 |
|
Види біржових угод. Касові угоди. Термінові угоди. Тверді угоди. Ф’ючерсні угоди. Опціонні контракти.
Залежно від місця здійснення (укладання) існують біржові і позабіржові угоди. Згідно із Законом України «Про товарну біржу», біржовою угодою визнається угода, що відповідає сукупності таких умов:
- якщо вона являє собою купівлю-продаж, постачання й обмін товарів, допущених до обертання на товарній біржі;
- якщо її учасниками є члени біржі;
- якщо вона пред’явлена до реєстрації і зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.
Біржовіта позабіржові угодимають однакову юридичну природу.Укладаються ціугодичерез посередників – брокерські контори і брокерів, а не самими продавцями і покупцями реального товару. Виконуютьсябіржові угодипоза біржею (товару як такого на біржі немає).
Набіржовіта позабіржові угодипоширюються одні й ті ж самі правові норми проугоди.Йдеться, по-перше, про норми розділу І глави 3 Цивільного Кодексу України (ст. 41-61). По-друге, про відповідні статті розділу II «Окремівидизобов’язань», що регулюють відносини купівлі-продажу. міни, поставки.
Разом з тимбіржова угодамає певні юридичні особливості. Томувиди,особливості укладеннябіржових угодурегульовано ст. 15 «Біржові операції» та ст. 17 «Правилабіржовоїторгівлі» Закону України«Про товарну біржу».
Детальнобіржові угодирегулюються Правиламибіржовоїторгівлі, затвердженимибіржовимикомітетами, а зміст цихугодвизначається типовими контрактами, які також затверджуютьбіржовікомітети.
Щоб відрізнитибіржові угодивід звичайних, небіржових,законодавець, по-перше, визначає, що діяльність щодо їх укладання називаєтьсябіржовимиопераціями; по-друге, встановлює особливі умови, яким має відповідатибіржова угода.
Предметомбіржової угодиє так званийбіржовийтовар. Згідно ст. 15 Закону України«Про товарну біржу», біржову угодуможе бути укладено на купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, які допущено для обігу на товарній біржі. Вимоги добіржовоготовару регулюються правиламибіржовоїторгівлі окремих бірж.
Обов’язковою вимогою є те, щобіржовийтовар не повинен потребувати додаткового узгодження його характеристик.Товар, який продається на біржі, має відповідати встановленим стандартам. Якщо він частково втратив споживчі якості, відповідні лані мають бути відомі всім учасникамбіржовоготоргу.
Відмінність міжбіржовимий небіржовими угодамиполягає в тому, що суб’єктами (учасниками)біржових угодможуть бути лише члени біржі.
Біржовіугодиза різними критеріями поділяються навиди.Найбільш загальним критерієм поділу є час виконанняугоди.Згідно з цим критерієм є угоди:
– касовіугоди(«з негайним виконанням»або «угодина реальний товар»).Таку назвуугодзумовлено тим, що придбання або відчуження товару передбачає саме «негайне» виконанняугоди.За такоюугодоютовар має знаходитися на одному з указаних біржею складів і передаватися покупцеві негайно. Конкретний термін визначається Правиламибіржовоїторгівлі;
– термінові(угодина строк). Згідно з такимиугодамиорганізація-продавець передає в певний, визначений сторонами строк у власність (повне господарське відання) організації-покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар на умовах (щодо строку платежу, ціни), встановлених договором. По суті, це договори поставкибіржовоготовару, строки виконання яких визначаються наперед, на майбутнє. Оскільки йдеться про поставки в майбутньому, гакабіржова угоданазиваєтьсяугодоюна строк, або форвардноюугодою.
Форвардний контракт не стандартний документ, який засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, із фіксацією цін такого продажу під час укладання форвардного контракту. При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у вішалках, визначених цивільним законодавством.
Продавець форвардною контракту не може передати (продати) зобов’язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардною контракту. Покупець форвардного контракту мас право без погодження з іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту продати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи продавця такого форвардною контракту. Строк зазначається в договорі (біржовомуконтракті). Найбільша тривалість цього строку також регулюється біржею в Правилахбіржовоїторгівлі.
Доугодна строк відносяться такожбіржові угодиз товаром. який знаходиться в дорозі, а також з товаром із наступним надходженням. Характерною особливістюугодина строк є те. що такі договори можна багаторазово перепродавати на біржі аж до моменту остаточної поставки товару.
З огляду на юридичний спосіб забезпечення виконання вирізняютьсябіржові угодипід заставою. Особливістю цього видуугодє те, що крім основних предметівугоддо їх змісту входить і зміст іншого договору застави. Він полягає в тому, що в момент укладання основного договору один контрагент виплачує іншому суму, визначену договором як заставу. Отже, щодо цієїугодикрім основного діє також договір застави.
Залежно від особи заставодавця цей видбіржової угодимає два підвиди:
- угодаіз заставою на купівлю (заставодавцем є покупець);
- угодаіз заставою на продаж (заставодавцем є продавець).
У разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов’язання задоволення майнових вимог кредитора проводиться за рахунок заставленої суми. У разі спору це відбувається за рішенням біржовогоарбітражу.
Коли укладається угода, продавець діє, розраховуючи на ті умови, які виникнуть на момент виконання угоди. Залежно від того, що мають на увазі сторони – реальну поставку товару чи ні, всі строкові угоди поділяються на:
- тверді;
- онкольні;
- ф’ючерсні;
- угоди з преміями (опціони).
