Здавалка
Главная | Обратная связь

Структура культури.



Культурологія як наука. Етапи становлення.

В ХХ ст. на базі гуманітарних наук виникає нова галузь – культурологія. У 1939 р. американський філософ Леслі Уайт тлумачив термін "культурологія", вводячи його в контекст антропологічних досліджень про культуру. Його праця "Наука про культуру" (1949) сприяла виділенню культурології в окремий напрям досліджень та поставила питання про необхідність визначити предмет культурології як науки.

Уже з середини ХХ ст. вона стає навчальною наукою, а з 1992 року запроваджується у ВНЗ України. Як наука культурологія вивчає культуру вцілому і різні сфери її прояву, тому тісно взаємодіє з циклом гуманітарних та природничих наук. Культура і культурологія формується на базі людини. Без людини немає культури, людина - це результат розвитку культури. Як навчальна дисципліна культурологія має два блоки:

1. Теоретичний – визначення культури, її концепції, школи та напрямки і взаємодія її структурних елементів.

2. Історичний – ґенеза.

В рамках вивчення культурології як науки вирішується декілька завдань:

1. Аналіз культури. як складної системи культурних явищ.

2. Вивчення різних концепцій і типів культури.

3. Дослідження питань соціокультурної динаміки.

Етапи становлення:

1 етап умовно можна назвати філософським. Тут визначається сама "ідея культури". До речі, багато наук і дисциплін проходять цей етап.

2 етап - емпіричне вивчення явища культури. Це збір інформації про різні народи, їх звичаї, звичаї, спосіб життя, її опис і спроби систематизації. У підручниках цей період зазвичай позначається як передісторія, або доісторія, науки. Зрозуміло, що на цьому етапі використовуються ідея культури і уявлення про культуру, що формуються на її основі і в результаті емпіричних досліджень.

3 етап - побудова культурології як наукової дисципліни. Тут виробляються принципи і критерії культурологічної істини (пояснення), створюються ідеальні об'єкти, будуються культурологічні теорії. Саме на цьому етапі складаються дилеми та парадигми культурології. При побудові культурологічної науки широко використовуються емпіричні дослідження.

На 4 етапі поряд з триваючим розгортанням культурологічної науки складаються прикладні культурологічні дослідження, на які все більше починає орієнтуватися культурологічне пізнання.

На сучасному етапі важливу роль у розвитку культурології грає філософська і методологічна рефлексія. І зрозуміло чому. Наявність дилем, різних парадигм і частково пересічних культурологічних концепцій і теорій робить необхідним критичний аналіз підстав і цінностей культурології.

 

Структура культури.

Світ культури всеосяжний, багатоелементний, складний, багатофункціональний, він становить органічне цілісне єство. Структура — означає порядок, будова, зв’язок. Це сукупність стійких зв’язків об’єкта, які забезпечують його цілісність, збереження основних властивостей. Найчастіше поділ культури визначається за носієм:

1)Світова культура — це синтез досягнень культур усіх націй і народів.

2)Загальнолюдська — це кращі ідеї, форми, зразки технологій, художньо-поетичної творчості, наукової, виробничої діяльності, вироблені багатьма народами, поколіннями, на основі яких будується людська цивілізація, мета якої — гуманізм і всезагальне благо.

3)Національна культура — продукт матеріальної та духовної праці певної нації, синтез культур її соціальних груп, верств, її історія, відносини, соціальна пам’ять, самосвідомість. Національна культура відрізняється своєрідністю, неповторністю мистецтва, звичаїв, традицій, господарювання, мислення, духовної і моральної сфери життя й діяльності. Багатство національної культури формується її науковими школами, досягненнями, освітою, філософією, літературою, мистецтвом, розвитком мови і термінології. Національна культура — продукт праці інтелектуальної еліти цієї нації.

4)Етнічна культура — вікова, сучасна й архаїчна, культура певного етносу, база національної культури, поєднує в собі тисячолітній спосіб мислення, традиції, звичаї, особливості поведінки і побуту, норми, право, філософію, джерело для творчості інтелектуальної національної еліти. Етнічна своєрідність культури найчастіше виявляється в мистецтві, традиціях, звичаях, менталітеті, міфології. Матеріальна культура набуває своєрідності, спираючись на духовне джерело певного народу.

Дуже часто ми зустрічаємо поділ на матеріальнута духовнукультуру. Матеріальна культура містить у собі весь штучно створений предметний світ, що оточує людину (світ зроблених речей, другу природу) Загалом сюди відносять фізичні об’єкти створені руками людини. Духовна – включає релігійну художню, інтелектуальну, правову культуру. Формується на моральних засадах. Прикладом взаємозв’язку може бути, наприклад, картина, яку художник намалював використовуючи уяву, талант, здібності за допомогою матеріальних речей(олівця, фарб, полотна).

За джерелом форми культури розрізняють: професійна(класична) та народна(фольклорна). З точки зору цінностей і норм культуру ділять на: домінуючу та субкультуру.

 

Поняття культури.

Трактування культури відбувається на побутовому та науковому рівні. На побутовому рівні – культура – це оцінююче поняття, коли об’єкт вивчення порівнюється з кимось або чимось.На науковому рівні трактування культури відбувається філософами античності(Греції та Риму). Філософи Давньої Греції сферу культури трактували як процес навчання і виховання у відповідності до норм і традицій суспільства. Римські філософи трактують культуру як обробку розуму при вихованні через систему освіти.

У Середні віки з’являється термін «культ». Культура – це здатність людини розкрити свій творчий потенціал через любов до Бога, а процес творчості розглядається як дар Божий.

У Новий Час знову з’являється термін «культура», яка стає творчим зв’язком між людиною і Богом.

У ХVII ст. починає домінувати матеріалістичний погляд. Культура – це розумове вдосконалення людини в ході її історичної еволюції.

На сьогоднішній день існує близько 500 визначень культури. Найпоширеніше : культура– це сукупність духовних і матеріальних цінностей, які відображають творчу активну діяльність людини в процесі осмислення всесвіту. Широке розуміння надає ЮНЕСКО – культура - це комплекс найбільш яскравих духовних , матеріальних і емоційних якостей, які характеризують суспільство вцілому або окрему соціальну групу.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.