Вибрати правильний варіант написання поданих слів.Стр 1 из 29Следующая ⇒
ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Тестові завдання
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
За редакцією С. В. Шевчук Зміст
ПЕРЕДМОВА Українську мову проголошено державною, а це значить, що вона повинна розширити свої суспільно-комунікативні функції: у більшості сфер наукової діяльності, у системі вищої освіти, державно-політичної діяльності тощо. Розширення ж сфер функціонування української мови, піднесення її престижу значною мірою залежить від мовного навчання та мовного виховання. Важливим кроком у втіленні в життя Закону України "Про мови" є перехід діловодства на державну мову. У зв'язку з цим виникла необхідність розкривати українською мовою особливості документування управлінської діяльності різноманітних установ та організацій. Для забезпечення належного рівня вивчення ділової документації у вищих навчальних закладах необхідно практикувати й перевірку знань студентів з ділової української мови. Пропоновані тести допоможуть перевірити в повному обсязі рівень знань студентів з правил укладання документів, етикету ділового спілкування, а також лексичних, орфографічних, пунктуаційних та стилістичних норм української мови. Тестові завдання (їх у посібнику 7) охоплюють усі розділи курсу. Окремо представлені тести з орфографії, пунктуації та підсумковий тест. Оцінювання тестових завдань проводиться у балах. Одне виконане завдання кожного тесту оцінюється у 0,5 бала. Оскільки кожен із тестів складається з 35-40 завдань, максимальна кількість отриманих балів — 20. Загальна оцінка виставляється на основі суми одержаних балів за такою шкалою: "відмінно" — від 17 до 20 балів; "добре" — від 13 до 16 балів; "задовільно" — від 5 до 12 балів; "незадовільно" — від 0 до 4 балів. І РІВЕНЬ
ТЕСТ 1 1. Основними ознаками літературної мови є такі: а) унормованість; б) наявність усної і писемної форм існування; в) наявність територіальних діалектів; г) поліфункціональність; ґ) наддіалектна форма існування; д) функціонування у галузі державної та політична діяльності.
2. Сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, закріплених у процесі суспільної комунікації, - це: а) орфографічні правила; б) граматичні правила; в) мовні норми; г) стилі української мови.
3. Сукупність норм літературної мови, що регулюють правильну вимову звуків, звукосполучень та наголошенні слів, — це: а) норми наголошення слів; б) норми інтонування слів; в) орфоепічні норми.
4. Принципами української орфографії є такі: а) орфоепічний; б) фонетичний; в) синтаксичний; г) морфологічний; ґ) соціолінгвістичний; д) історичний; є) лексичний; є) смисловий.
5. Мовний стиль — це: а) різновид національної мови, що є засобом спілкування у географічно обмежених мовленнєвих колективах; б) сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання; в) властивий художникові слова чи іншому носієві мови стиль, який стає об'єктом дослідження лінгвістів.
6. Обговорення, відстоювання та пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, сприяння суспільному розвитку — мета мовлення: а) розмовного стилю; б) публіцистичного стилю; в) художнього стилю; г) офіційно-ділового стилю.
7. Мовними особливостями офіційно-ділового стилю є: а) використання суспільно-політичної, емоційно забарвленої лексики; б) використання канцелярської лексики; в) широке застосування слів у переносному значенні; г) гранично точний виклад; ґ) переважання складносурядних речень; д) широке вживання готових словесних формул.
8. Документ — це: а) друкована стандартна форма ділового папера з реквізитами, що містять постійну інформацію; б) основний вид ділового мовлення, що фіксує і передає інформацію, підтверджує її достовірність, об'єктивність; в) сукупність реквізитів, розташованих у певній послідовності.
9. За походженням виділяють такі види документів: а) вхідні; б) вихідні; в) службові; г) особисті; ґ) стандартні; д) індивідуальні.
10. За місцем виникнення виділяють такі види документів: а) внутрішні; б) зовнішні; в) вхідні; г) вихідні; ґ) стандартні; д) індивідуальні.
11. Повна копія відправленого з підприємства, установи організації документа — це: а) витяг; б) копія; в) оригінал; г) виписка; ґ) відпуск.
12. За призначенням виділяють такі види документів: а) для службового користування; б) щодо особового складу; в) для загального користування; г) організаційні; ґ) довідково-інформаційні; д) організаційно-розпорядчі; є) розпорядчі; е) обліково-фінансові; ж) довідкові; з) господарсько-договірні.
13. Документи, що створюються окремими особами поза сферою їх службової діяльності, — це: а) індивідуальні документи; б) особисті документи; в) службові документи; г) власні документи.
14. Група реквізитів та їх постійних частин, відтворена на бланку документа як єдиний блок, — це: а) бланк; б) формуляр-зразок; в) штамп.
