Судові процедури банкрутства.
Поняття та суб'єкти банкрутства. До числа суб'єктів банкрутства за законодавством можуть бути віднесені як юридичні, так і фізичні особи. Суб'єкт банкрутства - це боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом. За законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», боржник визначається як суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати; Суб'єктами банкрутства не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо); Судові процедури банкрутства. Судові процедури, які застосовуються щодо боржника Відповідно до Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства; • розпорядження майном боржника; • мирова угода; • санація (відновлення платоспроможності) боржника; • ліквідація банкрута.
2. Емісія акцій і приватизації державних компаній. Продаж державою контрольних пакетів акцій у розтрочку. “Золота акція” Акції як предмет постійного продажу і купівлі мають свою ціну. Зазначена на акції сума — це її номінальна вартість. Фактичну ціну, за яку продано акцію, називають її курсом. Курс акцій перебуває у прямій залежності від розміру виплачуваного дивіденду і в оберненій — від рівня позичкового відсотка. ЗОЛОТА АКЦІЯ- умовна акція, яка належить державному органу, що відає приватизованим державним підприємством, перетвореним в акціонерне товариство. Така акція на певний період часу дає державному органу вирішальний голос на зборах акціонерів, що потрібно для збереження впливу держави на деякі акціоновані підприємства, діяльність яких глибоко зачіпає державні й суспільні інтереси. Вирішальне значення для різних форм власності має приватизація державних підприємств. Законодавство України передбачає, що першочерговій приватизації підлягають об'єкти, які найбільше впливають на розвиток споживчого ринку, а також ті, що нині стримують стабілізацію державного бюджету, гальмують економічний розвиток України, формування її ринкової економіки. Це - підприємства оптової і роздрібної торгівлі, житлово-комунального господарства, з переробки сільськогосподарської продукції, деревообробної, легкої промисловості, збиткові підприємства всіх галузей, законсервовані об'єкти й об'єкти незавершеного будівництва, строки введення яких вже минули, підприємства матеріально-технічного постачання. Покупцями державного майна можуть бути: а) громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства; б) юридичні особи, зареєстровані на території України; в) юридичні особи інших держав. Не мають права бути покупцями органи державної влади й управління, працівники Фонду державного майна України та його регіональних відділень, а також юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25%, та інші суб'єкти, перелік яких визначається державою.
Практична частина Завдання 1 Коефіцієнти оборотності поточних активів Фундаментальним показником є оборотність поточних активів. Він визначається за формулою:
де - оборотність поточних активів; П - продаж; ПА – поточні активи. На кінець 2010 року : На кінець 2011 року: Коефіцієнт показує, скільки разів за рік поточні активи оберталися в реалізації виробленої продукції. Коефіцієнт тривалості зберігання ТМЗ показує, скільки днів буде потрібно, щоб використати всі запаси. Він визначається за формулою: де - коефіцієнт тривалості зберігання ТМЗ; ТМЗ – товарно-матеріальні запаси. На кінець 2010 року: На кінець 2011 року: Високі показники оборотності ТМЗ звичайно свідчать про ефективне управління, низькі — про наявність на складах зайвих або залежаних товарів. Коефіцієнти оборотності ТМЗ і тривалості їх зберігання визначаються також специфічними умовами галузі господарства. Період обороту дебіторської заборгованості визначається за формулою: де - період обороту дебіторської заборгованості; - продаж у кредит; ДЗ – дебіторська заборгованість. Не можливо розрахувати період оборотності дебіторської заборгованості, так як, корпорація «Мак Дональдс» не продає товари у кредит. Для більш ясної картини погашення короткострокових боргів визначається середній період інкасації виторгу, або терміну погашення дебіторської заборгованості (accounts receivable days) за формулою: де - середній період інкасації; - середній денний продаж (П/360). На кінець 2010 року: На кінець 2011 року: На практиці визначається не тільки ліквідність поточних активів, а й ліквідність кредиторської заборгованості. Протилежна сторона кредитного договору, відповідно, буде визначати ліквідність дебіторської заборгованості. Із цією метою розраховуються два коефіцієнти. Оборотність кредиторської заборгованості визначається за формулою: де - оборотність кредиторської заборгованості. На кінець 2010 року: На кінець 2011 року: Тривалість (термін погашення) кредиторської заборгованості визначається наступним чином: де - тривалість кредиторської заборгованості. На кінець 2010 року: На кінець 2011 року:
Таблиця 1 Аналіз коефіцієнтів оборотності
У 2011 році поточні активи у 0,39 раз оберталися менше в реалізації виробленої продукції, ніж у 2010 році. Високий показник оборотності ТМЗ говорять про ефективне управління. Термін погашення дебіторської заборгованості показує середній період, за який дебіторська заборгованість перетвориться в кошти, тобто він дорівнює періоду очікування підприємством одержання коштів після реалізації продукції. У 2010 році цей період тривав 20 днів, а в 2011 році – 21 день. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості збільшився порівняно з 2010 роком, це свідчить про те, що в підприємстві більш вільних коштів, і воно швидше розраховується з кредиторами. Термін погашення кредиторської заборгованості у 2010 й у 2011 році складає 17 днів, протягом яких підприємство оплачує рахунки кредиторів. Якщо термін погашення кредиторської заборгованості перевищує термін погашення дебіторської заборгованості, це свідчить про погіршення фінансового стану підприємства.
