 |
|
Практичне заняття 9. Пунктуація складного речення.
Практичне заняття 7-8.
Розділові знаки в простому ускладненому реченні.
Завдання для самопідготовки
1. Повторіть за «Українським правописом»:
- розділові знаки при відокремлених членах речення;
- розділові знаки при звертаннях;
- розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях.
2. Виконайте практичні завдання:
1) Спишіть речення, виділяючи відокремлені означення; поясніть, за якими правилами вони відокремлюються.
1. Узлісся наскрізь промите дощем та прочесане вітром гривисто розгойдувалося, ніби голови коней у степу (В. Дрозд). 2. Застебнутий на всі ґудзики туго підтягнутий, чистий він стояв на бруствері, мов соняшник у цвіту (О. Гончар). 3. Окрилений успіхом Дук, здавалося, ладен був зовсім забути образу й помиритися з Гонтарем (Я. Бедзик). 4. Дзвони що православні, що католицькі, здавалось, помирились (М. Вінграновський). 5. Сонце ліньки вставало з теплого кубла, воно обважніле й заспане нехотя лизало росу на лугах за річкою (В. Близнець). 6. І тут перед очима дітей спалахнула в тумані широка веселка ледь оранжева зовні, сизо-блакитна всередині (В. Коротич). 7. На примостки вийшов Дмитро Тихонович по-військовому стрункий, залитий світлом трохи збентежений таким теплим прийомом аудиторії (О. Десняк). 8. Відірвана від питомих джерел, полишена на саму себе, на власні сили, позбавлена будь-чиєї помочі молода жінка не мала сподівань ні на що. 9. Посольство їхало повільно, поважно трохи втомлене, але водночас бадьоре. 10. Вдарив з галявини густий дух зелених зарошених конопель дивно стеблистих, чорно-зелених, могутніх, мовби то й не коноплі, а якась лісова дика рослина (П. Загребельний). 11. Сніг відразу замів їхні сліди, і ніким не помічені вони промчали понад берегом ріки. 12. Обидва молоді і гарячі вони настовбурчилися, як півні, і дивилися один на одного лихими поглядами. 13. Не раз його меч падав на голови ворогів, що приваблені блиском золотого шолома оточували його все тісніше. 14. Сюди влітку йшли на промисли бити звіра, ловити рибу руські бортники, тут нерідко випасали свої табуни та череди половці (В. Малик). 15. Підхоплена хвилями шлюпка вилетіла в море (М. Трублаїні). 16. Стояли дерева повиті жовтою сивиною, а я їхав автобусом і дивився на хатки розсипані на горбах, з віконницями та ганками, з білими стінами і пофарбованими рамами. 17. Він повільно пробирався вздовж парканів у те місце, де освітлений золотом електрики вирував і метушився зелений штахетчатий танцмайданчик (В. Шевчук). 18. Сніг, що випав вчора, глибокий та густий був тут розтоптаний в жовту грязь і багнюку. 19. Схвильовані, піднесені, розбурхані під грім оркестру ми кинулися до вагонів (Ю. Смолич). 20. Гордий, самостійний, вихований батьком на просторі та в шані парубок понісся, як вітер, карати шурина за сестрину наругу (Л. Яновська). 21. Командуючий флотилією контр-адмірал поставив перед торпедними катерами бойове завдання підтримувати вогнем сухопутні війська, які мали штурмувати місто (І. Цюпа). 22. Задобрений бутербродами Трезор махав хвостом, вимагаючи, щоб його задобрювали ще (В. Шевчук). 23. Все заворсклянське підгір’я на правому березі вкрите лісом та чагарями, викручене за довгі роки кручами тріщало й димилося 24. Розтріпала пізня осінь коси старим вербам. Холодними дощами омита розвіялась над степами, десь поміж селами в перелісках загубилась. Сивими вершниками підкралися перші морози, щипнули землю за щоки зблідлі та й помчали зрадливі комарнівськими вулицями з Верещицею жартувати (І. Ткаченко). 25. Попід стінами стояли стільці й табуретки, а між вікнами, на невеликому столику зап’ятому донизу занавісками прибраний барвінком і колосками портрет Тараса Григоровича (М. Олійник). 26. Захоплений роботою художник не помічав плину часу (І. Цбпа). 27. Звихрена гвинтами бронекатера, поривчастим вітром і річковою течією волзька вода здіймалася за кормою корабля білопінним буруном, розходилася крутими хвилями до обох берегів (В. Логвиненко). 28. Охоплений жалістю до себе, до своєї малечі він припав до маленької висохлої постаті, і солодкий присмак сліз опік його шерхлі уста (М. Стельмах).
