Здавалка
Главная | Обратная связь

Мінеральне живлення рослин



Ґрунт — верхній родючий шар землі. Він забезпечує рослинам опору, забезпечує їх водою, мінеральними речовинами та киснем для дихання коренів.

У ґрунті містяться мінеральні речовини. В основному вони розчинені у воді, яка заповнює дрібні проміжки між ґрунтовими частинками.

Мінеральні речовини поглинаються кореневими волосками з ґрунту разом з водою і з водним потоком розносяться по рослині. Необхідні рослинам мінеральні речовини можна розподілити на дві групи. До першої групи належать речовини, які необхідні рослинам в значних кількостях, до другої — ті, яких потрібно дуже мало. Перші називають макроелементами, другі —мікроелементами. У р азі їхньої нестачі в ґрунті відбуваються різні порушення в жит ії діяльності рослинного організму.

Азотрослинам потрібний для росту, багатьох процесів жит тє діяльності, для утворення хлорофілу. У разі нестачі азоту в ґрунті рослини погано ростуть. У них утворюються дрібні листки блідо-зеленого або жовтого кольору.

Фосфоррослини використовують у процесах, які пов'язані із споживанням або виділенням енергії. Крім того, він потрібний для переходу рослин до цвітіння. Якщо рослини не отримують достат ньо фосфору, вони гірше ростуть, листки у них — дрібніші і мають синюватий відтінок.

Калійтакож дуже важливий для рослин. Він бере участь в утворенні крохмалю, в поглинанні та пересуванні води та поживних речовин по рослині, а також у сприйнятті подразнення. За відсутності калію рослини ростуть погано. У них поступово жовтіють лис тки, починаючи з країв.

У ґрунті не завжди буває достатньо мінеральних речовин для отримання високого врожаю сільськогосподарських рослин. Проте де чию кількість можна збільшити. Для цього в ґрунт вносять добрива.

Добрива бувають органічні та мінеральні. Органічні добрива — це зазвичай відмерлі рештки тварин і рослин і продукти їхньої жи ттєдіяльності (гній, перегній, пташиний послід). Такі добрива покращують структуру ґрунту: склеюють його частинки у великі грудочки. Крім того, мікроорганізми розкладають добрива, перетворюючи їх на мінеральні речовини, які збагачують ґрунт.

Мінеральні добрива виготовляють на хімічних заводах. Найпоширеніші з них — нітратні, фосфатні та калійні. У ґрунт вносять повні мінеральні добрива, до складу яких входять усі необхідні рослинам макроелементи, або неповні, які містять їх тільки один або два.

Мінеральне живлення рослин пов'язане з їхніми іншими функціями: фотосинтезом, диханням, поглинанням і транспортом води.

ДИХАННЯ

Дихання – основна форма дисиміляції у людини, тварин, рослин та багатьох мікроорганізмів. При диханні багаті хімічною енергією речовини, що належать організму, окислюються до бідних енергією продуктів (двоокису вуглецю та води), використовуючи для цього молекулярний кисень. Більшість рослин при сонячному світлі виробляють кисень, але в їх клітинах проходить і зворотний процес: кисень поглинається у процесі дихання. При світлі швидкість утворення кисню у процесі фотосинтезу зазвичай перевищує швидкість його поглинання.

Інтенсивність дихання рослин у різні періоди їх розвитку неоднакова. Особливо енергійно дихає насіння під час проростання. З прискоренням росту зростає інтенсивність дихання, тому молоді рослини дихають більш активно, ніж дорослі. Взимку цей процес знижується до мінімального рівня. Дихають всі органи рослин, у тому числі і корені.

Іноді складаються несприятливі умови для дихання рослин, в результаті яких трапляється кисневе голодування, що іноді призводить навіть до смерті. Подібні явища спостерігаються при тривалому затоплені ділянок водою, утворені крижаної корки і т.п. Дихання супроводжується значним виділенням тепла. Особливо енергійно виділяється тепло при диханні грибів та бактерій. На цій властивості засноване використання гною у парниках у якості біопалива. У деяких рослин в процесі дихання температура підвищується на декілька градусів відносно температури оточуючого повітря. Тому необхідно постійно забезпечувати рослини свіжим повітрям, багатим на кисень.

ТРАНСПІРАЦІЯ

Крізь рослину йде безперервний потік води. Вода з ґрунту всмоктується кореневими волосками, проходить по корі кореня до судин ксилеми, рухається судинами кореня, стебла і жилок листка.

По ходу потоку вода використовується рослиною на процеси життєдіяльності, заповнює вакуолі, але більша її частина випаровується. Існує два «двигуни» води в рослині. Це кореневий тиск і випаровування води, тобто транспірація.

Кореневий тискможна спостерігати, якщо зрізати стебло молодої рослини (гороху, гарбуза, огірка, бальзаміну) на відстані кількох сантиметрів від землі. За деякий час на зрізі стебла з'являться крапельки рідини, які почнуть стікати по пеньку. Якщо на пеньок надягти гумове кільце, а в нього вставити скляну трубку, то в ній почне підніматися прозора рідина. Це означає, що корінь всмоктує із ґрунту воду й під тиском рухає її по судинах у стебло.

У деяких рослин (настурція, троянда, сходи пшениці) у вологу погоду, коли випаровування дуже слабке, на краях листків виділяються крапельки води. Це вода досягає листків і виділяється мимоволі під дією кореневого тиску.

Транспірація— потужніший, ніж кореневий тиск, рушій води по рослині. Працює він так. Сонце нагріває листки, з них випаровується вода, а на її місце надходить з судин нова порція. А у судини ж, у свою чергу, надходить нова порція води з коренів, а в корені — з ґрунту. Таким чином, транспірація неначе тягне воду вгору по рослині.

Випаровують воду також і стебла: молоді — крізь продихи, деревні — крізь сочевички, — але в набагато меншій кількості, ніж листки.

Кількість води, яку випаровують рослини, залежить від площі листків і умов їхнього виростання. У вологих умовах рослини зазвичай мають великі листки, які випаровують багато води. Це, як правило, рослини тропічних лісів. У посушливих умовах, наприклад, у степах, рослини мають дрібні або вузькі листки (полин, ковила), а у кактусів взагалі вони перетворилися на колючки.

Посиленню транспірації сприяють також підвищена температура, вітер. Рослини регулюють кількість води, яку вони випаровують, шляхом відкривання або закривання продихів. Якщо в ґрунті багато води і вона вільно надходить у рослину, продихи відкриті і листки активно випаровують воду. Коли ж зменшується кількість води в ґрунті та її надходження в рослину, продихи закриваються, транспірація знижується. У посушливих умовах на листках з'являються пристосування, що знижують випаровування. Це значне потовщення зовнішньої клітинної оболонки шкірки та воскового шару, численні волоски (опушення), зменшення кількості продихів.

Пристосуванням до зимових умов, коли корені не всмоктують холодну воду, є листопад. Транспірація у рослин може дуже знижуватися, але ніколи не припиняється.

Значення транспірації для рослин дуже велике. По-перше, вона рухає воду по рослині, а разом з водою рухаються розчинені в ній речовини. По-друге, випаровування охолоджує листки.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.