Здавалка
Главная | Обратная связь

Теорія індивідуального вибору на ринку праці.



У індивіда для кожної комбінації доходу і відпочинку існує свій рівень корисності. Співвідношення між комбінаціями дохід-відпочинок і рівнем корисності є функцією корисностіабо функцією переваг загальна формула функції корисності :

U=f(I, H),

де І) — рівень корисності, І — характеризує одиниці доходу, Н — години відпочинку.

Графіком цієї функції виступає крива байдужості,тобто сукупність всіх комбінацій дохід-дозвілля, що мають для індивіда однакову корисність. Перехід від точки О до А означає, що індивід відмовився від певної величини доходу (І1-І2) для отримання додаткового часу відпочинку (Н2-Н1).

Співвідношення даних відносних змін доходу та дозвілля називається граничною нормою заміщення доходу на відпочинок:

Доход

Чим далі крива байдужості знаходиться від початку координат, тим більше привабливими є її комбінації дохід-дозвілля для індивіда.


Гранична норма заміщення доходу на відпочинок:MRSIH=∆I/∆H


Термін «крива байдужості» відображає наступне: оскільки рівною корисністю характеризуються крапки даної кривої, то індивіду байдуже, в якій крапці цієї кривої він знаходиться. Декілька таких кривих («сімейство» кривих байдужості) називається картою кривих байдужості(рис. 2). Чим вища крива байдужості, тим вищий рівень корисності вона має. Так, корисність кривої U2більша, ніж кривої U3, а кривої U1—більша, ніж кривих U3 i U2

С

Слід звернути увагу на те, що відрахунок часу роботи (R) і часу відпочинку (I) відбувається в протилежних напрямах, як показано на рис. 2.

Кривим байдужості притаманні чотири особливості.

1. Завжди мають негативний нахил. Це означає, що підвищення споживання одного блага
вимагає зниження споживання другого. Тільки в цьому випадку корисність зберігається на
попередньому рівні.

2. Не перехрещуються, інакше склалася б парадоксальна ситуація, за якої скорочення
відпочинку й одержання доходу одночасно дадуть приріст корисності. І дозвілля, і дохід
приносять позитивну корисність, а тому таке неможливо.

3. Завжди вогнуті, тому що кожна людина дохід у співвідношенні з відпочинком цінує по-
своєму.

4. У різних людей відрізняються за формою (рис. 3)

Однак, не всі бажані сукупності можуть бути одержані індивідом тому, що існує обмеження розміру доходу. Розглянемо це на рис. 4. Тиждень має 168 годин. Максимальна величина доходу, якщо теоретично уявити, що людина працюватиме весь цей час (чого бути


не може), відповідатиме крапці 5. Рухаючись від 0 до 168 (крапка К), ми визначаємо час відпочинку, а рухаючись у зворотному напрямі, - - час роботи за тиждень. З'єднання двох крапок максимального споживання (дохід, відпочинок) і визначає бюджетну лінію. Абсолютна величина цього співвідношення визначає величину доходу, який може бути отриманий шляхом заміни однієї години відпочинку на одну годину роботи, тобто на часову ставку заробітної плати.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.