2) Спишіть, виділяючи відокремлені прикладки.
1. Невістка чорнява, низенька, прудка та жвава молодичка внесла дійницю, перецідила молоко (Л. Яновська). 2. В таку бурю навіть білі ведмеді одвічні бродяги полярних крижин не одважувалися вирушати в мандри (М. Трублаїні). 3. Він Олесь один лежав поблизу напівзгаслого вогнища (В. Коротич). 4. Вогняним смерчем прокотилися половці понад середнім Посуллям, попалили села, спустошили їх дощенту і врешті обложили Дмитрів чимале городище, розташоване на рубежі Переяславської і Новгородської земель (В. Малик). 5. Леся вже знала від Наді, що історик директор технікуму Макар Купріянович Кривич приймає у малому залі (О. Десняк). 6. З іншої стіни до нього всміхалася Соня юна студентка художнього інституту, з якою познайомився у Седневі, в Будинку творчості (І. Цюпа). 7. Багато їхніх студентів роз’їдуться цього літа на розкопки хто в Крим, хто до Кам’яної могили на річці Молочній, де нібито виявлено доісторичні малюнки в печерах первісної людини, а їм Тоні й Богданові старий професор знавець Ольвії запропонував Ольвію, запропонував якраз те, чого їм самим найбільше хотілось. 8. На базар ходила тьотя Варя або Варвара Григорівна, як шанобливо звали її усі кобищани. 9. Валентин Сорока і Борис Серга жили на Подолі низинному районі Полтави, що збігав з південного схилу білими будинками просто на луки (О. Гончар). 10. Родина її складалася з старенького батька вчителя каліграфії при жіночій гімназії, матері кривої на одну ногу, гладкої, червоної пані та цілого десятка дітей (Л. Яновська.). 11. Та він тут же проганяє ці думки, бо знає, що не зніметься в нього рука на Настю примхливу, але молоду і вродливу, як степова квітка, полонянку (В. Малик). 12. Ми підемо понад берегом річки Ташлик тобто Кам’янки по-нашому (І. Цюпа). 13. Повз Хортицю вів свою флотилію проти задерикуватих візантійців син Ярослава Мудрого Володимир (Я. Баш). 14. Біля входу до залу гостей зустрічав сам полковник невисокий товстий вусань з широким багристим носом і широкою лисиною та його дружина худенька білява дама (М. Нечай). 15. Алтея та адоніс, болиголов і звіробій ще званий заячою крівцею, валеріана і донник або ж буркун по-калинівському, золототисячник і лілея, гусячі лапки і папороть – та годі їх перелічити (Ю. Збанацький). 16. Молочні павутинки бабиного літа пливли в повітрі вісники лагідної години (Є. Гуцало). 17. Він придивлявся до нього все пильніше, і чим далі, тим більше вивчав Безбородька як лектора і як людину (О. Десняк). 18. Дружина Омеляна хоч і добре поралась біля землі, але хатньої роботи і печі терпіти не могла, не привчала до неї і наймички безрідної німої Домахи, яка від світання до ночі мовчки, як тінь, товклася біля господарської худоби (М. Стельмах). 19. Він як досвідчений офіцер Червоної Армії, що бився вже на фронті з окупантами, знав силу батальйону, оснащеного найновішою зброєю. 20. Олег як один з керівників організації знає багато дечого, але те, що він знає, залишається навіки з ним (Д. Бедзик). 21. Як старець прийшов і як старець поплентався Семен Магазаник у свої ліси (М. Стельмах). 22. Як хлопець з першими юнацькими пориваннями він не міг відірвати очей від цієї жінки (І. Ле). 23. Два паралельні тунелі, що починалися великим печерним отвором у дніпровській кручі, пронизавши прошари попід горбами й долинами Києва на відстані кількох кілометрів, спинились перед несподіваною перешкодою річищем Либеді (А. Хорунжий). 24. Вірний син трудової поневоленої України Шевченко став найглибшим виразником народних дум і надій (О. Гончар). 25. Двері рипнули, в хату вступила Явдоха Настина мати (М. Коцюбинський).
3) Спишіть, виділяючи відокремлені обставини.
