 |
|
Концепції формування суїцидів.
Основні концепції, що пояснюють суїцидальну поведінку, можна умовно розділити на три групи: соціологічну, психопатологическую та соціально-психологічну.
У рамках соціологічного підходу декларується зв'язок між суїцидальною поведінкою і соціальними умовами. В основі подібних поглядів лежить вчення Е. Дюркгейма про «аномії» - порушення в ціннісно-нормативній системі товариств.
На самогубства впливає політична ситуація, у тому числі війни. Відомо, що економічні кризи мають здатність посилювати схильність до самогубства. Сучасні дослідники самогубства як соціального явища виділяють як важливого фактор розвитку релігійної свідомості суспільства. Віра, особливо іслам, істотно знижує ймовірність суїцидальної поведінки. У релігійній етиці самогубство розцінюється як тяжкий гріх, що накладає моральний заборону на суїцидальну поведінку віруючої людини. У християнських державах сьогодні спостерігається лібералізація суспільного ставлення до самогубств.
Істотним є сімейне вплив. Так, наявність самогубств в історії сім'ї підвищує ризик виникнення суїциду. Крім того, особистісні особливості батьків, наприклад депресивність, можуть виступати фактором суїцидальної динаміки.
Психопатологічний підхід розглядає суїцид як прояв гострих або хронічних психічних розладів. У цілому статистично достовірний зв'язок між суїцидальною поведінкою і конкретними психічними розладами не виявлено. Тим не менше, для деяких патологічних станів і розладів суїцидальний ризик вище, наприклад для гострого психотичного стану і для депресії. У конкретної людини не менше двох тижнів повинні виявлятися три і більше його ознаки:
- Зниження інтересів або задоволення від діяльності, зазвичай приємною;
- Відсутність реакції на діяльність (події), які в нормі її викликають;
- Пробудження вранці за два (або більше) години до звичайного часу;
- Зовні виражена психомоторна загальмованість або ажитація;
- Помітне зниження (підвищення) апетиту;
- Зниження ваги;
- Помітне зниження лібідо;
- Зниження енергії;
- Підвищена стомлюваність.
Додатково до соматичних називаються психологічні ознаки: зниження самооцінки; безпричинне відчуття самоосуду; надмірне й неадекватне відчуття провини; повторювані думки про смерть, суїцидальна поведінка; нерішучість. Іншим часто зустрічається симптомом, заподіює серйозне занепокоєння людині, є порушення ясності або ефективності мислення, іноді настільки виражене, що може бути прийнято навіть за органічну деменцію. Депресивний стан, таким чином, крім суб'єктивно поганого настрою має виражені соматичні прояви, знижену самооцінку, порушення мислення.
Соціально-психологічні концепції пояснюють суїцидальну поведінку соціально-психологічними чи індивідуальними факторами. Соціально-психологічна дезадаптація, як невідповідність організму і середовища, може виявлятися в різному ступені і в різних формах. Дезадаптація - лише одна з умов можливого суїциду.