Здавалка
Главная | Обратная связь

Мотиви первинного вживання наркотичних речовин.



Вивчаючи спеціалізовані наукові праці, можна констатувати, що більшість дослідників вважають, що вирішальним пусковим механізмом вживання наркотичних речовин є зовнішня мотивація.

Особлива увага при цьому приділяється соціальній деградації. Тобто мікро- і макросоціальні чинники є основними важелями початку підліткової наркотизації (а більшість споживачів наркотиків призвичаюються до них саме в підлітковому віці). Особливо це притаманне особам чоловічої статі. Що ж стосується жінок, то в них домінуючими стають нервові відхилення.

Метою наркомана є бажання досягти абсолютного спокою, повністю відокремити себе від зовнішнього світу. Кінцевою метою наркомана є самознищення.

Відомо, що розпочинаючи наркотизацію, підліток керується групою мотивів. Така група мотивів утворюється з трьох соціально-психологічних чинників:

1) традиційні соціальне обумовлені мотиви;

2) субмісивна мотивація, яка відображає тиск інших осіб або референтної групи;

3) псевдокультуральний тип мотивації, тобто бажання підлітків пристосуватись до "наркоманічних цінностей" підліткового угруповання. Слід зауважити, що перша група мотивацій відіграє незначну роль. Вплив її здійснюється опосередковано. Ця група мотивів притаманна переважно алкоголізму, а вже через алкоголізацію вона впливає на початок вживання наркотиків чи токсикантів.

Більше значення має друга група мотивів, тобто тиск інших осіб чи референтної групи. Особливо значний тиск відчувають підлітки, які відстають у фізичному розвитку, мають нестійкі чи лабільні риси акцентуації характеру.

Фактори залежної поведінки особистості.

вікові особливості, несприятлива, мікросоціальне ситуація розвитку, відхилення у функціонуванні вищої нервової діяльності. У випадку, коли ці чинники, завдяки втручанню дорослих, усуваються або компенсуються, зловживання припиняється без традиційного лікування, тобто без застосування медикаментозних препаратів. І навпаки, ніякі ліки, ніякі погрози і покарання не допоможуть, якщо відсутні умови для задоволення життєво важливих соціальних потреб підлітка, фрустрованих вказані ми факторами.

Ознаки адиктивної поведінки.

Основним мотивом поведінки стає активне прагнення до зміни незадоволеного психічного стану, який видається нудним, одноманітним і монотонним. Навколишні

події не викликають інтересу і не є джерелом приємних емоційних переживань.

Аналізуючи психологічні механізми, що криються в основі різних адикцій, Ц.П. Ко-

роленко приходить до висновку про те, що початок формування адиктивного про-

цесу відбувається завжди на емоційному рівні. Існує емоційний стан, що об’єднує

різні (фармакологічні і нефармакологічні) адикції. В основі його знаходиться влас-

тиве людині прагнення до психологічного комфорту.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.