15. На бланках дату підписання документа ставлять: а) під текстом зліва; б) у правій верхній частині під назвою виду документа і заголовком; в) у лівій верхній частині разом з індексом на спеціально відведеному для цього місці.
16. Гриф узгодження — це: а) внутрішнє узгодження документа; б) зовнішнє узгодження документа; в) узгодження документа з підрозділами та службовими особами установи.
17. Віза — це: а) зовнішнє узгодження документа; б) узгодження документа з підвідомчими та непідвідомчими організаціями; в) внутрішнє узгодження документа.
18. Змінний реквізит, який містить інформацію про подальшу роботу з документом, — це: а) гриф погодження; б) резолюція; в) підтвердження; г) гриф затвердження.
19. Сукупність послідовно об'єднаних змістом і побудованих за правилами мовної системи речень — це: а) документ; б) текст документа; в) назва виду документа; г) абзац.
20. Від першої особи пишуться такі документи: а) протокол; б) заява; в) автобіографія; г) довідка; ґ) доповідна записка; д) наказ; є) характеристика.
21. Документи щодо особового складу — це: а) документи, у яких фіксуються угоди між сторона ми про встановлення ділових відносин, пов'язаний із господарською діяльністю, і які регулюють її відносини; б) документи, пов'язані з процесом зарахування особі на роботу і її звільнення, визначенням і забезпеченням прав та обов'язків працівника, що регламентуються законодавством України; в) угоди між особами, що наймаються на роботу, та керівниками підприємств (установ, організацій), за якими працівники зобов'язуються виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а керівний підприємства або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбаченої законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін.
22. Заява — це: а) документ, у якому особа (установа) висловлює свої думки щодо методів поліпшення діяльності державних органів, громадських установ, організацій; б) документ, адресований установі чи вповноваженні особі, у якому викладається певне прохання з йога коротким обґрунтуванням; в) документ, у якому особа (установа) вказує на порушення її прав та інтересів з боку іншої особи (установи) і пропонує вжити належних заходів для ліквідації такого порушення.
23. Особиста заява оформляється: а) від руки на бланку установи; б) машинописом на бланку установи; в) від руки в одному примірнику; г) від руки у двох примірниках.
24. У складній заяві зазначається: а) перелік документів, які додаються до заяви з метою підтвердження правомірності висловленого у ній прохання; б) гриф обмеженого доступу до документа; в) відмітка про засвідчення копій.
25. Характеристика — це: а) документ, у якому в офіційній формі викладено громадську думку про працівника як члена колективу і який складається на його вимогу або письмовий запит іншої установи для подання до цієї установи; б) документ, у якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність та професійні успіхи й досягнення особи, яка його складає; в) документ, у якому коротко викладаються особисті, освітні, професійні відомості про особу.
26. За походженням характеристика — це: а) стандартний документ; б) офіційний документ; в) особистий документ.
27. Відомості про особу, якій видається характеристика, викладаються: а) у хронологічній послідовності; б) у будь-якій послідовності; в) у послідовності, що зумовлюється ступенем важливості тієї чи іншої інформації.
28. У тексті резюме зазначають такі відомості: а) мета складання документа; б) розмір заробітної плати; в) моральні якості особи; г) досвід роботи; ґ) освіта; д) перебування за кордоном; є) знання мов; е) наявність водійських прав.
29. Враховуючи те, що у фірмах, агенціях, установах зазвичай здійснюється комп'ютерне вивчення резюме, слід дотримуватися таких правил: а) намагатися вживати якомога більше дієслів, прислівників і прикметників; б) намагатися не вживати особові займенники; в) обов'язково надсилати фотокартку; г) для кожного конкретного конкурсу складати окреме резюме; ґ)надавати перевагу іменникам, що є назвами посад, професійним термінам.
30. Автобіографія — це: а) документ, що фіксує відомості про трудову діяльність робітників, службовців; б) обов'язковий документ особової справи працівників установ, організацій, у якому фіксуються автобіографічні відомості, оформлені шляхом фіксації їх у таблицях; в) обов'язковий документ особової справи, у якому особа повідомляє основні факти своєї біографії.
31. Інформація про факти, події викладається в автобіографії: а) у послідовності, що зумовлюється ступенем важливості певної інформації; б) у хронологічній послідовності; в) у послідовності, що чітко визначається стандартами оформлення документів щодо особового складу.
32. У тексті автобіографії зазначаються: а) ініціали та прізвище особи; б) рік народження; в) прізвище, ім'я, по батькові; г) місце народження; ґ) відомості про навчання; д) відомості про членів родини, які перебували за кордоном; е) відомості про моральні якості особи; є) відомості про трудову діяльність; ж) короткі відомості про склад сім'ї; з) дата народження і дата написання автобіографії.
