Главная | Обратная связь

Культурні процеси України 20-30 рр. 20ст.

Політика радянського керівництва в галузі культури в цей період офіційно була названа «культурною революцією». У короткий строк планувалося ліквідувати неписьменність; створити систему народної освіти; сформувати кадри нової інтелігенції; перетворить літературу, мистецтво, гуманітарні науки на інструмент ідеологічного впливу на масу;

Набираючи силу тоталітарна держава не була зацікавлена в докорінному перевороті у свідомості трудящих, підвищення їхнього культурного рівня. Системі, що формувалася, Потрібні булі виконавці, а не люди, здатні відігравати активну роль в історичному процесі. Водночас Реалізація сталінського «великого стрібка» вимагага певного освітнього и культурного рівня учасніків цього процесу. Цим зумовлюється неоднозначний и суперечливий характер культурних перетворення у 20-30-х роках.

У 20 ст. в культурі України домінують реалізм, неоромантизм та модернізм. Деякі діячі за період своєї творчості працювали у всіх цих стилях.

Події 1905 року дають свободу творчості і друкування. В Київ переходять редакції основних видавництв. Люди середніх класів стають стають героями літературної творчості ( Прикладом є твори Винниченка) Важливою була тема фемінізму. О. Кобилянська підкреслювала, що замість жінок-трудівниць появляється новий образ жінки.

Театр:Лесь Курбас у цей період пристосовує принципи модер­ну до класичного західно-європейського й українського репертуару (драми В. Шекспіра, Ф. Шиллера, п'єси М. Старицького, І. Карпенка-Карого). З творчого об'єднання бере початок театральна бібліотека, театральний музей, перший театральний журнал.Найближчим помічником Леся Курбаса у модер­нізації українського театру став драматург Микола Куліш. У його п'єсах ("Мина Мазайло", "Народний Малахій") знайшли широке відображення взаємозв'язки людини і нового історичного часу.

Ліквідація неписьменності: у 1920 р. було створено надзвичайна комісію для боротьби з неписьменністю, а в травні 1921 р. Раднарком УРСР ухвалив постанову «Про боротьбу з неписьменністю», згідно з якою все населення республіки віком від 8 до 50 років мало вчитися читати і писати. У 1923 р. виникло добровільне товариство «Геть неписьменність!», Яке створювали пункти ліквідації неписьменності (лікнепи), їхня мережа швидко розросталася. ЯКЩО 1923 р. у республіці функціонувало 574 пункти ліквідації неписьменності з контингентом 17 тис.учнів, то 1930 р. - Вже 30 тис. пунктів и 1640 тис. учнів. Внаслідок цього в 1927 р. в Україні письмовими були 70% доросло населення в містах и 50% у селах. Всього за два десятиріччя Радянської власти в УРСР ліквідувалі неписьменність Майже 10 млн. осіб. У 1939 р. кількість письменних у республіці зросла Майже до 85%. Було введено обов'язкові державні програми навчання, підручники, жорсткий розпорядок навчального процесу. Школа стала поділятіся на початкову, середню, спеціальну, вищу. Швидкими темпами зростала кількість учнів.

50.Пам’ятники та діячі культури мого краю.1).Острозька слов'яно-греко-латинська школа (Острозька академія) - перший вищий навчальний заклад у Сх. Європі, найстаріша українська науково-освітня установа. Заснована у 1576 році князем Костянтином-Василем Острозьким у своєму родовому місті Острозі. Велику суму коштів на розбудову академії надала його племінниця — княжна Гальшка Острозька. В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне вивченнясеми вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук: філософії, богослів'я, медицини. Студенти Острозької академії опановували п'ять мов: слов'янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Першим ректором школи був письменник Г. Смотрицький. Вихованцями школи були: відомий учений і письменник М. Смотрицький, гетьман П. Сагайдачний. 2). Острозька Біблія 1581 р. — перше повне друковане видання всіх книг Св. Письма церковнослов'янською мовою, здійснене в Острозі друкарем Іваном Федоровичем (Федоровим), заходами князя Костянтина Острозького і містить 628 аркушів, з численними заставками, кінцівками та ініціалами.3). На території сучасної Рівненської області в містах Дубно та Остріг розташовані дві унікальні пам'ятки оборонної архітектури з однойменними назвами: Луцька брама. Вони були важливими ланками в кільці міських укріплень зі сторони доріг на Луцьк.На думку фахівців, луцькі брами - це рідкісний різновид невеликого барбакана (невеликої вежі, що знаходилася за межами мурів і призначалася для додаткового захисту воріт), який об'єднував функції міської брами та оборонної башти. Таке поєднання, окрім історичної Волині, на Україні ніде більше не зустрічається.4). Рівне відоме на усю Україну творчими успіхами, якими радує обласний музично-драматичний театр, а також Рівненська філармонія. Сьогодні в місті відкриті ляльковий театр, краєзнавчий музей, зоопарк(він займає 4,7 гектара площі і розташовується на околиці. Тут мешкають близько двохсот видів тварин), два кінотеатри. Особлива увага приділяється розвитку і підтримці літератури: до складу міської письменницької організації входять більше тридцяти поетів і прозаїків.

Не обділені увагою туристів і пам'ятки Рівного. Тут вдалося зберегти старовинні пам'ятки архітектури і природи, які роблять відпочинок в Рівному не лише цікавим, але і дуже пізнавальним:

- Воскресенський собор;

- Успенська церква;

- Костьол Святого Антонія(автором проекту приходського костьолу в Рівному став К. Войцеховский. Храм побудований в неоготичному стилі, його фасад прикрашає красивий годинник. За радянських часів будівля була віддана Будинку органної музики);

- Парк імені Шевченка(іч у тому, що окрім Кобзаря, в Рівному жив інший Шевченко - визволитель міста. Сьогодні в парку можна побачити 160 видів кущів і дерев, каскад з басейнів і фонтанів. Парк, що займає 32 гектари, поділений на п'ять зон);

- Музей бурштину(тут виставлені унікальні експонати: шматок бурштину, вік якого перевищує 40 мільйонів років, ювелірні вироби, виявлені в рівненській землі, дикий бурштин та ін.);

- Пам'ятник Марії Рівненській(дружина князя Несвицького, Марія Рівненська - жінка, завдяки якій в XV столітті Рівне з села стало великим містом. За її ініціативою після смерті князя тут був закладений замок, різні будівлі. Крім того, Марія Рівненська домоглася Магдебурського права і привілеїв на щорічні ярмарки. Магдебурзьке право – в 1595 році).

51.Діяльність митців культури україни в 50-80-х роках 20 ст.