією, художньою творчістю, з пошуком нових моральних цінностей тощо. Любов одночасно виявлялася і етикою, і естетикою, і психологією, і осягненням чогось Божественного.

На сприйняття продукції порнографічного плану може впливати стереотип країни-виробника. У ньому відображаються йога, гімнастика, система живлення, міфологічні оповіді, уявлення про маскулінність-фемінінність, етнокультурні традиції Індії, Китаю, Японії, Таїланду та ін. Н-д, в основі східної еротичної філософії лежить вчення тантризму, однієї з течій шиваїзму, що проголосив шлях до божества через еротичний екстаз. Ознайомлення з такими східними традиціями, вирваних зі свого культурного, етнографічного контексту, акцентує увагу підлітків (дітей), у яких цілісного уявлення про східне вчення немає, тільки на одному еротичному екстазі породжують різні домисли. У результаті це розбещує розум і спотворює душі. Еротична сфера життя стає для підлітків грою за принципом «а давай теж спробуємо».

У зарубіжних дослідженнях прийнято вважати, що ЗМІ виступає в ролі супер-батька або над-свідомості. У свою чергу глядач, читач займає позицію дитини, і його очікування кристалізуються в образі «корисної інформаційної публікації», «ідеальної реклами», «популярної особистості у журналі»

Таким чином, глядачі, читачі чекають, що суспільство, використовуючи ЗМІ, буде їх інформувати, навчати, розвивати в рамках етичних норм та з повагою до гідності людини. Проте реальність інформаційного потоку далека від цих очікувань. Портрет дня, який створюється новинними публікаціями, явно перевантажений трагедіями, розважальні матеріали адресуються найнижчим смакам і біологічним інстинктам. У результаті може порушитися самоідентифікація людини як біологічного виду.

У дослідженні було здійснено кількісно-якісний аналіз 1198 назв відеофільмів, пропонованих пунктами продажу відеокасет. Результати показують, що переважна більшість (72%) фільмів відображають нижчі, фізіологічні потреби людини.

Малолітні сутенери, фетишизм, ексгібіционізм, груповий секс, педофілія, дитяча проституція, цінепімастія (досягнення сексуального задоволення від дотику фалосу до жіночих грудей), ескаудиризм (досягнення сексуального задоволення від підслуховування сексуальних процесів інших людей), трансвестизм, фроттеризм (назойливе прагнення притулитися (потертися) половими органами, прикритими одягом, або іншими ерогенними зонами) та інші девіації - образ сексу, який врізався в уми мільйонів підлітків у нашій країні.

Образи, що наповнюють розум, мотивують поведінку. Наші діти перетворюються на ті образи, які створюють для них мас-медіа. Не випадково раніше ЗМІ буквально рясніли сексуальними випадками з Філіппін, Полінезії, Африки, Америки, тепер же їх витісняють випадки з нашої вітчизняної практики. Таке перекручене розуміння образу чоловіка й жінки, їх статевих відносин, призводить до того, що вони сповнені образ, насмішок, анархії та зневаги.

Антигерої, антиприклади стали для деякої молоді рольовими моделями. Вся нація опинилася під руйнівним чужоземним впливом «шоу-менів», «секс-гьорл», «гейш» та ін. Вони породжують надмірно уніфіковані стереотипи і можуть ставати психотравмуючими для тих, хто цим стереотипам не відповідає.

Звичайно, все вище сказане це не тільки вина ЗМІ, сучасної літератури та мистецтва, це перш за все біда виховання, коли інтерес до світу відбивається у формі сексуальної цікавості.

Тому особливо гостро постає проблема статевої підготовки молоді до сімейного життя. Поряд із формуванням морального світогляду особистості і уявлень про сімейне життя, необхідно формувати систему уявлень дитини про себе як людину певної статі, що включає в себе специфічні для хлопчиків і дівчаток потреби, мотиви, ціннісні орієнтації, ставлення до представників іншої статі і відповідні форми поведінки. Ця актуальна необхідність окреслює основне завдання статевого виховання, яке порівняно недавно стала предметом уваги дослідників, зокрема у вивченні формування уявлень про маскулінність – фемінінність як однієї з умов підготовки до сімейного життя.

Важливим аспектом підготовки молоді до сімейного життя є розвиток культури статевих відносин, формування установки на збереження подружньої вірності в шлюбі, цілісності та мудрості фізіологічної, моральної та душевної єдності подружжя. Порядна людина своє інтимне життя приховує, хоча відкрита душею до людей, розбещена людина, навпаки, - душу приховує, а до людей «вивернута» лише статевою стороною, необузданою сексуальністю.