33. За формою автобіографія: а) типовий документ; б) особовий документ; в) індивідуальний документ.
34. Особовий листок з обліку кадрів заповнюється: а) під час переведення на іншу посаду; б) під час звільнення працівника; в) для участі в певному конкурсі; г) під час оформлення на роботу.
35. Особовий листок з обліку кадрів заповнюється: а) працівником відділу кадрів машинописним способом; б) особисто машинописним способом; в) особисто рукописним способом.
36. Трудова книжка — це: а) обов'язковий документ особової справи працівників установ, організацій, у якому фіксуються автобіографічні відомості, оформлені шляхом фіксації їх у таблицях; б) документ, у якому зафіксовано відомості про стаж роботи, нагороди, заохочення працівника; в) основний документ з обліку особового складу на підприємстві, у якому зазначаються паспортні дані особи, дані про загальний і безперервний стаж роботи, переміщення працівника, про останнє місце роботи, дату й причину звільнення з останнього місця роботи.
37. До трудової книжки заносяться такі відомості: а) прізвище, ім'я, по батькові працівника; б) рік народження; в) про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; г) про стягнення; ґ) про заохочення та нагороди; д) дата народження.
38. Наказ щодо особового складу — це: а) розпорядчий документ, який регламентує призначення, переміщення, звільнення працівника, відрядження, відпустки, різні заохочення, нагороди, стягнення; б) правовий акт, що його видає керівник підприємства (структурного підрозділу) у межах своєї компетенції для вирішення основних та оперативних завдань, які поставлено перед підприємством; в) розпорядчий документ, який створюють на підприємствах переважно з питань інформаційно-методичного характеру, а також для організації виконання наказів, інструкцій, інших актів органів управління.
39. У розпорядчій частині наказу щодо особового складу зазначається: а) прізвище, ім'я, по батькові особи, на яку поширюється дія наказу; б) назва відповідної посади; в) дата зарахування, переведення, звільнення; г) дата підписання наказу; ґ) термін, на який зараховується особа на певну посаду; д) підстави зарахування, переведення, звільнення; е) умови зарахування, переведення, звільнення.
40. Логічні елементи тексту наказів щодо особового складу розташовуються: а) у прямому порядку; б) у зворотному порядку. ТЕСТ 2
1. Поширений вид документації, один із способів обміну інформацією, основний засіб встановлення офіційних, службових контактів між підприємствами, організаціями тощо: а) договір; б) заява; в) службовий лист.
2. За кількістю адресатів розрізняють службові листи: а) звичайні та колективні; б) такі, що потребують відповіді, і такі, що не потребують відповіді; в) звичайні, циркулярні та колективні.
3. За функціональними ознаками службові листи поділяють на: а) звичайні, циркулярні й колективні; б) такі, що потребують відповіді, й такі, що не потребують відповіді; в) секретні й несекретні.
4. Службовий лист містить такі реквізити: а) печатка, гриф затвердження, місце укладання чи видання; б) гриф узгодження, візи; в) Державний герб, емблема організації, зображення державних нагород, код організації, індекс підприємства зв'язку.
5. На бланках дату листа ставлять: а) ліворуч угорі на спеціально відведеному для цього місці; б) праворуч угорі на спеціально відведеному для цього місці; в) унизу під текстом на спеціально відведеному для цього місці.
6. Для здійснення розрахунково-грошових операцій на бланках листів необхідно розмістити: а) печатку підприємства, організації, установи тощо; б) номер розрахункового рахунка у відділенні банку; в) гриф затвердження, гриф узгодження з вищими установами.
7. Якщо лист адресовано установі, поштову адресу вказують: а) після назви установи, структурного підрозділу й прізвища службової особи; б) перед назвою установи, структурного підрозділу й прізвища службової особи; в) у будь-якій послідовності.
8. На конверті повторюють адресу отримувача листа, починаючи: а) "Кому", а потім указують "Куди"; б) "Куди", а потім зазначають "Кому"; в) у будь-якій послідовності.
9. Підписує службовий лист переважно: а) особа, яка його підготувала; б) особа, відповідальна за його виконання; в) керівник установи, його заступник чи керівник структурного підрозділу.
10. Починати листа необхідно з: а) викладення аргументованих вимог адресанта; б) ввічливої форми звертання; в) опису фактів та подій.
11. Текст листа складається з: а) двох частин: доведення та пропозицій; б) трьох частин: висновки, доведення, пропозиції; в) двох частин: опису фактів або подій, висновків та пропозицій.