1. Скупавшись у теплій орільській воді князь у білій лляній сорочці сидів на пригірку, сьорбав з дерев’яної миски гарячий куліш і дивився, як
піднімається над обрієм сонце (В. Малик). 2. Мелашка сиділа долі, поставила в колінах горщик, обвернутий ганчіркою, і хапаючись так повернула кописткою в горшку, що вона зав’язла в густій мішці, хруснула й переломилася (І. Нечуй-Левицький). 3. Попереду на баских конях сиділи два вершники, що судячи по одягу та прикрасах на кінській збруї були беями або ханами. 4. Вранці обложені дмитрівці висипали на вали і з превеликим подивом, і ще з більшою радістю спостерігали, як половці ведучи на арканах бранців, худобу та везучи на запасних конях іншу здобич вирушають у степ і прямують на схід. 5. Старий Кайдаш зняв шапку, тричі перехрестився і пішов до церкви загадавши синам ладнать два вози з рублями для возовиці. Другого дня світом вони збирались їхать на поле по снопи незважаючи на те, що була неділя (І. Нечуй-Левицький). 6. Ще два дні рать верстала шлях до Псла, увечері перейшла його по льоду, а переночувавши в долині вранці рушила до Ворскли (В. Малик). 7. Нарешті блиснув Псьол вигинаючись крутою, звивистою течією омиваючи високу кручу, що зводилась по той бік ріки, вкрита темним лісом. 8. Всупереч деяким волюнтаристським рекомендаціям голова колгоспу Жадан разом з агрономом Христичем сіяли в своєму колгоспі яру пшеницю (І. Цюпа). 9. Голуби раз по раз злітають угору, кружляють у чистій блакиті і знову опустившись на дах воркують обнімаючись сизими крильми (В. Коротич). 10. Попри опір десь там, глибоко в нутрі, розкрилося джерело світла (В. Шевчук). 11. Опинившись на глинищі, просто неба, під сонцем, Юра враз зірвався і виблискуючи п’ятами щодуху чкурнув геть (Ю. Смолич). 12. Жінки-солдатки, що за браком худоби самі тягали борони, зупинялись і відпустивши шлеї тривожно вслухалися (О. Гончар). 13. Навіть серед великих промисловців знаходились тверезі практики, які всупереч своїм політичним переконанням шукали замовлень і в невизнаній країні (Я. Баш). 14. Він похапцем накинув кожушок поверх шинелі, але помітивши зіпсовані зубила, що лежали біля намету, знов скинув той кожушок, а потім і шинель (М. Нечай). 15. Очистивши Дніпропетровськ від ворога батальйон Юдіна подався в південні степи (М. Нечай). 16. Все не вірячи, що не почує відповіді Шалата витягнув човна на берег і напружившись якусь мить іще стояв на піску вглядаючись у озеро перед собою вслухаючись у тишу (Є. Гуцало). 17. Ішли над яром, і в одній руці тримала дівчина сині дзвоники, які погойдуючись видзвонювали Іванові невловимими звуками, а в другій – сиві стебельця чебрецю. Звідкись налинув великий золотавий джміль, почав кружляти довкола Лідиної голови творячи басовито-бахмато-брунатне коло, й дівчина спинилась, хотіла махнути рукою, та стрималась в останню хвилю злякавшись мабуть. Так і стояла слухаючи погрозливе гудіння, а джміль звершував якесь наче ритуальне літання довкола її голови, що сяяла косами, а Іван застиг поблизу стежачи (Є. Гуцало). 18. Але наперекір усьому хлопець набирався сили, мов дуб у полі, тільки у його великих очах зачаїлася полинева печаль степів (М. Стельмах).
4) Запишіть речення, виділяючи комами відокремлені додатки.
1. Абсолютна більшість крім самого стрільця була тієї думки, що звір,
злякавшись, сховається (М. Трублаїні). 2. Скільки пам’ятала себе Олександра – це була перша Меланка, коли на столі її лежали замість високих пшеничних паляниць на опарі та вареників ячні пироги з немащеною картоплею (Л. Янновська). 3. Розвідники доповіли, що гітлерівці зірвали у Відні всі мости через Дунай за винятком одного, замінованого (В. Логвиненко). 4. Як їй було вісім років, помер батько, а на дванадцятому вона вже нікого не мала опріч хазяїв (М. Коцюбинський). 5. Гордій глянув на хлопця, в його, як терен, чорні очі і замість посміхнутися нахмурився. 6. Всі вони за винятком Орисі, яка закінчила школу два роки тому, перейшли у дев’ятий клас. 7. Байда не почував себе тут приблудою і крім добра нічого більше не бажав людям (Д. Бедзик). 8. Жилава, суха, маленька, як гачок, вона вела всі господарські справи, ніколи не втомлюючись, ніколи не хворіючи, ні про кого опріч себе не забуваючи (О.Гончар). 9. Вони постояли над водою, напоїли коней і, пересвідчившись, що на переправі крім них нікого не видно пустилися перебродити Дніпро (В. Малик). 10. Дикі качки крім базару водяться ще на лугових озерах та очеретах і тихих-тихих плесах на річках (О. Вишня).
