Попередній (довгостроковий) прогнозСтр 1 из 2Следующая ⇒
ПРОГНОЗУВАННЯ ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ ПРИ АВАРІЯХ НА ХІМІЧНО-НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТАХ І ТРАНСПОРТІ Варіант 2 На території АТ "Полтавахолод" (м. Полтава) знаходяться ємності із загальним об’ємом 10 м3, в яких зберігається СДЯР – аміак. Ємності не обваловані. Для складання планів реагування і захисту населення виконати: 1) попереднє (довгострокове) прогнозування хімічної обстановки, яка може скластися в результаті аварії з викидом СДЯР на даному підприємстві; 2) аварійне прогнозування хімічної обстановки, якщо вилилося 5,2 т аміаку і відомі метеорологічні дані на момент аварії: ü Напрямок і швидкість вітру: південно-східний, 3 м/с. ü Температура повітря: +20оС. ü Час аварії і погодні умови: день, напівясно. Стримування розповсюдження отруйної хмари (забудовою, лісосмугою тощо) і час приходу її до житлових кварталів визначити за картою. В розрахунках прийняти, що частка людей, котрі вміють користуватися найпростішими засобами захисту складає 20%. Для довідки: Загальна площа м. Полтави - 103,5 км2, кількість населення - 310 тис./чол. Густина аміаку у рідкому стані 0,86 т/м3. Розв’язання Попередній (довгостроковий) прогноз 1. Приймаємо такі метеорологічні умови на момент можливого виникнення аварії: - швидкість вітру в приземному шарі v = 1 м/с; - температура повітря t = +20 оС; - СВСП – інверсія. 2. Визначаємо масу СДЯР на момент аварії, що прогнозується (з урахуванням заповнення ємкостей на 70% від їхнього об’єму): т = 0,7Vγ = 0,7∙10∙0,86= 6,02 т. 3. Визначаємо глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО (табл. 9). Для цього виконуємо лінійну інтерполяцією: Гтабл = (2,65-1,65)/5∙0,2+1,65= 1,69 км. 4. Враховуємо поправку на можливе обвалування ємності (табл. 1). Оскільки за умовою задачі вилив здійснюється «вільно», (обвалування відсутнє) Г´ = Гтабл = 1,69 км. 5. Враховуємо поправку на перешкоду на шляху поширення хмари. За картою визначаємо, що об’єкт знаходиться в межах міста, в міській забудові. Із табл. 3 дізнаємося, що кожен кілометр міської забудови зменшує при інверсії поширення хмари в 3,5 рази. Отже: Г´´ = Г´- Г´/3,5 = 1,69 – 1,69/3,5 = 1,21 км. 6. Визначаємо ширину ПЗХЗ: ШПЗХЗ = 0,3·Г0,6 = 0,3·1,210,6 = 0,336 км. 7. Позначаємо на карті-схемі ЗМХЗ у вигляді кола радіусом 1,21 км, а в ньому, в найнебезпечнішому напрямку, куди може дути вітер (зона міської забудови), – ПЗХЗ у вигляді еліпса довжиною 1,21 км і шириною 0,336 км.
8. Визначаємо площу зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) за формулою (1) SЗМХЗ = 8,72·10-3·Г2·φ = 8,72·10-3·1,212·360 = 4,6 км2. 9. Визначаємо площу зони фактичного (прогнозованого) зараження (ПЗХЗ) за формулою (2) SПЗХЗ = 0,081·Г2·40,2 = 0,081·1,212·40,2 = 0,157 км2. 10. Беручи до уваги середню щільність населення міста (310000/103,5 = 2995 чол./км2), визначаємо кількість населення, яке може опинитися в зоні прогнозованого хімічного зараження (ПЗХЗ): N = 2995*0,157 = 470 осіб. Припускаємо, що 50% населення перебуватиме в будівлях (470/2 = 235 чол.), а решта – 235 чол. – на вулицях (відкрита місцевість). За умовами задачі лише 20% людей, що потрапляють в зону зараження, зможуть скористатися найпростішими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), які мають під рукою; це становитиме 235*0,2 = 47 осіб на вулицях і 47 осіб, що перебувають у будинках. Решта 235*0,80 = 188 особи на вулиці і 188 особи в будинках – самі собі допомогти не зможуть.
11. За таблицею 6 спрогнозуємо максимальну кількість людей, які можуть постраждати в ПЗХЗ, перебуваючи на відкритій місцевості: · без ЗІЗ (100%) – 188 чол., · у простіших ЗІЗ (50%) – 47*0,5 = 24 чол. У будівлях: · без ЗІЗ (50%) – 188*0,5 = 94 чол., · у простіших ЗІЗ (30%) – 47*0,3 = 14 чол. Таким чином, прогнозована кількість постраждалих становитиме 188+24+94+14 = 320 чол. Структура втрат серед постраждалих найімовірніше розподілиться таким чином: · 25% уражених отримають легкі отруєння, тобто 320*0,25 = 80 осіб; · 40% уражених отримають отруєння середньої тяжкості, тобто 320*0,4 = 128 осіб; · 35% уражених отримають смертельні отруєння, тобто 320*0,35 = 112 осіб.
Викладені розрахунки зручніше проводити у вигляді таблиці, що наведена нижче:
12. Визначаємо час підходу хмари зараженого повітря до населених кварталів. За картою найближчий житловий масив знаходиться за 600 м. від місця можливої аварії. За табл. 2 при інверсії швидкість переносу переднього фронту отруйної хмари становить 5 км/год. Тоді час t = 0,6/5 = 0,12 год. = 7,2 хв. За цей час слід встигнути попередити людей про небезпеку. 13. Визначаємо тривалість дії (випаровування) СДЯР. За таблицею 18 аміак випаровується при вільному розливі у безвітряну погоду за 1,4 год.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|