Здавалка
Главная | Обратная связь

Молода сім’я її особливості, труднощі та задачі



На життєвому шляху зустрічаються різні труднощі. У спільному житті вони можуть початися вже з перших місяців, коли він і вона, прислухаючись більше до зовнішніх норм, ніж до внутрішнього голосу, потрапляють у психологічні пастки і, замість того, щоб виходить із них, входять до Загсу.

Початок сімейного життя, «медовий місяць», за загальними уявленнями, особливо приємний етап розвитку сім'ї. Такою ж установкою керується і більшість молодят. Однак, протягом цього етапу змінюється інтенсивність почуттів, установлюється просторова й психологічна дистанція між молодятами та їх генетичними сім'ями і т.п. Зрозуміло, що ці завдання не завжди вирішуються гладко.

Навіть якщо шлях до Загсу був вдалим, це ще не гарантує довге безхмарне спільне життя. Оскільки, близько 2% розлучених шлюбів існували менш року. Частина таких розлучень припадає на перші тижні шлюбу. Основна причина швидких розлучень – це нова, негативна інформація про одного з подружжя. Близько половини «швидких» розлучень пов'язані з обманом, а інша половина - з недостатніми знаннями про майбутнього чоловіка та / або його сім'ю.

Навіть у казках із щасливим кінцем героям доводиться долати чимало труднощів. Труднощі відносин у щасливих парах ми будемо називати підніжками. Підніжка припускає, що на шляху, по якому ідуть молодята, щось (хтось) заважає, змушує спотикатися і навіть падати.

Першою підніжкою є відчуження, таке випробування проходять майже всі закохані молодята. Воно з'являється, коли кожен з них звик бути всім для іншого, в розпорядженні години, місяці, роки, і поряд з цим з’являється парадоксальне відчуття непотрібності, тісноту в спілкуванні один з одним. Якщо раніше найближча людина була всім, розширювала горизонти, то тепер все звелося лише до неї, горизонт звузився. А за обрієм залишилася велика частина світу, а для коханого - стороння, чужа.

Психологічна сутність шлюбу - підтвердження відносин у парі, їх включення в інші відносини та узгодження взаємин, яке не завжди протікає легко. Іноді майбутнє подружжя до цього не готове, найближче оточення може не схвалювати або чинити опір шлюбу. Тому навіть коли завдання вибору шлюбного партнера вирішено, у пари можуть виникнути серйозні труднощі.

Однією з проблемою, що викликає ряд труднощів є незгода батьків. Причини незгоди не завжди усвідомлюються, але часто мають реальну основу. Більшість батьків хочуть, щоб шлюб їхніх дітей був удалим, тому не схвалюють необдумане і поспішне рішення вступу в шлюб. Тому вони дбають про стабільність молодої сім'ї, про її здатність виконувати сімейні функції. Така поведінка батьків установлює контроль над поведінкою дітей. Однак точно оцінити і зрозуміти обґрунтованість рішення дітей щодо шлюбу досить важко. Нерідко діти поспішають укласти шлюб, а батьки замість обговорення висловлюють слабо аргументовану категоричну незгоду, що ускладнює взаємини молодят із ними. А якщо молода пара емоційно або матеріально дуже залежна від батьків, то такі складні, іноді конфліктні, відносини нелегко владнати.

Психологічна залежність молодих людей від батьків проявляється у спробах керуватися установками батьків, а не своїми потребами та рішеннями. Ця залежність проявляється у тому, що батьки постійно контролюють дітей, чинять опір їх рішенням та самостійності. Такий контроль посилює й ускладнює психологічні проблеми дорослих дітей. Таке протиріччя проявляється у відмові молодого подружжя від матеріальної допомоги батьків. За даними одного з опитувань абітурієнтів, близько 30% юнаків і 45% дівчат дотримуються думки, що молодому подружжю зовсім не потрібна допомога старшого покоління у вирішенні питань спілкування та взаємин у молодій сім'ї. Але за таку ж повну матеріальну незалежність молодої сім'ї від батьків висловилося тільки 10% опитаних молодят.

Отже, у молодого подружжя є установка щодо того, що вони потребують матеріальної допомоги при невтручанні батьків у їх життя. Зрозуміло, що реалізація подібної установки проблематична.

Матеріальна і емоційна залежність багатьох молодих сімей вказує на необхідність досягнення самостійності, відповідальності, автономії, тобто зрілості. Зазначимо, що психологічна зрілість досягається важче, ніж матеріальна. Молодожони часто не мають достатнього досвіду прийняття та реалізації спільних рішень. Крім того, при діловому обговоренні конкретних сімейних питань, нерідко з'ясовується, що для прийняття рішення їм вистачало і інформації, і ясного розуміння своїх інтересів, але узгоджено діяти вони не могли, так як не прагнули до взаєморозуміння, пробували вирішувати проблему не спільно, а один за одного. Також нерідко з'ясовується, що «невміння» знайти рішення спирається на егоцентричне уявлення про сім'ю, небажання відмовитися від деяких привілеїв чи інтересів. Поширеним способом відновлення внутрішньосімейного функціонування є спроба перевиховання партнера по шлюбу. Це нерідко стає приводом для звернення в консультацію. Ситуацію опишемо так:

ВІН. От ви, психолог, скажіть, будь ласка, вона нормальна жінка, якщо до 30-и років не навчилася кашу манну варити? У нас 2-є маленьких дітей, вона весь час вдома сидить. Я встаю о 4-ій ранку і гладжу пелюшки ...

