Здавалка
Главная | Обратная связь

Попередній (довгостроковий) прогноз



ПРОГНОЗУВАННЯ ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ ПРИ АВАРІЯХ НА ХІМІЧНО-НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТАХ І ТРАНСПОРТІ

Варіант 2

На території АТ "Полтавахолод" (м. Полтава) знаходяться ємності із загальним об’ємом 10 м3, в яких зберігається СДЯР – аміак. Ємності не обваловані.

Для складання планів реагування і захисту населення виконати:

1) попереднє (довгострокове) прогнозування хімічної обстановки, яка може скластися в результаті аварії з викидом СДЯР на даному підприємстві;

2) аварійне прогнозування хімічної обстановки, якщо вилилося 5,2 т аміаку і відомі метеорологічні дані на момент аварії:

ü Напрямок і швидкість вітру: південно-східний, 3 м/с.

ü Температура повітря: +20оС.

ü Час аварії і погодні умови: день, напівясно.

Стримування розповсюдження отруйної хмари (забудовою, лісосмугою тощо) і час приходу її до житлових кварталів визначити за картою.

В розрахунках прийняти, що частка людей, котрі вміють користуватися найпростішими засобами захисту складає 20%.

Для довідки: Загальна площа м. Полтави - 103,5 км2, кількість населення - 310 тис./чол. Густина аміаку у рідкому стані 0,86 т/м3.

Розв’язання

Попередній (довгостроковий) прогноз

1. Приймаємо такі метеорологічні умови на момент можливого виникнення аварії:

- швидкість вітру в приземному шарі v = 1 м/с;

- температура повітря t = +20 оС;

- СВСП – інверсія.

2. Визначаємо масу СДЯР на момент аварії, що прогнозується (з урахуванням заповнення ємкостей на 70% від їхнього об’єму):

т = 0,7Vγ = 0,7∙10∙0,86= 6,02 т.

3. Визначаємо глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО (табл. 9). Для цього виконуємо лінійну інтерполяцією:

Гтабл = (2,65-1,65)/5∙0,2+1,65= 1,69 км.

4. Враховуємо поправку на можливе обвалування ємності (табл. 1). Оскільки за умовою задачі вилив здійснюється «вільно», (обвалування відсутнє) Г´ = Гтабл = 1,69 км.

5. Враховуємо поправку на перешкоду на шляху поширення хмари. За картою визначаємо, що об’єкт знаходиться в межах міста, в міській забудові. Із табл. 3 дізнаємося, що кожен кілометр міської забудови зменшує при інверсії поширення хмари в 3,5 рази. Отже:

Г´´ = Г´- Г´/3,5 = 1,69 – 1,69/3,5 = 1,21 км.

6. Визначаємо ширину ПЗХЗ:

ШПЗХЗ = 0,3·Г0,6 = 0,3·1,210,6 = 0,336 км.

7. Позначаємо на карті-схемі ЗМХЗ у вигляді кола радіусом 1,21 км, а в ньому, в найнебезпечнішому напрямку, куди може дути вітер (зона міської забудови), – ПЗХЗ у вигляді еліпса довжиною 1,21 км і шириною 0,336 км.

 

ЗМХЗ
ПЗХЗ
Г=1,21 км
Північ
0,336 км

 

 


8. Визначаємо площу зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) за формулою (1)

SЗМХЗ = 8,72·10-3·Г2·φ = 8,72·10-3·1,212·360 = 4,6 км2.

9. Визначаємо площу зони фактичного (прогнозованого) зараження (ПЗХЗ) за формулою (2)

SПЗХЗ = 0,081·Г2·40,2 = 0,081·1,212·40,2 = 0,157 км2.

10. Беручи до уваги середню щільність населення міста (310000/103,5 = 2995 чол./км2), визначаємо кількість населення, яке може опинитися в зоні прогнозованого хімічного зараження (ПЗХЗ):

N = 2995*0,157 = 470 осіб.

Припускаємо, що 50% населення перебуватиме в будівлях (470/2 = 235 чол.), а решта – 235 чол. – на вулицях (відкрита місцевість).

За умовами задачі лише 20% людей, що потрапляють в зону зараження, зможуть скористатися найпростішими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), які мають під рукою; це становитиме 235*0,2 = 47 осіб на вулицях і 47 осіб, що перебувають у будинках. Решта 235*0,80 = 188 особи на вулиці і 188 особи в будинках – самі собі допомогти не зможуть.

 

11. За таблицею 6 спрогнозуємо максимальну кількість людей, які можуть постраждати в ПЗХЗ, перебуваючи на відкритій місцевості:

· без ЗІЗ (100%) – 188 чол.,

· у простіших ЗІЗ (50%) – 47*0,5 = 24 чол.

У будівлях:

· без ЗІЗ (50%) – 188*0,5 = 94 чол.,

· у простіших ЗІЗ (30%) – 47*0,3 = 14 чол.

Таким чином, прогнозована кількість постраждалих становитиме 188+24+94+14 = 320 чол.

Структура втрат серед постраждалих найімовірніше розподілиться таким чином:

· 25% уражених отримають легкі отруєння, тобто 320*0,25 = 80 осіб;

· 40% уражених отримають отруєння середньої тяжкості, тобто 320*0,4 = 128 осіб;

· 35% уражених отримають смертельні отруєння, тобто

320*0,35 = 112 осіб.

 

Викладені розрахунки зручніше проводити у вигляді таблиці, що наведена нижче:

 

Загальна чисельність населення в осередку ураження 470 чол., із них:
у будинках (50%) – 235 чол., із них: на вулицях (50%) – 235 чол., із них:
в ЗІЗ (5%) – 47 чол. без ЗІЗ (95%) – 188 чол. в ЗІЗ (5%) – 47 чол. без ЗІЗ (95%) – 188 чол.
постраждає (за табл.6):
30% – 14 чол. 50% – 94 чол. 50% – 24 чол. 100% – 188 чол.
разом постраждає:
320 чол., із них:
легкі отруєння отримають (25%) – 80 чол.
отруєння середньої тяжкості отримають (40%) – 128 чол.
смертельні отруєння отримають (35%) – 112 чол.

 

12. Визначаємо час підходу хмари зараженого повітря до населених кварталів. За картою найближчий житловий масив знаходиться за 600 м. від місця можливої аварії. За табл. 2 при інверсії швидкість переносу переднього фронту отруйної хмари становить 5 км/год. Тоді час t = 0,6/5 = 0,12 год. = 7,2 хв. За цей час слід встигнути попередити людей про небезпеку.

13. Визначаємо тривалість дії (випаровування) СДЯР. За таблицею 18 аміак випаровується при вільному розливі у безвітряну погоду за 1,4 год.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.