Здавалка
Главная | Обратная связь

Що таке сила характеру?



Що ж таке характер?

Це – передусім витривалість. Коли одного літнього дня 1918 р. донесли Клємансо, що Німеччина запитує про умови капітуляції, повний зворушення, старий тигр промовив: “Сорок років чекав я цього дня!” Це була витривалість! Бо він не лише чекав, він протягом майже півстоліття активно працював над тим, щоб прискорити цей час, щоб помститися за зневажену колись Францію, наражаючи себе на прізвисько “англійського запроданця” (бо знав, що без Англії Франція не переможе), на безупинні поєдинки з противниками, які, мов зграя псів, обступали його, для яких ідея реваншу-відплати була святковою відзнакою, потрібною для святкування і відкинутою на бруківку після свята, а не як для нього – першою і останньою любов’ю.

І все це витримав той “небезпечний вар’ят” (як його звали противники), не змінюючи віх після однієї чи другої невдачі, не видумуючи – для заспокоєння совісті – теорій про “неможливість виконати завдання”, про “несприятливі обставини” і т. п. А коли від реву “великої Берти” бряжчали вже шибки паризьких будівель, коли уряд втік до Бордо і паніка готова була перекинутися із запілля на фронт, тоді прийшов його час. Тоді очі Франції звернулися на “небезпечного вар’ята”, який з 1871 не зраджував одній ідеї, одній віри, одній пристрасті, об яку остаточно розбився furor teutonicus.

Що таке сила характеру?

Це є впевненість у собі, впевненість у вибраній лінії, думці. Це – вміння знайти свою мету наосліп, не даючи себе завести вбік “болотяним вогням”, це – знати чого хочеш і над усе цього бажати. Це – вміти у вирішальну хвилину сказати “так” чи “ні”, стати з одної або з другої сторони барикади. Це – вміти вибрати, а не вмерти від сумніву, мов той Буриданів віслюк, який сконав, хитаючись між жолобами з сіном та вівсом. Впевненість в собі – це сміливість Давида перед Голіафом, голландців – перед Іспанією в XVI в., ірландців – перед Англією. Впевненість в собі – це вміння вкладати голову в пащу живого лева, а не тягнути за хвіст мертвого.

Коли хочете знати, що таке впевненість в собі, познайомтеся з історією відкриття планети Нептун. До 1816 року ніхто не підозрював про її існування. Але англійський астроном Джон Адамс, спостерігаючи зміни в русі Урана, прийшов до висновку, що причиною їх є якась незнана нам планета. Його не слухали, але, впевнений у своїй правоті, він не дав себе спантеличити, хоч досі відомі факти були проти нього. Нарешті, спираючись на обчислення Адамса, – знайдено нову планету, та її місце у всесвіті. Своєю ідеєю здолав він брехню “фактів”, а не “факти” – його ідею... Як часто “реальні політики” не радять шукати “незнані зірки” лише тому, що їх підсліпуватий зір їх недобачає; лише тому, що не люблять гнатися за незнаним, новим; що вірять “фактам”, усталеним іншими, а не мрії, народженій у власній душі.

Ось що таке впевненість у собі, без якої неможливо зробити ніякого діла ні одиниці, ні спільноті.

Що таке сила характеру?

Це вірність переконанням, вірність ідеї. Це готовість йти з нею до слави й до смерті, як кажуть німці, зв’язатися з нею auf Gedeih und Verderb. Це готовність трактувати, ворога своєї справи своїм особистим ворогом. Це значить зробити собі з переконання догму віри.

Вірність ідеї – це не безхарактерне стрибання справа наліво і навпаки під маскою “ідейних пошуків”; це не дискутування над тим, чи має право народ жити, чи ні, чи вовк у бабусиному очіпку є вовк, чи бабуся; або що “не знати ще, що з того вийде”.

Коли я роздумую над цією філософією “не можна знати”, над диспутами з Ефіальтами, мені пригадуються епізоди з єгипетського походу Бонапарта. Він взяв з собою вчених, які викопували скарби фараонів, і ослів, які везли ті скарби, і амуніцію. Коли бедуїни атакували французький відділ, він шикувався в чотирикутник, і тоді лунала команда: “Осли і вчені, до середини!” Щоб не заважали тим, які б’ються... Лише провідники, які не толерували в своїх рядах учених диспутантів в критичний момент, які не дозволяли критикувати почуття патріотизму, лишали слід в історії, не безхарактерні скептики, які у вирішальні хвилини давали себе збити кожному аргументові розуму.

Про того ж Клємансо писав Лойд Джордж: “Ненависть Клємансо до Німеччини була повна такого скупченого й дикого завзяття, якого я не бачив навіть у найбільщих англійських германофобів. У них ворожість до Німеччини завжди виглядала трохи вирахувано й театрально; ненависть Клємансо була в крові. Він був одним страшним вулканом особистої, національної й релігійної ненависті”.

Ці почуття ворожості до іншої ідеї, які є тільки зворотною стороною сліпого прив’язання до своєї – є фундаментом будь-якого характеру і будь-якого патріотизму. Це є та відданість своїй країні, яку вимагають начальники і родичі від пластуна, яка жадає від нього ставитися вороже до кожного, хто зле говорить про його Батьківщину. Ця відданість справі є однією з головних сил характеру. Хто без неї служить своєму колективові, будує будинок на піску. Той не знає, що таке справжній патріотизм.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.