Завдання 2 Таблиця - Консолідований звіт про прибуток корпорації «Мак Дональдс», млн. дол.
З аналізу консолідованого звіту про прибуток корпорації “Мак Дональдс” можна зробити висновок що: обсяги продажу корпорації у 2011р збільшились на 627 млн. дол., однак чистий прибуток зменшився на 340,7 млн. дол. за рахунок збільшення операційних витрат на 1259,7 млн. дол.. Витрати на харчові продукті збільшились на 245 млн дол.,а також збільшилась заробітна плата й оренда, з цього можна зробити висновок що відкрились нові франшизні ресторани. Чистий прибуток на одну звичайну акцію зменшився за рахунок зменшення чистого прибутку по корпорації в цілому,.Середня кількість акцій в обігу впали на 33,5 млн. дол., а дивіденди на акцію збільшились на 0.01.
Додаток А Таблиця А.1 - Консолідований баланс корпорації «Мак Дональдс», млн. дол.
Продовження таблиці А.1
Додаток В
Таблиця В.1 - Консолідований звіт про рух грошових потоків корпорації (звіт про зміну фінансової позиції корпорації) «Мак Дональдс», млн. дол.
Список літератури 1. Абрамов С. И. Управление инвестициями в основной капитал. – М.: Экзамен, 2002. – 544 с. 2. Акофф Рассел. Планирование будущего корпорации: Пер. с англ. – М.: Сирин, 2002. – 256 с. 3. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс. – К.: Ольга-Н, Ника Центр, 2001. – 448 с. 4. Винс Р. Математика управления капиталом. Методы анализа риска для трейдеров и портфельных менеджеров: Пер. с англ. – М.: Издательский, дом «АЛЬПИНА», 2000. – 401 с. 5. Євтушевський В.А. Основи корпоративного управління: Навч. посіб. – К: Знання-Прес, 2002. – 317 с. 6. Модильяни Фр., Миллер М. Сколько стоит фирма? Теорема ММ: Пер. с англ.– М.: Дело, 1999. – 272 с. 7. Росс Ст., Вестерфильд Р., Джордан Б. Основы корпоративных финансов: Пер. с англ.. – М.: Лаборатория базовых знаний, 2000. – 720 с. 8. Рязанова Н. С. Фінансове рахівництво. Навч. посіб. –К.: Знання – Прес. 2002. – 246 с. (Вища освіта XXI століття). 9. Словник сучасної економіки Макміллана: Пер. з англ. – К.: АртЕк. 2000. – 640 с. 10. Суторміна В. М. Федосов В. М., Рязанова Н. С. Фінанси зарубіжних корпорацій.: За ред. проф. Федосова В.М. – К.: Либідь. 1993. –247 с. 11. Суторміна В. М. Фінанси зарубіжних корпорацій.:-К.:КНЕУ, 2003.-492 с. 12. Управління бізнесом: Л. Кистерський, А. Бурляй, Т. Липова, Т. Пустовойтова. Відпов. ред.: Л. Кистерський, К. Павловський. – К.: Знання України. 2002. – 246 с. 13. Финансирование роста: выбор методов в изменчивом мире: Пер. с англ. Ред. И. М. Осадчая. – М.:: Весь мир. 2002. – 256 с.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|