5) Запишіть речення, виділяючи уточнювальні члени речення.
1. Тут в полонині, де небо накриває безлюдні простори, що живуть в
самотині тільки для себе, вікує тиша (М. Коцюбинський). 2. А в той час титар, сивий аж білий, з довгими вусами, тричі навхрест підійняв вгору здоровий полив’яний червоний жбан сити… 3. За довгими в три ряди столами сиділи бояри з бояринями, духовні особи, воєводи з жонами, значні княжі мужі та гридні. 4. Дерев’яні стіни і стеля взялися памороззю, посеред землянки якраз під димарем чорніло викладене з дикого каменю вогнище (В. Малик). 5. Матч з Одесою зі збірною командою одеських середніх шкіл відбувся своєчасно (Ю. Смолич). 6. Нарешті її перевели в іншу окрему палату (Я. Баш). 7. Цей день липня вважається найкращою порою заготівлі лікарських рослин (В. Скуратівський). 8. Вечорами особливо зимовими, коли за вікном завивав вітер і сипала снігом у шибки віхола, розповідав цікаві бувальщини про князів та дружинників-богатирів…(В. Малик). 9. Дощ, пускаючись щодалі рясніше, лопотів об напнуту шинель, а там далеко внизу на рідній стороні ще світило сонце (О. Гончар). 10. У деяких регіонах зокрема на Галичині до сходу сонця запалювали на подвір’ї Дідуха...(В. Скуратівський). 11. 23 квітня 1185 року у вівторок у день Георгія Побєдоносця християнського патрона князя Ігоря над Новгородом-Сіверським затрубили бойові труби. Їхні радісно-закличні мідні голоси полинули з високих валів фортеці далеко навкіл на посад, що розкинувся на горі, на Поділ та розлогі яруги, де серед гущавини дерев тулилися халупи бондарів, стельмахів, ковалів, кожум’яків, зброярів, щитників, за Десну (В. Малик). 12. За сотні кілометрів від суходолу серед моря цієї ночі здригається від вітру пароплав, обмерзлий кригою, обсипаний снігом (М. Трублаїні). 13. Він, бувши головою маленького колгоспу у Байрачному, протягом багатьох літ звик вирішувати всі справи тільки по-своєму як лягало йому самому на душу (А. Хорунжий).
6) Спишіть подані речення, виділяючи вставні конструкції.
1. Пам’ятається ще на першому курсі вони читали з Марком про зоряні дощі. 2. Ляля весь час сміялася, юнак видно розважав її якимись жартами. 3. Тут, у Полтаві, вони виявляється встигли більше зробити для справи і отже мають право питати його, котрий зробив поки що менше (О. Гончар). 4. Схоже п’ятківську зиму зігрівали й закидані нею ж хати, садки, коні, селяни і запорожці, що спинилися тут на теплі лежі, щоб дочекатись весни (М. Вінграновський). 5. А ніч як на лихо видалася місячною. 6. Але це була без сумніву мати. 7. Щоправда ростом він був невисокий, але плечистий, кремезний і ставний (М. Нечай). 8. Тоді ніс пароплава зануриться у воду, а корма навпаки підійметься, і стерно виступить з води. 9. Слідів песця він помітив там значно менше, ніж раніш, але очевидно звір ще відвідував ті місця. (М. Трублаїні). 10. Поступово, проте досить швидко, війна набувала несподіваних форм. По-перше самі людські й територіальні масштаби війни зростали неждано і колосально. По-друге потроху почали окреслюватися й масштаби часові. Здавалося в світі не залишилося нічого, що було б поза війною (Ю. Смолич). 11. Цьогорічний вересень видався можна сказати нормальний, і не літній, й не осінній, хоча власне на погоду тепер майже ніхто не зважав (Ю. Збанацький). 12. У кожного місяця є свої якщо можна так висловитись ударні свята, тобто такі, що найповніше освячують ту чи іншу пору року (В. Скуратівський). 13. Трапилося це одначе трохи несподівано (Л. Яновська). 14. Праворуч, за десятки чи може й сотні кілометрів, стоять мовчазні темно-сині Карпати в клубках срібних, сліпучо-білих хмар. 15. Але старші не були на нього в претензії за ці витівки, бо зрештою хлопчисько міг бути багатьом з них за сина і може якраз нагадував їм власних дітей... (О. Гончар). 16. Хмара проте не зайнялася: була занадто мокра й важка. 17. Річкою подумав Артур можна дістатися Дніпра, а тоді спуститися до Чорного моря. 18. У гоголівському краю як називають у народі довколишні міста, села й хутори, що прилягають до Псла, переплелися животворними кронами прадавнє минуле і сучасне (І. Цюпа). 19. І справді відгриміли фронти, Петро знов повернувся в катеринославські майстерні... 20. Незнайомий був у кашкеті, в шкіряній і як здавалося Гонтареві уже в досить зношеній і потертій тужурці (Я. Баш). 21. Тихо сідає сонце на зеленому небі певно на вітер (О. Десняк). 22. Тільки в ту хвилину я либонь вперше почав розуміти, яке велике село Ометинці. Живучи в одному краї, бува й дорослі блудили на іншому (І. Волошенюк). 23. Гнат Щербина казали люди своєю лапатою рукою крізь шкуру безпомилково відчував силу і кров скотини (М. Стельмах). 24. Цими останніми словами вона одвіяла деякі свої і Галині сумніви, а деякі навпаки засіяла рясніше (Ю. Мушкетик).
