 |
|
КЛАСИФІКАЦІЯ РОСЛИН
Систематика- розділ біології, присвячений опису, позначенню і класифікації по групах всіх існуючих і вимерлих організмів, установленню родинних зв'язків між окремими видами і групами видів.
Основні задачі систематики - визначення за допомогою порівняння індивідуальних і специфічних особливостей шкірного виду і надвидових таксонів, з'ясування їх приватних і загальних властивостей.
Систематична категорія. Таксономічна категорія
Систематична категорія- група організмів, об'єднана визначеним ступенем споріднення, загальними рисами будівлі і функціональних особливостей.
Основними систематичними категоріями є: вид, рід, сімейство, загін і порядок, клас, тип і царство.
ЦАРСТВО РОСЛИНИ
Відділ Зелені водорості
Відділ Діатомові водорості
Відділ Бурі водорості
Відділ Червоні водорості
Відділ Лишайники
Відділ Мохоподібні
Відділ Плауноподібні
Відділ Хвощеподібні
Відділ Папоротеподібні
Відділ Голонасінні –
Клас Хвойні
Клас Насінні папороті
Клас Саговникові
Клас Гінкгові
Клас Гнетові
Відділ Покритонасінні
Клас Дводольні
Родина Капустяні або Хрестоцвіті
Родина Розові
Родина Бобові
Родина Пасльонові
Родина Ранникові
Родина Айстрові або Складноцвіті
Клас Однодольні
Родина Лілійні
Родина Цибулеві
Родина Злакові або Тонконогові
ЖИТТЄВІ ФОРМИ РОСЛИН
Використавши і узагальнивши запропоновані в різний час класифікації, вітчизняний ботанік І.Г. Серебряковзапропонував називати життєвою формою своєрідний габітус2 певних груп рослин, що виникає в результаті зростання та розвитку в певних умовах - як вираз пристосованості до цих умов.
В основу своєї класифікації І.Г. Серебряков поклав ознака тривалості життя всієї рослини і його скелетних осей. Він виділив наступні життєві форми рослин:
А. Деревні рослини
Дерева
Чагарники
Чагарнички
Б. Напівдеревні рослини
Напівчагарник
Напівчагарничків
В. Наземні трави
Полікарпічні трави (багаторічні трави, цвітуть багато разів)
Монокарпічні трави (живуть кілька років, цвітуть один раз і відмирають)
Г. Водні трави
Земноводні трави
Плаваючі та морські трави
Різниця між деревами, кущами, чагарники, напівчагарниками, напівчагарничків і трав'янистими рослинами складається крім різного ступеня одеревіння їх стебел в тривалості життя і характер зміни скелетних пагонів у загальній пагоновій системі.
ХІМІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ
У живих клітинах виявлено понад 70 елементів періодичної системи Д. І. Менделєєва. За кількісним розподілом їх можна поділити на три групи.
Макроелементи (вміст понад 0,01%): Карбон, Гідроген, Оксиген, Нітроген, Фосфор, Сульфур, Натрій, Кальцій, Калій, Магній, Хлор, Ферум.
Мікроелементи (менше 0,01%): Цинк, Манган, Кобальт, Купрум, Флуор, Йод.
Ультрамікроелементи (менше 0,001 %): Бор, Літій, Алюміній, Силіцій, Станум, Кадмій, Селен, Ванадій, Титан, Хром, Нікель, Рубідій, Аурум тощо.
Макроелементи є компонентами органічних сполук, беруть участь в утворенні зв'язків між білковими молекулами, біоелектричних процесах. Найбільший вміст у клітині чотирьох елементів: Оксигену (65-70%), Карбону (15-18%), Гідрогену (8-10%) та Нітрогену (2-3%). Це органогенні елементи. Разом їх вміст становить 95-98% загальної маси організму
Мікроелементи забезпечують перебіг ферментативних реакцій, входять до складу гормонів і вітамінів, беруть участь у процесах дихання. Наприклад Цинк входить до складу інсуліну, Кобальт – до складу вітаміну В12.
Біологічне значення багатьох ультрамікроелементів не встановлене.
| Речовини клітини | ||||||||
| Неорганічні | Органічні | |||||||
| Вода 85—90 % | Мінеральні солі 1—1,5 % | Білки 7—10 % | Ліпіди 1—2 % | |||||
| Нуклеїнові кислоти 1—1,5 % | Вуглеводи 0,2—2 % | |||||||