12. Постскриптум можливий лише за умови: а) якщо необхідно зазначити підставу, що спричинила появу цього документа; б) якщо необхідно зазначити додатки до листа; в) якщо після написання листа сталася подія, про яку адресант неодмінно має повідомити адресата.
13. Службові листи оформляють: а) на аркуші паперу формату А5; б) на аркуші паперу формату АЗ; в) на аркуші паперу формату А4 та АЗ.
14. Для зручності з обох боків сторінки залишають поля: а) ліве — 20 мм, праве — 10 мм, верхнє — 15 мм, нижнє — 20 мм; б) ліве — 25 мм, праве — 10 мм, верхнє — 20 мм, нижнє — 15 мм; в) ліве — 30 мм, праве — не менше 8 мм, верхнє — 20 мм, нижнє — 16-19 мм.
15. Типовий абзац має частини: а) вступ, основна частина, висновки; б) зачин, фраза, коментарі; в) основна частина, висновки та пропозиції.
16. Правила ввічливості вимагають відповісти на одержаний лист протягом: а) 7-10 днів; б) 6-7 днів; в) 8 днів. 17. Службовий лист, у якому йдеться про зміну адреси чи назви установи (фірми, організації), відкриття філії, початок виробництва тощо, називають: а) лист-підтвердження; б) лист-попередження; в) лист-повідомлення.
18. Службовий лист, яким запевняють оплату певних послуг, виконаної роботи, наданої житлової площі, якісне виконання роботи, називають: а) лист-підтвердження; б) гарантійний лист; в) лист-повідомлення.
19. Різновидом комерційного листа, що містить прохання надати докладну інформацію про певні товари, послуги або уточнити вже наявну, попередню інформацію про фірму, банк тощо, є: а) лист-запит; б) лист-прохання; в) лист-пропозиція.
20. У якому листі обов'язково вказуємо підставу для його складання, назву товару (його марку, якість, модель тощо), умови й термін постачання, умови оплати)? а) лист-пропозиція; б) лист-прохання; в) лист-запит.
21. Письмова пропозиція про постачання товару, яку робить продавець покупцеві, є: а) лист-пропозиція; б) оферта; в) лист-прохання.
22. Службовий лист, що додається до основного документ (накладної, рахунка-фактури, каталогу, проспекту прейскуранта, креслень, буклетів, зразків нових товарів) та інформаційно супроводжує його, називають: а) гарантійний лист; б) лист-підтвердження; в) супровідний лист.
23. Службовий лист, у якому йдеться про наближення чи закінчення терміну виконання певних завдань, зобов'язань, проведення заходів, називають: а) лист-повідомлення; б) лист-нагадування; в) лист-вимога. 24. Своє невдоволення з приводу порушення умов укладеної угоди, наприклад, порушення погоджених термінів постачання товару, невідповідності останнього запропонованим зразкам, незадовільного дизайну чи упакування, ви можете висловити у: а) рекламаційному листі; б) листі-попередженні; в) листі-нагадуванні.
25. Якщо ви хочете пояснити причини певних порушень або переконливо довести безпідставність скарги стосовно до вас, ви можете скласти: а) лист-вимогу; б) лист-відповідь на претензію; в) лист-пояснення.
26. У випадку, якщо ви маєте змогу заручитися підтримкою авторитетної у тій чи інший галузі діяльності особи для участі у конкурсі на заміщення відповідальної посади, здобуття гранту чи стипендії, ви можете звернутися за: а) листом-запитом; б) рекомендаційним листом; в) листом-характеристикою.
27. У рекомендаційних листах обов'язково необхідно вказати: а) з якого часу знайомі рекомендований і особа, яка дає рекомендацію, рівень професійної майстерності рекомендованого тощо; б) повідомити призначення, тобто куди направляється лист; в) особисті уподобання рекомендованого.
28. На відміну від характеристики, рекомендаційний лист: а) містить підпис відповідальної особи й гербову печатку організації, яка його видала; б) викладається від третьої особи і складається у двох примірниках; в) не обов'язково подається з місця роботи; формулюється висновок про рекомендованого.
29. У випадку, якщо ви бажаєте висловити вдячність адресатові за надану допомогу, послугу, підтримку, надіслане запрошення тощо, ви складаєте: а) лист-вдячність; б) лист-звернення; в) лист-подяку.
30. Якщо ж ви маєте перепросити за невчасне виконання замовлення, спізнення на зустріч, бухгалтерські помилки, порушення умов договору тощо, ви пишете: а) лист-перепрошення; б) лист-вибачення; в) лист-увагу.
31. З нагоди відзначення певних подій — свята, дня народження, ювілею, одруження, обрання на почесну посаду, успішного завершення справи — ви надсилаєте: а) лист-поздоровлення; б) лист-увагу; в) лист-вітання.