7) Запишіть, виділяючи вставлені конструкції у наведених реченнях.
1. Стомлені вої а їх було там біля тисячі поїхали понад Оріллю (В. Малик). 2. Оксана вона, видно, не раз виступала у ролі екскурсовода пояснювала гостеві, що й до чого, розповідала про своїх дідуся й бабусю, і голос дівчини злегка тремтів від хвилювання (І. Цюпа). 3. Якась невідома пташка вчора її ще не було, вона, видно, прилетіла з вирію щойно вночі стрекотіла у вишняку часто і радісно (Ю. Смолич). 4. Коли Сашко думав про матір а він тепер думав про неї майже щодня він ніби стояв на гарячому пружному вітрі...(В. Дрозд). 5. Щоденний клопіт біля хазяйства на поміч онуків і дочки давно вже не розраховував усе-таки ухоркував його (В. Логвиненко). 6. Навіть немовлята а їх було там кілька лежали тихо і не репетували (Ю. Смолич). 7. Він уявляв, як прийде на попелище, розгребе попіл та головешки й посадить квасолю, а наприкінці літа її лущитиме він любив лущити квасолю, вистрелюючи із сухих стручків чорно-біло-рожеві перламутрові квасолини, і його лице усміхалося... (В. Дрозд). 8. З-за погрібника пахло м’ятою росло її там, густої та холодної, багато, а від хати несло духом матіоли (Є. Гуцало). 9. Хто приходить у перший клас так заведено директором, той приносить з собою або кущ бузку, або відросток черешні, садить його, доглядає аж до випускного вечора (В. Близнець).
8) Запишіть, виділяючи звертання.
1. Княже Ярославе якщо між братією не буде згоди, то ні сьогодні, ні
завтра не підемо ми на половців і не заженемо їх за Дон чи в Обези (В. Малик). 2. Ви ж хлопці дивіться, аби нічого в нас не забули. 3. Панове! В своєму серці я назавжди збережу образ вашого лицарства, вашу хоробрість, відданість короні і нашому найяснішому королеві Жигмонду. 4. Просимо люди добрі сідати у нашій хаті (М. Вінграновський). 5. Ну козаче годину-дві, поки ми тут з товаришем згадуватимемо наші молоді літа, погостюй у матері (В. Дрозд). 6. Відень! Мені не раз уявлялися твої чарівні дунайські береги, вчувалися незрівнянні штраусівські вальси, що відгомінювалися десь у глибинах лісів. Я твій прихильник незрівнянний Відню (В. Логвиненко). 7. «Се ти Христино? Моя голубонько!» – промовив він тихо і, обнявши, намалював на її щоці гарячий поцілунок (П. Мирний). 8. Гей Іване! Гайда сюди, маю тобі щось сказати (Є. Гуцало). 9. «А що там сину?» – аж стривожилась Докія (В. Козаченко). 10. О нене рідна вітчизно мила, чого так скорбно, так гірко плачеш? (Д. Павличко). 11. Колосе пшеничний ти наш хліб одвічний (М. Сингаївський). 12. О дикі ночі В шумі вод Ті дикі ночі – Наш клейнод! (Д. Павличко). 13. О вечоре ніжний о зоре вечірня Скажіть йому, любі, шепніть йому стиха (М. Олійник). 14. Боже Свароже і ти Перуне Полиште царство піднебесних хмар, океан-моря бездонного, з’явіться над землею й розбийте вериги Морозкові. 15. Ти маєш на увазі монахів і вивезені ними з чужих земель шовкопряди, так Констанцію? (Ю. Мушкетик)
Практичне заняття 9. Пунктуація складного речення.