ВОНА (перебиває). Та навіщо ти це робиш?

ВІН. ... Приходжу з роботи - безлад такий, що чорт ногу зламає! І я починаю готувати вечерю.

ВОНА. Та це було, лише 2-а рази за все життя.

ВІН. А ти хочеш, щоб це кожен день було?

ВОНА. Та не в тому річ. Хто вільний - той і ставить чайник. У нас вдома завжди так було. Втомилась я від твоїх причіпок, не можу більше.

ВІН (не чуючи). Ось скільки, наприклад, говорив їй: Не залишай ганчірку в мийці. Відіжми і повісь на край ...

ВОНА. Для тебе взагалі немає авторитетів, окрім власної мами.

ВІН. А для тебе - крім тебе самої.

Таким чино, бачимо, що у сімейному житті стикаються різні звички, успадковані від попередніх років життя в генетичній сім'ї, і в боротьбі за відстоювання себе кожен намагається переробити коханого в кращий бік, а точніше - зробити його схожим на маму, тата, друзів. На перших побаченнях все було інакше: вириваючись із звичного кола, обидва раділи один одному, приваблювала якась новизна, незвичність, несхожість на старих знайомих. А тепер саме це чомусь заважає, по-перше, тому що приводів і часу для порівнянь стало більше - 24 години на добу, по-друге, щоб зачарувати іншого, доводилося удосконалювати себе, а тепер настав час виховувати, вдосконалювати його. Якщо пощастить, то можна й переробити свого партнера, єдиного і неповторного. Він стане таким ж, як усі, перестане бути єдиним (індивідуальним), буде таким же повторним ... У відносинах втрачається індивідуальність і неповторність, з’являється підлаштування, що іноді призводить до розчарування в партнері.

Людина, яка хоча б трохи знайома з педагогікою, не буде витрачати своє життя на те, щоб переробляти свого партнера, перекроювати його на свій лад, нескінченно критикувати і обурюватися, якщо він просто не схожий на вигаданого ідеального героя. Тому й цікаво жити на світі, що всього до кінця ми не розуміємо.

У багатьох сім'ях в 1-й рік після шлюбу народжується дитина. Її поява змінює позиції та ролі подружжя, їм доводиться пристосовуватися до нового способу життя, до підвищення психічних та фізичних навантажень, обмеженням дозвілля і т.п. Всі ці проблеми стають стресором для подружжя. Криза молодої сім’ї зумовлена побутовими труднощами, незгодою з найближчими родичами, незадоволеністю інтимними стосунками і т.п., що в сукупності складає для подружжя великі проблеми.

Варто зазначити, що схожі кризові ситуації в частини молодих сімей як би заплановані. За даними опитувань, 21% майбутніх молодят і 19,6% молодожонів серед мотивів, які спонукали їх укласти шлюб, вказали на вагітність. Очевидно, що дошлюбна вагітність не є безумовною причиною майбутньої сімейної кризи. Найчастіше вона тільки підштовхує до юридичного оформлення стосунків. Однак, такі пари нерідко не підготовлені до шлюбу. Психологічно найбільш проблемною є ситуація вагітності після короткочасного знайомства.

До народження дитини обидва з подружжя мають схожі можливості працювати, вчитися, спілкуватися з близькими і друзями. Після народження дитини, навіть батько який дуже допомагає все ж продовжує працювати, зустрічатися з друзями, а дружина в основному піклується тільки про дитину. Крім того, народження дитини ніби пропонує молодим батькам нові можливості спілкування і співпраці і звужує вже наявні. Ось це створює передумови, як для сприятливого, так і для несприятливого розвитку сім'ї.

Реалізація цих передумов залежить від багатьох факторів, серед яких особливо впливовим стає наявний досвід спілкування подружжя. Якщо вони навчилися враховувати інтереси один одного, розуміти почуття, разом вирішували проблеми, то народження дитини найчастіше зміцнює сімейні зв'язки. Подружжя і далі діляться своїми переживаннями і таким чином розширюють інтереси один одного, повідомляють один одному емоційну і ділову інформацію про різні сфери діяльності, в такому випадку поділ ролей подружжя не слабшає, а підсилює сімейну взаємодію.

Отже, узагальнюючи описані тенденції, можна виділити деякі загальні моменти. Найбільш важливий з них - це позитивне ставлення молодого подружжя один до одному, зацікавленість почуттями один одного, розуміння того, що є перспектива удосконалення відносин. На цьому сприятливому фоні навіть будь-які розбіжності зазвичай проявляються тільки в якійсь одній сфері життєдіяльності сім'ї, зачіпають тільки одну з її функцій. Тому молодята, які конфліктують, наприклад із-за побуту, можуть бути задоволені спільним дозвіллям, інтимними відносинами і т.п. Така ситуація помітно відрізняє молоді сім'ї від зрілих (у часі) сімей, в яких конфлікт найчастіше поширюється на різні (всі) сфери життя.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.