32. Якщо ж ви просите адресата взяти участь у певному заході, ви складаєте: а) лист-пропозицію; б) лист-звернення; в) лист-запрошення.
33. Пропозицію взяти участь у суто ділових заходах (з'їздах, конференціях, форумах, симпозіумах, презентаціях) ви, здебільшого, оформляєте: а) на художньо оформлених, оздоблених бланках; б) на фірмових бланках; в) на будь-якому аркуші паперу.
34. Різновид службового листа, у якому викладено запрошення взяти участь у якійсь нараді, конференції, зборах, є: а) лист-запрошення; б) лист-пропозиція; в) повідомлення про захід.
35. Документ, який адресується конкретній особі і містити пропозицію взяти участь в події чи заході та оформляється на окремих бланках із цупкого паперу або картону, називається: а) лист-запрошення; б) оголошення про майбутню подію; в) запрошення.
36. Потрібна інформація, адресована певному колу зацікавлених осіб, яка за стилем викладу часто наближається до реклами, складає поняття: а) оголошення; б) прес-реліз; в) повідомлення про захід. ТЕСТ 3 1. За змістом оголошення поділяються на: а) повідомлення про майбутню подію та потребу в послугах або можливість їх надання; б) повідомлення-анонс та повідомлення-резюме; в) повідомлення про майбутню подію та повідомлення-запрошення.
2. Якщо ви бажаєте передати різноманітну інформацію до установ, організацій, фірм за допомогою телекомунікативного зв'язку та принтера, ви скористаєтесь таким документом, як: а) телефонограма; б) факс; в) телеграма.
3. Ви вирішили повідомити засоби масової інформації про важливу для вас подію. Це можна зробити, оформивши документ: а) лист-повідомлення; б) лист-звернення; в) прес-реліз.
4. За функціональним призначенням і терміном подання відносно події ці документи поділяються на такі види: а) звичайні, колективні; б) анонс, запрошення, інформація та резюме; в) особисті та офіційні.
5. Документ, який є короткою, стислою характеристикою змісту книги, статті, рукопису тощо, називають: а) рецензією; б) анотацією; в) висновком.
6. Документ, який є критичним відгуком на художній, науковий або інший твір, що містить зауваження, пропозиції тощо і метою якого є рекомендація твору до друку або захисту, є: а) анотація; б) рецензія; в) висновки.
7. Висновки уповноваженої особи (кількох осіб) про наукові роботи, вистави, фільми, представлені на розгляд чи до захисту, називають: а) відгуком; б) анотацією; в) рецензією.
8. Документ, у якому уповноважені особи, комісія або установа викладають свої зауваження, оцінки, рішення та їх аргументи щодо окремого питання або іншого документа і який передається до вищих органів для розгляду і затвердження, називають: а) рецензією; б) відгуком; в) висновками.
9. Науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі, газеті, який є результатом мисленнєвого процесу, в якому поєднуються аналіз, структурування, формулювання та висловлення думок, є: а) рефератом; б) конспектом; в) статтею.
10. Самостійний розділ, параграф, пункт у юридичному документі, описі, словнику тощо називають: а) рефератом; б) статтею; в) конспектом.
11. Документ, який є коротким усним або письмовим викладом наукової статті, монографії, результатів наукового дослідження, змісту книги, є: а) монографією; б) статтею; в) рефератом.
12. Доповідь на будь-яку тему, написана на основі критичного огляду літератури та інших джерел, складає поняття: а) стаття; б) реферат; в) промова.
13. Документ, який є письмовим викладом власних результатів наукового дослідження і метою якого є виявлення знань студентів з конкретної дисципліни на певному етапі навчання, називається: а) науковою роботою (курсовою, дипломною); б) статтею; в) рефератом.
14. Стислий писаний виклад змісту першоджерела (лекції, виступу, промови, книги, статті тощо) є: а) стаття; б) тези; в) конспект. 15. Стисло сформульовані основні положення статті, лекції, доповіді, які подають у вигляді цитат з першоджерела або формулюють власними словами, складають поняття: а) конспект; б) тези; в) доповідь.
16. Точна вказівка місця проживання чи перебування кого-небудь або місцезнаходження чого-небудь, складена за певною формою, є: а) візиткою; б) адресою; в) повідомленням.
17. У випадку, коли ви хочете терміново повідомити адресату певну інформацію телефоном, вам буде у нагоді: а) телеграма; б) факс; в) телефонограма.
18. Якщо ж ви хочете негайно втрутитися в певну справу, терміново інформувати когось про щось і оформити це на спеціальних бланках у двох примірниках, ви оформите: а) факс; б) телеграму; в) лист-розпорядження.
