Здавалка
Главная | Обратная связь

Жіночий полюс більш бажаний



 

Фемінінність Маскулінність
Не може говорити вільно про секс з чоловіками Говорить вільно про секс з жінками
Не використовує ненормативну лексику Часто використовує ненормативну лексику
Вкрай балакуча Зовсім не говіркий
Тактовна Різкий
Ніжна Грубий
Розуміє почуття інших Не розуміє почуття інших
Релігійна Не релігійний
Піклується про зовнішність Не піклується про зовнішність
Охайна Не охайний
Спокійна Не спокійний
Потребує захисту Не потребує захисту
Любить мистецтво і літературу Не любить мистецтво і літературу
Легко висловлює ніжні почуття З трудом висловлює ніжні почуття


З гендерними стереотипами пов'язана загальна соціальна бажаність маскулінних та фемінінних рис. Коли в одному з досліджень випробовуваних попросили проранжувати якості за ступенем їх соціальної бажаності, то як жінки так і чоловіки віддали перевагу маскулінному полюсу, тобто маскулінні риси були віднесені до соціально бажаних як у чоловіків, так і у жінок.

Вплив гендерних стереотипів на свідомість людей важко переоцінити, це підтверджують численні дослідження як зарубіжних, так і вітчизняних учених. Так, зарубіжні дослідники опитали батьків, які мали одноденний досвід спілкування зі своїм немовлям. Немовлята обох статей не відрізнялися за ступенем активності та іншими поведінковими ознаками. Однак дівчаток описували як гарненьких, ніжненьких, маленьких, а хлопчиків - більш насторожених, впевнених і сильних.

Зрозуміло, що батьківські очікування лише посилюються в міру дорослішання дитини, трансформуючись у базові компоненти формування Я-концепції дитини.

Таким чином, гендерні ролі і гендерні стереотипи взаємовпливають та взаємовизначають один одного. Стереотипи встановлюють ті завдання, які повинні бути виконані чоловіком чи жінкою, а щоденне спостереження за цим підтверджує існування стереотипів. Н-д, ми вважаємо, що чоловіки фізично сильні і, отже, можуть працювати в міліції, і коли ми бачимо, що більшість міліціонерів - чоловіки, ми робимо висновок, що наш гендерний стереотип є правомірним. Коли ж у реальному житті ми бачимо перехід гендерних ролей (н-д: коли жінка - посадова особа або міліціонер), то сприймаємо це як виняток із правил.

Гендерні стереотипи часто відображають потреби суспільства. Зокрема, такою потребою є поділ праці між чоловіками і жінками. Цей поділ підкріплюється релігійними уявленнями, звичаями та традиціями. Прикладом є «турбота про дітей», яку необхідно здійснювати задля виживання роду людського. Доглядали за дітьми в основному жінки, з часом це стало нормою і поступово стала носити яскраво виражений гендерний характер. Але для того щоб жінки піклувалися про дітей, треба щоб хтось дбав за прожиток, отже, з'являється норма: «чоловіки повинні добувати їжу для жінок і дітей». У результаті ці норми стають стійкими уявленнями про соціальні ролі чоловіків і жінок та впливають на формування уявлень про те, якими рисами вони повинні володіти і якими нормами керуватися у своєму житті. Останнім часом соціальна ситуація змінюється - дівчата (навіть обдаровані) стали частіше говорити про відмову від власної кар'єри на користь вдалого заміжжя і можливості не працювати. Основними причинами таких змін в ціннісних орієнтаціях дівчат може бути: важкий досвід матерів, пов'язаний з подвійним навантаженням (сім’я, робота); зміни в уявленнях про образ жінки, про справжню жіночу місію, що висловлюються сучасними ЗМІ, авторитетними лідерами тощо. Дівчата мають право вибору кар'єри домогосподарки, але цей вибір повинен ґрунтуватися на відрефлексованій оцінці можливих варіантів життєвого шляху, на розумінні й усвідомленні наслідків у майбутньому.

Дослідження показали, що, в той час як частина жінок знаходить задоволення в ролі домогосподарок, у цілому задоволеність життям, включаючи самооцінку і відчуття власної компенсації, вище у працюючих жінок. Ті ж жінки, які бачать себе тільки в ролі дружини і матері, частіше за все відчувають «синдром домогосподарки». Він виявляється в почутті безпорадності і безнадійності, в частих депресіях, низькій самооцінці. Як показав американський досвід, роки, присвячені тільки турботам про сім'ю, позбавляють жінок відчуття самостійності та компетентності, призводять до втрати власного «Я», можуть привести до алкоголізму, психічних та сексуальних розладів навіть до суїциду.

Традиційно вважається, що жінки мають ексклюзивну здатність до виховання (зростання, вигодовування, культивування тощо). Таке уявлення обґрунтовують тим, що тільки жінки можуть народжувати і годувати дітей, тому саме жінки «від природи» більше підходять для турботи і допомоги іншим людям.

Однак, зазначимо, що по-перше, не знайдено підтвердження щодо материнського інстинкту; по-друге, немає переконливих даних, що жінки більш турботливі, ніж чоловіки.

Те, що жінки в нашому суспільстві частіше опиняються в ролі вихователів (матері, няні, соціального працівника тощо) - це, швидше, наслідок гендерних стереотипів, ніж пряме відображення фундаментальних відмінностей у здібностях до виховання. Учені виявили, що різниця в дбайливості не виявляється до віку 7-11 р. і що це результати лише різного соціального впливу.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.