Тверді угоди –за цими угодами продавець зобов’язується продати(здати), а покупець – прийняти товар в обумовлений строк за тією ціною, яка була зафіксована сторонами на момент укладення угоди.
Онкольними є угоди з наступною фіксацією ціни. Підставою визначення ціни при здійсненні цих угод є котирування відповідної біржі за угодами на строк. На момент укладення угоди ціна товару сторонами не фіксується.
Одним із видівбіржових угодна строк єф’ючерсніугоди,предметом яких є стандартнібіржовіконтракти на стандартизований товар з визначеним наперед строком виконання, але за ціною. встановленою на день укладання контракту.
Ф’ючерсний контракт визначається як стандартний документ, який засвідчує зобов’язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов’язань сторонами контракту. При цьому будь-яка сторона ф’ючерсного контракту має право відмовитися віл його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених чинним законодавством.
Покупець ф’ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту.
Особливості ф’ючерсноїугоди:
– предмет ф’ючерсноїугоди– це купівля-продажбіржовогоконтракту на певний товар, а не реального товару;
– предмет контракту і сам контракт мають бути стандартними (у тому числі щодо кількості та якості товару, встановлення ціни тощо), оскільки не необхідно для підтримкибіржовогообігу ф’ючерсів;
–біржовийконтракт (предмет ф’ючерса) укладається за умови, що він мас вказане біржею стандартне місце поставки, але може вільно продаватись і купуватись на біржі протягом усього строку своєї дії (до визначеного біржею «ліквідаційного строку»);
– особливістю прав продавця ф’ючерсає можливість зворотного Його викупу забіржовимкурсом (ціною ф’ючерсного ринку) у будь-який момент до закінчення ліквідаційного строку. Із свого боку, покупець має право вільного продажу ф’ючерса за таким само курсом і до того ж строку.
Таким чином, ф’ючерс, маючи стандартне місце поставки, є предметомбіржовоїкупівлі-продажу протягом терміну його дії. Обіг ф’ючерсів забезпечуютьбіржовіспекулянти. Як учасникибіржовихторгів, вони привласнюють різницю між ціною кожного ф’ючерса (ціною ф’ючерсного ринку) і реальною ціною на товар на момент виконання ф’ючерса.
Комерційна ідея ф’ючерса полягає у страхуванні як продавця, так і покупця від несприятливого коливання цін на даний товар. Продавець реального товару має змогу залежно від курсу цін реального і ф’ючерсного ринків викупити контракт і продати товар за ціною, більш вигідною, ніж ціна контракту.Покупець, якщо він не зацікавлений у ціні контракту на день його виконання може продати його на біржі. Купівля-продаж ф’ючерсів з метою страхування від несприятливого коливання цін набіржовийтовар протягом строку їх дії називається хеджуванням.
Наступним видомбіржових угодє опціон– стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни па час укладання такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.
Перший продавець опціону (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов’язання щодо продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного опціонного контракту.
Кожен покупець опціону має право відмовитися в будь-який момент від придбання цінних паперів (товарів, коштів).
Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії. Існує два типи опціону:
а)опціон на купівлю(опціон-кол), який дає право купити товар (цінні папери) за фіксованою ціною протягом певного терміну в обмін на сплату домовленої грошової суми (премії).
б)опціон на продаж(опціон-пут), який за сплату відповідної грошової суми (премії) надає право продати товар (цінні папери) протягом певного часу за попередньо домовленою ціною.
Можливий ще один опціон, який є комбінацією зазначених двох типів –подвійний опціон (стелаж) – видбіржової угодизі сплатою премії, яка дає контрагентові право купити товар за певним установленим курсом або продати його за іншим курсом чи відмовитися відугоди,жертвуючи премією. Цей вид опціону використовують дуже рідко.
У разі ф’ючерсних контрактів зобов’язання забіржовимопціоном за взаємною згодою сторін можуть бути ліквідовані до закінчення терміну дії опціону.
Премія, що сплачується покупцем опціону, тобто його ціна, залежить від домовленості сторін щодо:
– різниці між поточною ціною ф’ючерсного контракту і його ринковою ціною;
– фіксованої ціни контракту, на який реалізується опціон;
– попиту й пропозиції на опціон;
– часу дії опціону;
– розміру банківського відсотка.
Опціони з ф’ючерсними контрактами використовують з такими цілями: страхування від несприятливих змін цін; отримання додаткового прибутку відбіржовоїдіяльності. В опціоні на купівлю та опціоні на продаж за хеджера править як покупець, так і продавець опціону, оскільки вони мінімізують можливі витрати. Якщо покупець вірно передбачив тенденцію змін цін, то він може отримати значний прибуток.Розмір премії залежить від терміну закінчення дії опціону. Продавець опціону може зазнати значного ризику, а для покупця опціону останній має високу страхову цінність, набагато більшу, ніж за невеликою терміну дії опціону.Премія, як і будь-яка інша грошова сума, може давати дохід у вигляді «банківського» відсотка. Покупець опціону ніби втрачає вказаний дохід, а його продавець, крім премії, мас можливість отримати цей додатковий дохід.
Діяльність учасниківбіржовоїторгівлі має водночас багато напрямів, охоплює всівидиф’ючерсних контрактів, опціонів та їх комбінацій. За цих умов відбуваєтьсябіржовецінове страхування – від змінений цін на ф’ючерсні контракти, опціони.