19. Телеграми поділяються на: а) звичайні, термінові, урядові; б) термінові і нетермінові; в) звичайні, циркулярні.
20. Якщо ви повідомляєте керівника установи, організації про певний факт, подію, виконання окремих завдань, службових доручень, оформляєте: а) доповідну записку; б) пояснювальну записку; в) звіт.
21. Доповідні записки поділяються на: а) особисті та офіційні; б) рукописні та друковані; в) внутрішні та зовнішні.
22. Коли ж ви маєте намір пояснити ситуацію, що склалася, факти, дії, вчинки (найчастіше порушення дисципліни, невиконання роботи) і робите це на вимогу керівника, складаєте: а) доповідну записку; б) пояснювальну записку; в) звіт.
23. Документ, у якому обґрунтовуються мета його створення, структура, зміст, термін дії, функціональне призначення, актуальність і новизна і який є вступною частиною іншого документа (плану, програми, проекту тощо), називається: а) доповідною запискою; б) передмовою; в) пояснювальною запискою.
24. Документ інформаційного характеру, що підтверджує! факти з життя й діяльності окремих громадян і різні обставини діяльності установ, організацій, підприємств, називається: а) акт; б) довідка; в) протокол.
25. Довідка може бути: а) секретною і несекретною; б) стандартною та індивідуальною; в) особистою й службовою.
26. Документ, який визначає точний перелік запланованих до виконання робіт чи заходів, їх послідовність, обсяг, тимчасові координати керівників та конкретних виконавців, є: а) звіт; б) наказ; в) план.
27. За терміном виконання плани поділяються на: а) перспективні, річні, піврічні, квартальні, місячні тощо; б) тижневі і щоденні; в) найближчі та перспективні.
28. За структурою плани поділяють на: а) нескладні і складні; б) прості та складні; в) односкладові та двоскладові.
29. Основний зміст планів викладається у формі: а) тексту; б) таблиці; в) тексту або таблиці. 30. Письмове повідомлення про виконання якоїсь роботи за певний період часу є: а) доповідна записка; б) пояснювальна записка; в) звіт.
31.Звіти поділяють на: а) прості та складні; б) статистичні (цифрові) й текстові; в) особисті та офіційні.
32. Одним з найпоширеніших документів колегіальних органів, у якому фіксують хід і результати проведення зборів, конференцій, засідань, нарад, усі виступи з питань, що розглядаються, і рішення, ухвалені в результаті обговорення, є: а) виступ; б) доповідь; в) протокол.
33. За обсягом фіксованих даних протоколи поділяються на: а) прості та складні; б) статистичні (цифрові) та текстові; в) стислі, повні та стенографічні.
34. У випадку, коли вам необхідно відтворити частину протоколу, потрібну для вирішення окремого питання, ви складаєте: а) витяг з протоколу; б) короткий протокол; в) стислий протокол.
35. Документ, який фіксує рішення, постанову і вміщується у кінці протоколу, або його пишуть окремо й додають до нього, є: а) витяг з протоколу; б) список доданих документів; в) резолюція. ТЕСТ 4 1. Письмова угода двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення господарських взаємовідносин, називається: а) контрактом; б) дорученням; в) договором.
2. Договір підряду — це договір... а) за яким одна сторона бере на себе повну матеріальну відповідальність за прийняті матеріальні цінності й зобов'язується дотримуватися встановлених договором правил зберігання, обліку, відвантаження, а інша сторона зобов'язується створити нормальні умови праці матеріально відповідальним особам; б) за яким підприємець-підрядник зобов'язується виконати певний обсяг робіт підприємству-замовнику; в) що закріплює взаємні права та обов'язки всіх учасників створення асоціацій.
3. Документ, за яким організація-постачальник зобов'язується в певні терміни передати організації-покупцеві у власність певну продукцію, а організація-покупець зобов'язується оплатити продукцію за встановленими цінами, називається: а) договором постачання; б) накладною; в) договором про спільну діяльність.
4. Договори щодо створення нових форм господарювання — це договори... а) що укладаються між двома і більше організаціями для проведення спільних досліджень, будівництва, експлуатації підприємства; б) які спрямовані на організацію асоціацій, малих підприємств, комерційних банків, орендних підприємств; в) що укладаються між особою, яка наймається на роботу, та керівником установи, організації або уповноваженим ним органом.
5. Договір про матеріальну відповідальність — це договір... а) за яким підприємець-підрядник зобов'язується виконати певний обсяг робіт підприємству-замовнику; б) що закріплює взаємні права та обов'язки всіх учасників створення асоціацій; в) за яким одна сторона бере на себе повну матеріальну відповідальність за прийняті матеріальні цінності й зобов'язується дотримуватися встановлених договором правил зберігання, обліку, відвантаження, а інша сторона зобов'язується створити нормальні умови праці матеріально відповідальним особам.
6. Договір вважають укладеним, коли... а) підпис особи, що склала цей документ, завірив керівник установи печаткою і своїм підписом; б) сторони дійшли згоди з усіх пунктів і відповідно оформили його письмово; в) документ затвердила вища інстанція або відповідальний керівник установи чи організацій
7. Контракт — це: а) правовий документ, що засвідчує певну домовленість між підприємством, організацією чи установою й працівником про умови спільної виробничої й творчої діяльності; б) документ, яким регламентуються виробничі стосунки між установою і позаштатним працівником; в) документ, що фіксує домовленість між двома чи кількома партнерами.
8. Сторонами в контракті є: а) приватні особи й організації та організації; б) підприємство в особі керівника та працівник; в) організація-замовник та виконавець.
9. Контракт укладають... а) тільки на певний термін; б) на період виконання певної роботи; в) на невизначений термін.
10. Документ, яким регламентуються виробничі стосунки між установою і позаштатним працівником, називається... а) контрактом; б) трудовою угодою; в) установчим договором.
11. Документ, у якому сторони визначають розмір і характер внесків, називається: а) актом; б) договором про спільну діяльність; в) трудовою угодою.
12. Трудова угода укладається між: а) організацією і людиною, яка не працює в цій організації; б) приватними особами й організацією та організаціями; в) підприємством в особі керівника та особою, яка наймається на роботу.
13. Таблиця — це: а) реєстрація предметів, осіб, документів; б) документ, який складають у разі приймання-здавання справ, після переобліку, під час проведення випробувань нової техніки, при нещасних випадках, коли здають об'єкти; в) перелік, зведення статистичних даних або інших відомостей, розташованих у певному порядку й за графами.
14. Офіційний документ, який підтверджує факти, події, вчинки, пов'язані з діяльністю установ, підприємств, організацій та окремих осіб, називається: а) дорученням; б) актом; в) розпискою.
15. Текст акта складається з... а) двох частин: вступної (вказуються підстави для складання цього документа, перелічуються особи, що брали участь у його складанні, а також особи, що були присутні) та констатуючої (викладається мета й завдання, характер проведеної роботи, перелічуються виявлені факти, даються висновки); б) вступу (вказуються завдання, які було поставлено перед установою), основної частини (опис та аналіз виконаної роботи) та висновків (пропозиції, зауваження, перспективи на майбутнє); в) двох частин: вступної (вказується дата проведення, зазначаються прізвища та ініціали всіх присутніх) та основної (поділяється на розділи, що відповідають пунктам порядку денного).
16. Перелік — це документ, який... а) дає право на отримання відправлених вантажів чи матеріальних цінностей; б) перерахування предметів, осіб, об'єктів, на які поширюються певні норми і вимоги; в) використовується для організації операцій купівлі-продажу.
17. Документ, що видається установам, організаціям, підприємствам на підтвердження одержання певних матеріальних цінностей і грошей, називається: а) накладною; б) відомістю; в) квитанцією.
18. Таблиця має такі реквізити: а) номер, тематичний заголовок, основну частину (містить графи і рядки); б) номер; тематичний заголовок; заголовну частину; основну частину, що містить графи; примітки, які виносяться в окрему колонку або за межі документа; в) назва виду документа; підстава, на основі якої видано цей документ; кому і від кого видано документ; позначення кожної графи: а) назва предметів; б) сорт; в) розмір; г) одиниця виміру; ґ) номенклатурний номер; д) кількість; є) вартість; є) сума вартості; підпис керівника установи й бухгалтера; дата; хто видав та хто одержав; печатка або штамп установи.
19. Документ експертних комісій, що працюють постійно, спеціально уповноважених осіб або представників організацій, що оформлюється комісією, яку створює керівник установи, організації чи підприємства, — це: а) акт; б) квитанція; в) протокол.
20. Доручення — це: а) документ, у якому засвідчують той чи інший факт: підтверджують одержання листів, переказів, цінних паперів; б) письмове повідомлення, за яким організація чи окрема особа надає право іншій особі від її імені здійснювати певні юридичні дії або отримувати матеріальні цінності; в) документ, який пишуть для підтвердження певних умов, зобов'язань.
21. Накладна — це документ... а) що є різновидом термінового зобов'язання, яке оформляється з метою отримання кредиту за спеціальними позиковими рахунками; б) що видається установам, організаціям, підприємствам на підтвердження одержання певних матеріальних цінностей і грошей; в) який дає право на отримання, відправлення вантажів чи матеріальних цінностей.
22. Накладна містить такі реквізити: а) назва виду документа; підстава, на основі якої видано цей документ; кому і від кого видано документ; позначення кожної графи: а) назва предметів; б) сорт; в) розмір; г) одиниця виміру; ґ) номенклатурний номер; д) кількість; є) вартість; є) сума вартості; підпис керівника установи й бухгалтера; дата; хто видав та хто одержав; печатка або штамп установи; б) номер, тематичний заголовок, основну частину (містить графи і рядки); в) номер; тематичний заголовок; заголовну частину; основну частину, що містить графи; примітки, які виносяться в окрему колонку або за межі документа.
23. Особисті доручення видаються... а) службовим особам на здійснення операцій, пов'язаних з управлінням майном; б) окремим особам, які передають свої права іншим особам (право на отримання заробітної плати, поштового переказу та ін.); в) установам, організаціям, підприємствам на підтвердження одержання певних матеріальних цінностей і грошей.
24. Офіційне доручення, що надає повноваження службовій особі на здійснення однотипних вчинків (представництво в органах суду, здійснення транспортних, господарських і банківських операцій у межах певного періоду часу), називається: а) загальним; б) разовим; в) спеціальним.
25. Разове офіційне доручення видається... а) окремим особам, які передають свої права іншим особам (право на отримання заробітної плати, поштового переказу та ін.); б) на здійснення одноразових дій (найчастіше це отримання товарно-матеріальних цінностей); в) службовим особам на здійснення операцій, пов'язаних з управлінням майном.
26. Реквізити особистого доручення: а) назва виду документа; текст; дата; підпис особи, яка склала доручення; завірення підпису; б) штамп; номер; дата; назва виду документа; текст; зразок підпису особи, якій видано документ; підпис керівника установи; печатка; в) номер, тематичний заголовок, основна частина (містить графи і рядки).
27. Письмове підтвердження певної дії, яка мала місце, — передавання і отримання документів, товарів, грошей матеріальних цінностей називається: а) заявою-зобов'язанням; б) розпискою; в) відомістю.
28. Загальне офіційне доручення — це доручення... а) що надає право здійснення операцій, пов'язаних з управлінням майном; б) що надає повноваження службовій особі на здійснення однотипних вчинків (представництво в органах суду, здійснення транспортних, господарських і банківських операцій у межах певного періоду часу): в) яке видається на здійснення одноразових дій (найчастіше це отримання товарно-матеріальних цінностей).
29. Розписка має такі реквізити: а) прізвище, ім'я, по батькові того, хто пише цей документ; посада, прізвище, ім'я, по батькові того, кому видається цей документ; у чому конкретно дається (слід зазначити точне найменування матеріальних цінностей, предметів); дата й підпис того, хто отримує цінності; б) штамп; номер; дата; назва виду документа; текст; зразок підпису особи, якій видано документ; підпис керівника установи; печатка; в) назва виду документа; підстава, на основі якої видано цей документ; кому і від кого видано документ; позначення кожної графи: а) назва предметів; б) сорт; в) розмір; г) одиниця виміру; ґ) номенклатурний номер; д) кількість; є) вартість; є) сума вартості; підпис керівника установи й бухгалтера; дата; хто видав та хто одержав; печатка або штамп установи.
30. Акти прийому-передання, обстеження чи ревізії набувають юридичної сили лише після того, як... а) підпис особи, що склала цей документ, завірив керівник установи печаткою і своїм підписом; б) документ затвердила вища інстанція або відповідальний керівник установи чи організації; в) сторони дійшли згоди з усіх пунктів і відповідна оформили його письмово.
31. Розписка оформляється: а) машинописом в одному примірнику; б) від руки в одному примірнику; в) від руки у двох примірниках.
32. Текст телеграми-доручення ... а) не може скорочуватися; б) може бути відповідно скорочений; в) максимально скорочується.
33. У констатуючій частині акта зазначається: а) коло осіб, які складали акт або були присутні при його складанні, з обов'язковим зазначенням їхніх посад, прізвищ та ініціалів; б) підстави для складання акта, перелік осіб, яки складали акт, а також тих, хто був присутній під час його складання; в) мета й завдання акта, характер проведеної роботи, перелічуються встановлені факти, а також висновки.
34. Якщо акт складається комісією, то після слова „Складений” прізвища розташовуються у такій послідовності: а) прізвища членів комісії у довільній послідовності, прізвища присутніх при складанні акта; б) прізвище голови комісії, прізвища інших членів комісії в алфавітному порядку, прізвища присутніх; в) прізвище голови комісії, прізвища інших членів комісії у довільному порядку, прізвища присутніх у алфавітному порядку.
ТЕСТ З ОРФОГРАФІЇ Вибрати правильний варіант написання поданих слів. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|